Ухвала суду № 67161807, 08.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/9956/16-ц Головуючий 1 інстанції Єрмак Н.В.

Провадження № 22ц/790/2447/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Малінської С.М.,

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 14 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 10313 доларів США зі сплатою 9% річних та строком погашення до 10 серпня 2015 року. Зобовязання за кредитним договором відповідачка належним чином не виконала, станом на 25 квітня 2016 року сума її заборгованості за договором від 14 серпня 2008 року складає 10313 доларів США, що еквівалентно 257602,20 грн.

У звязку з цим, ПАТ «Укрсоцбанк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 14 серпня 2008 року у розмірі 257602,20 грн., а також 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

Заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2016 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 14 серпня 2008 року у розмірі 257602,20 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн., а всього 258980,20 грн.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 01 лютого 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування заочного рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити ПАТ «Укрсоцбанк» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі; вказує, що до спірних правовідносин слід застосувати строк позовної давності, з урахуванням того, що Банк звернувся до суду 11 серпня 2016 року, ОСОБА_1 вважає, що заборгованість по тілу кредиту і процентах може бути нарахована лише за період з серпня 2013 року та має складати 3056 доларів США, а заборгованість по пені з серпня 2015 року та складати 304,09 доларів США.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що 14 серпня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 10 313 доларів США зі сплатою 9% річних та строком погашення до 10 серпня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що станом 25 квітня 2016 року ОСОБА_1 має заборгованість перед банком в розмірі 10313 доларів США, що за курсом НБУ становить 257 602,20 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом 130 443,75 гривень;

- сума заборгованості за відсотками 50 096,53 гривень,

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту 65 522,96 гривень;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків 11 538,96 гривень.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якій одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доводи апеляційної скарги про застосування строків позовної давності не приймаються колегією суддів до уваги виходячи з наступного.

Умовами кредитного договору зазначено кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості до 10 серпня 2015 року.

Отже, перебіг позовної давності необхідно застосовувати з 10 серпня 2015 року.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Пункт 5 статті 261 ЦК України встановлює, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливім якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Відповідно до умов Договору кредиту відповідач зобовязався виконувати зобовязання за Договором кредиту щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту.

Пунктом 1.1.1. Договору кредиту визначена дата остаточного повернення кредиту - 10.08.2015р.

Отже, довором кредиту визначено строк повернення кредиту - 10.08.2015 року, оскільки у п. 7.3 Договору кредиту встановлено те, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року (справа № 6-780цс15), за змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції. Той факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності.

Оскільки стаття 267 ЦК України є нормою матеріального права суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності.

Отже, підстав для застосування строків позовної давності немає.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального в процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді