Ухвала суду № 6715500, 11.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя першої інстанції – Стиран В.В.

Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

11 листопада 2009 року справа №2а-15763/08/0570

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Безруковій В.М. за участю представників: від позивача: Лисак Т.Г. – довіреність від 30.12.08р. від відповідача: Шляхова О.А. – довіреність від 14.07.09р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року у справі №2а-15763/08/0570 (суддя Стиран В.В. ) за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року по справі №2а-15763/08/0570 задоволено позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції, внаслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001061540/0 та №0001071540/1 від 30.05.2008 року. В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Добропільська об’єднана державна податкова інспекція просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань, за результатами якої складений акт від 15.04.2008р. №234/15-0/32186934 та прийняті податкові повідомлення-рішення, якими на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000р. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість були застосовані до позивача штрафні санкції, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 0001061540/1 від 30.05.08р. штраф в розмірі 50% в сумі 1664159,50грн. за затримку на 93 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 3328318,98грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001071540/1 від 30.05.08р. штраф в розмірі 20% в сумі 1907464,29 грн. за затримку на 90 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 9537321,39грн.

З акту перевірки вбачається, що фінансові санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість.

Сторонами не оспорюється факт подання до податкового органу наведених в акті декларацій і самостійного узгодження позивачем зазначеної в них суми податкового зобов‘язання .

Підпунктом 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

За правилами п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов‘язання визначені у п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами п.3 ст.9 цього Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за N 377/8976 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

З матеріалів справи вбачаться, що оспореними податковими повідомлення-рішеннями відповідачем застосовані штрафні санкції при сплаті позивачем податкових зобов’язань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобов’язання яких визначені іншими податковими деклараціями.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку що відповідач безпідставно використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції .

Посилання відповідача на п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки зазначеною нормою не встановлено право чи обов’язок саме податкового органу змінювати податкові зобов’язання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Спірними податковими повідомлення-рішенням відповідачем було застосовано штрафні санкції у тому числі при подачі позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

За правилами п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Тобто, уточненою декларацією платник податку збільшує або зменшує податкові зобов’язання безпосередньо за певний звітний період.

Колегія суддів зазначає, що у п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” мова йде про сплату боргу. Джерела самостійної сплати податкового зобов’язання або сплати податкового боргу визначені у п.п. 7.1.1 п. 7 ст. 7 цього Закону, до переліку яких не входить подання уточнюючого розрахунку, яким зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року по справі №2а-15763/08/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року по справі №2а-15763/08/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 листопада 2009 року . Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 16 листопада 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Т.Г. Гаврищук

Судді С.В. Білак М.Г. Сухарьок