Ухвала суду № 6716994, 27.10.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 року № 22-а-6797/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів: Богаченка С.І., Яворського І.О.

при секретарі судового засідання Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської області від 13 серпня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Тернопіль» до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 24.05.2007 року, а саме, № 0000181703/0/37134, яким визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3224,27 грн. та 6448,54 грн. штрафних санкцій по цьому податку, № 0000372304/0/37133, яким визначено податкове зобов’язання по земельному податку в сумі 2065,72 грн. та 1032,86 грн. штрафних санкцій по цьому податку та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000372304/0/37132 від 24.05.2007 року, яким застосовано 1482,66 грн. штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 13 серпня 2007 року позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.05.2007 року № 0000372304/0/37133 про донарахування 2065,72 грн. земельного податку та 1032,86 грн. штрафних санкцій; скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000372304/0/37132 від 24.05.2007 року в частині застосування 1440,00 грн. штрафних санкцій; скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.05.2007 року № 0000181703/0/37134 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 3159,35 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6318,70 грн.

Постанову оскаржив відповідач з підстав неправильного застосування положень законів України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та «Про податок з доходів фізичних осіб», а також неврахування судом того, що в період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року земельний податок позивачем не нараховувався.

В поданому запереченні на скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що скарга на підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що за наслідками проведеної відповідачем планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року складено акт № 4473/23-420/33282246 від 15.05.2007 року, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.05.2007 року № 0000181703/0/37134 та № 0000372304/0/37133, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.05.2007 року № 0000372304/0/37132.

Щодо визначення податкового зобов’язання по земельному податку колегією суддів враховано наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з рішенням Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 20.02.2007 року № 210 позивачеві надано згоду на складання технічної документації, що посвідчує право користування на умовах оренди терміном на 5 років земельної ділянки площею 18,3 га для обслуговування викуплених приміщень по вул. Промислова за № 1.

Проте договір оренди зазначеної земельної ділянки не укладався.

Водночас платіжними дорученнями та карткою платника підтверджено сплату позивачем за період, що перевірявся, земельного податку в сумі 5879,91 грн., а тому є помилковим висновок відповідача про ненарахування позивачем земельного податку за цей період.

Застосування штрафних санкцій в сумі 1440,00 грн. є безпідставним, враховуючи наступне.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначено перелік пунктів продажу товарів, за здійснення торговельної діяльності у яких суб’єктами підприємницької діяльності придбавається патент.

Як встановлено актом перевірки, позивачем за період квітень-грудень 2006 року за готівкові кошти реалізовувалися продукти харчування, м’ясопродукти та ковбасні вироби через касу підприємства.

Частинами 6 та 10 цього Закону передбачено випадки здійснення суб’єктами підприємницької діяльності торговельної діяльності без придбання торгового патента, зокрема, в разі торгівлі яловичиною та свининою вітчизняного виробництва та при реалізації продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта.

У зв’язку з наведеним колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведення відповідачем відповідно до частини 2 статті 71 КАС України правомірності свого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000372304/0/37132 від 24.05.2007 року щодо визначення штрафних санкцій в сумі 1440,00 грн.

Щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 2923,70 грн. та 5847,40 грн. штрафних санкцій за невключення до сукупного валового доходу громадян матеріальних і соціальних благ, то матеріалами справи, зокрема, наказами позивача, підтверджено видачу працівникам позивача карток поповнення рахунків мобільного зв’язку у зв’язку із виконанням ними своїх службових обов’язків (трудових функцій), що відповідно до підпункту «а» підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Не заслуговують на увагу й висновки відповідача про порушення позивачем закону про оподаткування доходів фізичних осіб за користування послугами міжнародного роумінгу, оскільки податковим органом не доведено користування цим зв’язком саме як додатковим благом, що підлягає включенню до загального місячного оподатковуваного доходу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та у відповідності до норм процесуального права, а тому скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду – без змін.

Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову господарського суду Тернопільської області від 13 серпня 2007 року у справі № 15а/137-2689 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: С.І. Богаченко

І.О. Яворський

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2009 року.