Ухвала суду № 6715254, 10.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя першої інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2009 року справа №2а-11144/09/0570 зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М. за участю представників: від позивача: Ляховський О. П. – за довіреністю від 04.02.2009р. від відповідача: не з’явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року у справі №2а-11144/09/0570 (суддя Смагар С.В. ) за позовом Закритого акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсними податкових повідомлень рішень,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року по справі №2а-11144/09/0570 частково задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції, внаслідок чого визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції від 18 грудня 2008 року № 0000532343/0-36843, від 16 лютого 2009 року № 0000532343/1 -3829, від 24 квітня 2009 року № 0000532343/2-11636, від 25 червня 2009 року № 0000532343/3-16614 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 84992 грн. 51 коп.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень-вересень 2008р., за результатами якої складений акт від 04.12.2008р. № 1083/23-3-33467279 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2008р. № 0000532343/0-36843 , яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-вересень 2008р. на 118937грн.

За результатами розгляду скарг позивача в апеляційного порядку (які залишені без задоволення) відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2009 року № 0000532343/1 -3829, від 24 квітня 2009 року № 0000532343/2-11636, від 25 червня 2009 року № 0000532343/3-16614.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2 (а) п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2008року на суму 23347грн., за вересень 2008року на суму 97625,00грн.

При здійсненні перевірки було встановлено, що позивачем з ВАТ “КМЗ” було укладено угоду купівлі-продажу від 15.07.08р. № ПО-07/08, згідно з умовами якої придбало обладнання на загальну суму 509955грн., в тому числі ПДВ 84992,51грн. ПДВ по вказаній операції позивачем віднесено до складу податкового кредиту в серпні 2008року та включено до розрахунку бюджетного відшкодування декларації з ПДВ за вересень 2008року (на рахунок платника у банку). Розрахунки між суб’єктами господарювання за відвантажене обладнання здійснені в безготівковій формі.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” за приписами п.п.7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наведена норма не обмежує визначення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку, проведенням розрахунків з постачальниками за отримані товари (послуги) лише в повному обсязі .

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання.

Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов’язок щодо визначення об’єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця товару.

Обов’язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем об’єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що „бюджетне відшкодування” – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов’язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на отримання суми бюджетного відшкодування пов’язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Факт отримання позивачем продукції від ВАТ “КМЗ” за податковою накладною №25 від 14.08.2008р. на загальну суму 509955,05 грн., у т.ч. пдв 84992,51 грн. та сплати її вартості позивачем був встановлений під час проведення перевірки та відповідачем не оспорюється.

Однак, відповідач зазначив, що згідно постанови Господарського суду Донецької області 12/10/2007р. ВАТ «КМЗ» визнано банкрутом та відкрита процедура ліквідації. Перевіркою не підтверджено надмірну сплату податку на додану вартість ВАТ «КМЗ» до бюджету по ланцюгу до виробника (станом на 01.12.2008р. ВАТ «КМЗ» є боржником перед Держбюджетом по податку на додану вартість в сумі 1631062 грн.).

Наведені доводи податкового органу, колегією суддів не прийняті до уваги оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування від’ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року по справі №2а-11144/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року по справі №2а-11144/09/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 листопада 2009року . Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 16 листопада 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок