Ухвала суду № 6717100, 06.10.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 року № 22-а-17345/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Олендера І.Я.,

суддів Заверухи О.Б., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Астра» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року в справі за адміністративним позовом Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Астра» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2008 року СУПП ТзОВ «Астра» звернулось до суду з позовом до ДПІ в Залізничному районі м.Львова про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року в задоволені позову було відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що орган державної податкової служби врахувавши те, що позивачем, під час перевірки, не надано належних доказів (відповідних ВМД) в підтвердження здійснення поставки та відсутності порушень резидентом (позивачем) термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, прийшов до правильного висновку в акті перевірки про порушення товариством ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач СУПП ТзОВ «Астра» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що законодавцем не поставлено факт здійснення поставки по імпортним операціям (без отримання ліцензії) в залежність від митного оформлення продукції, а тому наведений вище висновок суду першої інстанції про нібито наявність такої залежності абсолютно не ґрунтується на законі, крім того визначальним є не оформлення ВМД, а фактичний момент перетину кордону товаром.

Представник позивача СУПП ТзОВ «Астра» в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник відповідача ДПІ в Залізничному районі м.Львова в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та просять її відхилити.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 01.10.2007 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова складено акт за №138/12/23-2/20842675 від 01.02.2008 року та прийнято рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0000072200/0/4751 від 14.02.2008 року, яким платнику податків визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3869 грн. 00 коп.

В акті перевірки зазначено, що при здійсненні імпортних операцій позивачем було порушено вимоги ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.2004 року за №185/94-ВР (в редакції чинній на момент здійснення господарських операцій), в результаті чого відповідно до ст.4 цього Закону останньому нараховано пеню в сумі 3869,00 грн.

Зокрема, відповідач вважає, що оскільки завершення митного оформлення товарів імпортованих позивачем здійснено згідно після завершення законодавчо встановлених термінів, останнім порушено вимоги ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.2004 року за №185/94-ВР (в редакції чинній на момент здійснення господарських операцій), а тому нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми несвоєчасно отриманого товару, за кожен день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що СУПП «Астра» було здійснено оформлення імпортованого товару, зокрема, сідельного тягача для перевезення напівпричепів марки Renault Premium (поставленого згідно контракту від 28.02.2007 року за №28-02/07 UА), після здійснення платежу 07.03.2007 року, на суму 11100,00 Євро, 22.06.2007 року, що підтверджується ВМД ІМ40.

Згідно ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.2004 року за №185/94-ВР (в редакції чинній на момент здійснення господарських операцій), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного Банку України.

У відповідності до вимог ч.1 ст.4 цього ж Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У відповідності до п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року №574, вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за №338/3631, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку

ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

У відповідності до вимог п.1.11 цієї ж Інструкції підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної та лізингової операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути, зокрема, копія оформленої ВМД, засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (зі змінами), у разі втрати резидентом її оригіналу надана на письмовий запит резидента (за наявності інформації про зазначену ВМД у реєстрі ВМД).

Згідно із п.3.3 цієї ж Інструкції, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що орган державної податкової служби врахувавши те, що позивачем, під час перевірки, не надано належних доказів (відповідних ВМД) в підтвердження здійснення поставки та відсутності порушень резидентом (позивачем) термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, встановивши в акті перевірки порушення товариством ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» правильно прийняв оскаржуване рішення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування постанови суду першої інстанції не має.

Керуючись ст. ст. 158-162, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

А пеляційну скаргу Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Астра» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року в справі № 2-а-2584/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий

Судді : Олендер І.Я.

Заверуха О.Б.

Старунський Д.М. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.10.2009р.