Ухвала суду № 6715414, 12.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – Смагар С.В. Суддя-доповідач – Лях О.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2009 року м. Донецьк справа № 2-а-13799/08/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Горбенко К.П., Юрченко В.П.

при секретарі

за участю

представника позивача

представника відповідача Запорожцевій К.П.

Леонова В.Ю. за довіренністю

Колотовій І.М. за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-13799/08/0570 за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій ,- ВСТАНОВИВ: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року задоволені позовні вимоги позивача, визнано недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку від 14 травня 2008 року № 453 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» у вигляді штрафу в сумі 302523 гри. 85 коп. та нарахування пені в сумі 81264 гри. 73 коп. В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи представник відповідача по справі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Підставою для скасування постанови суду першої інстанції відповідачем визначено порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Позивач - Відокремлений підрозділ «Шахта «Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Харцизьку у якості страхувальника, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33136690, як суб'єкт без права юридичної особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств. Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, (надалі - Закон України № 1058-1V), виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними. Пунктом 1 статті 11 Закону України № 1058-1У встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України № 1058-ІV передбачено, що за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не

перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій , позивачем фактично страхові внески були сплачені в межах строку сплати, що підтверджується платіжними дорученнями від 29 лютого 2008 року № 60, № 61, № 5806. № 4606. від 26 березня 2008 року № 89, № 90, від 20 березня. 2008 року № 7806, № 6206, від 3.1 березня 2008 року № 7506, № 7806. від 16 квітня 2008 року № 9906, № 11006, від 23 квітня 2008 року № 149, М> 148, № 154, № 155. від 23 травня 2008 року № 12606, № 11506, від 22 травня 2008 року № 195. № 194, в яких чітко визначено призначення платежу, проте відповідач зарахував вказаний платіж в порядку календарної черговості в погашення, недоїмки позивача зі страхових внесків.

Частиною 5 статті 106 Закону України № 1058-ІЛ/ передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, фінансових санкцій, у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має не сплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових, санкцій.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те , що вказана норма Закону не встановлює право чи обов'язок органу Пенсійного фонду при зарахуванні страхових внесків самостійно сплачених платником, змінювати призначення платежу та напрямок його зарахування.

Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку, перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу, перераховані позивачем грошові кошти, якими він має право вільно користуватись, здійснюючи підприємницьку діяльність, фактично порушило право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі № 2-а-13799/08/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 13 листопада 2009 року.

Колегія суддів