Ухвала суду № 6717115, 02.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2009 року № 22а-17786/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Довгополова О.М., Богаченка С.І.

при секретарі судового засідання Громі В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2008 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» звернулося до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області №0000742351/0 від 20.06.2008 року .

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області не вірно застосовано приписи п. 1.8 ст. 1, п. 4.1, п. 4.3 ст. 4 та п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями). Як наслідок безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс». Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Рівненському районі № 0000742351/0 від 20.06.2008 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що із вантажної митної декларації та податкових накладних вбачаєься, що в кожному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» реалізувало придбанні за кордоном товари вище фактурної вартості. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту продажу позивачем імпортованого посуду за цінами нижче рівня звичайних цін, що склалися на території України, податковим органом до суду надано не було.

Суд першої інстанції вважає, що позивачем дотримано всі законодавчо визначені умови для отримання бюджетного відшкодування.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу,

________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Боймиструк С.В. ряд. ст. зв. № 2.11.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-4191/08/1770 справа № 22а-17786/08/9104.doc

в якій просить скасувати Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що ціна імпортованого товару з метою обчислення податку на додану вартість регулюється нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та митного законодавстваі і встановлюється у розмірі договірної контрактної вартості, але не менше митної вартості з урахуванням витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включається в ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів податок на додану вартість, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що працівниками Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області 10 червня 2008 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 446/65/23-309/34784505 від 10.06.2008 року, яким встановлено, що в лютому-березні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» отримало від фірми «DILIGENS EUROPE OSTRAVA» (контркт № 0107-1 від 15.01.2007 року) посуд різного типу та розмірів. При ввезені товару на митну територію України позивачем було сплачено податок на додану вартість, виходячи з митної вартості посуду, яка самостійно була визначена митним органом на підставі наявної в останнього інформації. По факту сплати податку на додану вартість митному органу позивачем було сформовано податковий кредит за лютий-березень 2008 року. Правомірність формування податкового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» відповідач ДПІ у Рівненському районі не заперечує.

Після митного оформлення, імпортований товар протягом лютого-березня 2008 року було реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсам-Тех-Груп». Ціна продажу посуду на території України була нижчою за митну вартість визначену митницею. При цьому податкове зобов'язання з податком на додану вартість ТзОВ «Захід Експо Сервіс» визначалося по факту реалізації, виходячи з договірної ціни продажу товару, що зазначена в податкових накладних.

На думку відповідача такі дії позивача суперечать приписам п. 4.1 та 4.3 ст. 4 Закону України № 168/97-ВР. В результаті чого ТзОВ «Захід Експо Сервіс» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за лютий на суму 6 340 грн. та березень на суму 32 476 грн. Таким чином, із заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року податковий орган не підтверджує суму в розмірі 38 816 грн. В результаті вищевикладеного, ДПІ у Рівненському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000742351/0 від 20.06.2008 року форми «В 1» про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 38 816 грн.

В силу п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання є загальною сумою податку, яка одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 4.1 ст. 4 вищевказаного Закону визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» - звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 1.20.1, 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін, за якоми товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг).

Суд першої інстанції обрав вірну позицію, що за змістом Інструкції про заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року митна вартість це вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України «Про Єдиний митний тариф» і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики.

Відповідно до абз. 5 п. 1.7 Інструкції про заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року фактурна вартість (договірна, контрактна) це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або має компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі (рахунку-проформі для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу або міни (далі - фактурна вартість).

Таким чином, з аналізу вказаних норм суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що із вантажної митної декларації та податкових накладних вбачаєься, що в кожному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» реалізувало придбанні за кордоном товари вище фактурної вартості. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту продажу позивачем імпортованого посуду за цінами нижче рівня звичайних цін, що склалися на території України податковим органом до суду надано не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» дотримано всі законодавчо визначені умови для отримання бюджетного відшкодування, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області №0000742351/0 від 20.06.2008 року.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року у справі №2а-4191/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Експо Сервіс» до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді О.М. Довгополов

С.І. Богаченко

Повний текст ухвали складений та підписаний 09.11.2009 року.