Ухвала суду № 6716949, 09.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2009 року № 22-а-15545/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Багрія В.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання Золотому Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці на постанову господарського суду Чернівецької області від 23 вересня 2008 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у місті Чернівці до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Чернівецький меблевий комбінат ЛТД» про примусове стягнення податкового боргу за рахунок коштів боржника,

ВСТАНОВИЛА:

ДПІ у м. Чернівці звернулось 06.11.2006 року в суд з позовом до ТзОВ ВКФ «Чернівецький меблевий комбінат ЛТД» про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 597282,51 грн., у тому числі 3689,99 грн. з податку на прибуток, 25,33 грн. з податку на прибуток, одержаного за рахунок коефіцієнту 0.8, 180583,35 грн. з податку на додану вартість, 263,75 грн. з податків не віднесених до інших категорій, 25853,47 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства норм обігу готівки, 43574,52 грн. з податку з доходів найманих працівників, 5055,61 грн. з податку з власників транспортних засобів, 27596,32 грн. з плати за землю, 1405,30 грн. з комунального податку, 306987,27 грн. з єдиного податку з юридичних осіб та 2247,60 грн. зі збору за забруднення навколишнього середовища. Вимоги обґрунтовані тим, що зазначена заборгованість відповідача існує станом на 01.11.2006 року та підтверджується розрахунком, рішеннями про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства, актом про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 26.05.2003 року. Вжитими податковою інспекцією заходами заборгованість погашена частково, з якої залишилось 25853,47 грн., проте таку добровільно відповідач погасити не бажає.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 23 вересня 2008 року в позові відмовлено. Суд виходив з того, що з набранням чинності ГК України, почали діяти положення ст. 250 про строки застосування адміністративно-господарських санкцій, у тому числі й до таких, що були застосовані до суб'єктів господарювання до 01.01.2004 року, відтак, позивач з урахуванням положень ст. 250 ГК України повинен був звернутися з позовом про стягнення зазначеного штрафу щонайпізніше 31.12.2005 року, коли звернувся лише 06.11.2006 року пропустивши річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який (Кодекс) набрав чинності з 01.09.2005 року.

Головуючий у І інстанції: Ковальчук Т.І. Ряд. стат. звіту №6.6.5 Суддя доповідач: Обрізко І.М.

Справа № 10/233/08/5027 Справа №22-а-15545/08/9104.ітГ

Не погодившись із зазначеними судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Чернівці подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким позов задоволити. Покликається в основному на те, що податкове повідомлення-рішення №0003632320/0 винесено 27.05.2003 року, а Господарський кодекс України набрав чинності 01.01.2004 року, тобто після винесення повідомлення-рішення, а відповідно до рішення Конституційного Суду України Закон має зворотну силу по відношенню до громадян, у разі якщо принцип зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, пом'якшують кримінальну відповідальність особи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатами перевірки ДПІ у м. Чернівці з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування в ТзОВ ВКФ «Чернівецький меблевий комбінат ЛТД» за період з 01.01.2001 року по 01.02.2003 року, складено акт № 2111/158/23-1/23-110 ДСК/05486602, з якого за порушення відповідачем вимог «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 72, а саме: перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі 23.03.2001 року та 31.07.2002 року на суму 2836,13 грн. і перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на суму 80724,85 грн., відповідно до абз. 2, 5 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 25853,47 грн. згідно з податковим повідомленням № 0003632320/0 від 27.05.2003 року.

Згідно ч. 1 ст. 238, ст. 250 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Таким чином, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436 належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення правил щодо обігу готівки, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як фінансові санкції, виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Перевищення ТзОВ ВКФ «Чернівецький меблевий комбінат ЛТД» встановлених лімітів залишку готівки в касі і перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки зафіксовано за період 23.03.2001 року та 31.07.2002 року, штрафні (фінансові) санкції застосовані 27.05.2003 року, а з позовом податковий орган звернувся лише 06.11.2006 року.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що Господарський кодекс України набрав чинності після виявлених порушень у господарюючого суб'єкта, тому на спірні правовідносини він не поширюється, позаяк подібне суперечить Розділу ЇХ «Прикінцевих положень» вказаного Кодексу.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. З, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці залишити без задоволення, постанову господарського суду Чернівецької області від 23 вересня 2008 року по справі №10/233, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді В.М. Багрій

В.З. Улицький.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.11.2009року.