Ухвала суду № 6715444, 12.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – Ісаєнко Ю.А. Суддя-доповідач – Лях О.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2009 року м. Донецьк справа № 2-а-14749/08/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Горбенко К.П., Юрченко В.П.

при секретарі

за участю

представника позивача

представника відповідача Запорожцевій К.П.

не з’явився

не з’явився розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м. Сніжне на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-14749/08/0570 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання не чинними податкових повідомлень – рішень,- ВСТАНОВИВ: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року частково задоволені позовні вимоги Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції в м Сніжне Донецької області про часткове визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 07.07.2008 року №0000272342/0 та № 0000262342/0. Вказаною постановою визнано недійсними та скасовано податкове повідомлення Державної податкової інспекції у м.Сніжне від 07.07.2008 року та № 0000262342/0 у сумі 359 740,5 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 239857 грн., за штрафними санкціями у сумі 119883,5 грн. та податкове повідомлення від 07.07.2008 року №0000272342/0 на суму 19522,5 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 13015 грн., за штрафними санкціями у сумі 6507,5 грн. В апеляційній скарзі відповідач по справі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Підставою для скасування постанови суду першої інстанції відповідачем визначено порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство „Сніжнеантрацит" зареєстровано в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради 02.09.2003 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31906124, перебуває на податковому обліку в ДШ у м. Сніжне (а.с.26-27), та є платником податку на додану вартість.

Відповідач ДПІ у м. Сніжне є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження.

На підставі направлення від 25.04.2008 року №166/23-012, виданого Державною податковою інспекцією у м. Сніжному та відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31. 12.2007 р. та валютного законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої складено акт №483/23-31906124 від 20.06.2008 року, та яким встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки від 20.06.2008 року №483/23-31906124 07 липня 2008 року відповідачем було винесене стосовно позивача податкове повідомлення -рішення №0000262342/0, яким за виявлені порушення визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 483544,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 322363,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 161181,50 грн. Крім того, 07 липня 2008 року відповідачем винесено податкові повідомлення -рішення №0000272342/0 та № 0000262342/0, які частково оскаржуються позивачем у цій справі.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом зазначені норми підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; а також підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків

такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Предметом спірного повідомлення - рішення є сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 483544,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 322363,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 161181,50 грн. за порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход— загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі — валові витрати) — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про не правомірність прийнятого повідомлення-рішення у відповідачем в частині нарахування податку на прибуток у сумі 16269 грн. та штрафної санкції у сумі 8134,5 грн. (по орендній платі за нерухоме майно загальною площею 859,1 кв. м. без договору, як зазначено в акті перевірки) , оскільки договір №984 від 23 серпня 2002 року про передання у строкове платне користування нерухомого майна (в оренду) -групу інвентарних об'єктів загальною площею 859,1 кв. м, що знаходиться на балансі структурного підрозділу «Шахта «Північна» ДП «Шахтоуправління «Сніжнеантрацит», яке визначено як балансоутримувач , укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та ТОВ «Вітрен» (а.с. 80-81). Позивач не отримував орендної плати, а тому відсутні підставі вважати про порушення ним податкового законодавства, встановлені актом перевірки у цій частині.

Судом першої інстанції було встановлено, що дійсно позивачем були укладені договори із зазначеними в акті перевірки суб’єктами господарюванням та дійсно станом на 01.01.2007 року мала місце кредиторська заборгованість у визначених у акті сумах, що не заперечується сторонами.

При виконанні умов договорів з контрагентами у позивача виникли валові витрати на умовах п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, при придбанні товарів (послуг) позивач несе (нараховує) певні витрати в грошовій формі, як компенсацію вартості одержаних товарів (послуг) - це обумовлено в пунктах договорів.

З вищенаведеного випливає, що одержані товари (послуги) за укладеними до безоплатно наданих товарів (послуг), оскільки у п.1.23 ст.1 Закону України визначення безоплатно наданих товарів не відповідає тим умовам, які мали місце при виконанні зазначених вище договорів.

Ці витрати понесені на придбання товарів (послуг) за договорами, пов'язані із господарською діяльністю позивача, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ДП „Сніжнеантрацит" правомірно віднесло вартість оприбуткованих товарів (послуг), отриманих за зазначеними договорами до складу валових витрат.

Крім того, позивачем було списано зазначену кредиторську заборгованість у зв'язку із закінченням строків позовної давності. Сума зазначеної заборгованості після закінчення строків позовної давності з урахуванням п.1.25 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" відповідає ознакам безповоротної заборгованості та згідно з п.п.12.3.1 п.1'2.3 ст.12 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону була включена у валові доходи підприємства.

В п.5.10 ст.5 Закону не міститься вимоги щодо коригування валових витрат у випадку закінчення строку позовної давності по кредиторській заборгованості, яка виникла у результаті господарської діяльності підприємства.

Тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у частині нарахування податку на прибуток у сумі 223 588 грн.,та, відповідно, штрафної санкції у сумі 111749 грн.

Судом встановлено, що у порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено валовий дохід на суму орендної плати у сумі 276015 грн. за рухоме майно, фактично передане ТОВ «Вітрен» без договору оренди.

Згідно наданих представником відповідача розрахунків та письмових пояснень, податок на прибуток від орендної плати дорівнює 69003 грн. (25% від 276015 грн.), штрафна санкція , відповідно 34501 грн.( 69003 грн. х 50 %).

Факт перебування рухомого майна, що знаходиться на балансі ДП «Сніжнеантрацит» у фактичному користування ТОВ «Вітрен» підтверджується нарахованою амортизацією основних засобів, відображунням у податковому обліку - в декларації на прибуток за 2007 рік, в тому числі за 2 квартал 2007 року, 1 півріччя 2007 року, 3 квартали 2007 року; в бухгалтерському обліку (рядок 01.1, серед іншого у відомостях нарахування амортизаційних відрахувань за 2007 рік), що підтверджується актом перевірки( а.с.8-10, сторінки 39-43 акту перевірки).

А тому повідомлення- рішення в частині нарахування податку на прибуток у сумі 69003 грн. та штрафної санкція у сумі 34501 грн. прийнято відповідачем у відповідності до приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року у справі № 2-а-14749/08/0570 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року у справі № 2-а-14749/08/0570 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Колегія суддів