Постанова № 6717064, 05.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 року № 22а- 15492/08/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів Носа С.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Славутської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 03 жовтня 2008 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ 2 Т» до Славутської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні місяці 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, з якого вбачається, що на підставі акту перевірки № 562/23-31259079 від 05 квітня 2007 року Славутською об’єднаною ДПІ м. Славута прийнято податкове повідомлення-рішення №0000572301/0 від 17 квітня 2007 року та 08 червня 2007 року було прийнято повторно аналогічне податкове повідомлення-рішення за № 0000572301/2. Цим рішенням Товариству з обмеженою відповідальністю «СВ 2 Т» визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 230 759,00 гривень. Основним видом діяльності ТОВ «СВ 2 Т» є реалізація кузовів до легкових автомобілів на території України, які закуповуються за кордоном. Відповідно до п.4.3 Закону України «Про податок на додану вартість» при ввезенні кузовів на митну територію України позивачем сплачено ПДВ від суми митної вартості, яка зазначена у ввізній митній декларації. Сума сплаченого ПДВ на підставі митної декларації була відображена по ПДВ в складі податкового кредиту. В акті перевірки від 05.04.2007 року зазначено, що встановлена підприємством база оподаткування при послідуючому продажу товару, нижча ніж задекларована митна вартість імпортованого товару. Реалізація кузовів здійснювалась по договірній вартості на підставі договорів укладених з фізичними особами. Договірна вартість підтверджена біржовими угодами.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 03 жовтня 2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ 2 Т» до Славутської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково – визнано неправомірними та скасовано частково податкові повідомлення-рішення Славутської ОДПІ від 17.04.2007 року та від 08.06.2007 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «СВ 2 Т» суми бюджетного відшкодування по ПДВ в частині зменшення бюджетного відшкодування на 172029 гривень, у тому числі за листопад 2006 року на 48570 гривень та за грудень 2006 року на 123459 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що реалізація кузовів до легкових автомобілів на території України здійснювалась позивачем фізичним особам відповідно до біржових контрактів купівлі-продажу транспортного засобу, що не заперечується сторонами по справі.

Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку відповідачем. Апелянт звертає увагу апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, зокрема, не врахував вимоги Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, п.4.3 ст.4 згаданого вище Закону України, не вказує, що дана норма стосується виключно оподаткування податком на додану вартість при розмитненні імпортних товарів. Навпаки, наведені норми застосовуються і при розмитненні товарів і при оподаткуванні ПДВ на території України, так як різниця між сумою податкового зобов’язання та сума податкового кредиту здійснюється в одному звітному податковому періоді.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про підставність апеляційної скарги та незаконність рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пп.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Тому сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобов’язань окремого звітного періоду. Декларування такої різниці є необхідною, але не достатньою умовою для отримання права на бюджетне відшкодування.

Відповідно до п.п.7.7.2 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Тобто, для отримання права на бюджетне відшкодування Законом встановлено додаткові умови:

1. Від’ємне значення різниці податкових зобов’язань та податкового кредиту окремого звітного періоду повинно хоча б частково зберегтися за наслідками наступного податкового періоду;

2. Таке від’ємне значення повинно бути оплачене постачальникам товарів (послуг).

Суд першої інстанції не врахував, що датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, яка підлягає сплаті.

На підставі п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону для операцій із імпорту товарів датою виникнення права платника податку на додатковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов’язаннях визначена відповідно до пункту 7.3.6 статті 7 Закону.

Колегія суддів констатує, що при оподаткуванні товарів, що імпортуються на митну територію України платниками податку є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації. Податок, зокрема, становить 20% бази оподаткування, визначеної на підставі ст.4 п.4.3 Закону та додається до ціни товару.

Тобто позивач по справі всупереч закону визначив податкові зобов’язання виходячи з договорів, укладених з фізичними особами, а не на основі бази оподаткування - митної вартості.

Колегія суддів погоджується з апелянтом у тому, що мав місце факт необгрунтованого зменшення вартості імпортованого товару задекларованого позивачем з метою оподаткування на митній території України і безпідставно збільшили податкові зобов’язання на різницю необгрунтовано заниженої бази оподаткування при продажу цих товарів.

Суд першої інстанції не врахував, що розмитнення автомобілів і подання декларацій, в яких визначалося податкове зобов’язання та податковий кредит, здійснювалося ТОВ «СВ 2 Т» в одному звітному податковому періоді, і тому норми Закону підлягали обов’язковому застосуванню.

Колегія суддів погоджується з апелянтом і в тому, що за схемою, за якою працює ТОВ «СВ 2 Т», дане підприємство в одному звітному податковому періоді визначає 2 податкових зобов’язання та один податковий кредит.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене без дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.

Постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нової - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2; 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Славутської об’єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області задовольнити, а постанову господарського суду Хмельницької області від 03 жовтня 2008 року у справі №9/220-НА скасувати в частині задоволення позову та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

В решті постанову господарського суду Хмельницької області від 03 жовтня 2008 року у справі №9/220-НА залишити без змін.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.О.Яворський

Судді С.П. Нос

Я.С. Попко

Повний текст постанови

виготовлено та підписано

10.11.2009р.