Постанова № 67122643, 12.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2017 року 810/1228/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Виноградової О.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» до Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення пені,

в с т а н о в и в:

30 березня 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - позивач) з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - відповідач 2) про стягнення пені на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України за період з 1 березня 2008 р. по 24 березня 2017 р. у сумі 20 451 грн 21 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано до відповідача 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 р. разом із заявою про повернення бюджетного відшкодування у сумі 98 678 грн 00 коп. Названа сума надійшла на рахунок позивача лише 28 березня 2017 р., тобто з запізненням (на 3 роки 11 місяців), а тому позивач має право на отримання пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, яка за розрахунками позивача за період з 1 березня 2008 р. по 24 березня 2017 р. становить 20 451 грн 21 коп. (а.с. 3-6).

Відповідач 1 у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що ним не було порушено вимоги чинного законодавства щодо порядку бюджетного відшкодування.

Відповідач 2 подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що відповідачем 2 жодного порушення стосовно бюджетного відшкодування позивачу допущено не було, оскільки ним у встановлений чинним законодавством строк після надходження висновку відповідача 1 було здійснено бюджетне відшкодування належних позивачу сум. Крім того, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

8 червня 2017 р. позивач подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

19 березня 1999 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 417371 (а.с. 30).

20 лютого 2012 р. позивачем було подано до відповідача 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 р. (далі - декларація за січень 2012 р.), рядку 23 якої позивачем було зазначено відємне значення, яке підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у сумі 98 678 грн 00 коп. (а.с.40-41).

До вказаної податкової звітності позивачем було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (а.с. 44-45).

Відповідно до квитанції № 2 декларація за січень 2012 р. р. разом з вказаними додатками було прийнято відповідачем 1 та зареєстровано за № НОМЕР_1 (а.с. 47).

Проте, бюджетне відшкодування на рахунок позивача надійшло лише 28 березня 2017 р., що підтверджується платіжним дорученням № 34 та визнано відповідачем 1 у судовому засіданні (а.с. 7).

У зв'язку з тим, що позивач вважає, що має право на відшкодування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до вимог пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено у ст. 200 ПК України.

Згідно з вимогами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як убачається з п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п. 200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з вимогами п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 200.9 ст. 200 ПК України).

Як убачається з п. 200.10 ст. 200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до вимог п. 200.12 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У свою чергу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Згідно з вимогами п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Судом встановлено, що позивач звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1 про стягнення пені у розмірі 120 облікової ставки НБУ за період з 11 червня 2013 р. по 29 серпня 2016 р. у сумі 61 683 грн 00 коп. (адміністративна справа № 810/1959/16).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 р. у справі № 810/1959/16 стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню у зв'язку з неповернення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 р. за період з 11 червня 2013 р. по 29 серпня 2016 р. у сумі 28 613 грн 92 коп. (а.с. 10-15).

Крім того, названою постановою встановлено, що:

- останнім днем, коли відповідачі були зобовязані завершити вчинення відповідних дій та виплатити позивачу бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2012 року є 2 квітня 2012 р. В свою чергу, право на нарахування пені у позивача виникає з наступного дня, тобто з 3 квітня 2012 р.;

- у даному випадку при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка на рівні 7,5% річних, яка була введена Постановою Правління Національного банку України від 21 березня 2012 р. №102 (а.с. 10-15).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до вимог п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

У межах даної адміністративної справи № 810/1228/17 позивач просить суд стягнути пеню за період з 1 березня 2008 р. по 24 березня 2017 р. за виключенням періоду, за який стягнуто пеню в межах адміністративної справи № 810/1959/16 ( з 11 червня 2013 р. по 29 серпня 2016 р.).

Як вже зазначалося, право на нарахування пені за несвоєчасну сплату бюджетного відшкодування передбачене п. 200.23 ст. 200 ПК України.

При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у звязку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права предявити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 3 червня 2014 р. (справа № 21-131а14).

28 березня 2017 р. позивачу було перераховано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 р. у сумі 98 678 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 34 та визнано сторонами в судовому засіданні (а.с. 7).

При вирішенні справи судом враховано, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення.

Наведене свідчить, що облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.

Як вже зазначалося, постановою Київського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 р. у справі № 810/1959/16 визначено, що у даному випадку при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка на рівні 7,5% річних, яка була введена Постановою Правління Національного банку України від 21 березня 2012 р. №102 (а.с. 10-15).

Наведене свідчить, що у даній адміністративній справі має розраховуватися пеня за несвоєчасну сплату бюджетного відшкодування з урахуванням ставки НБУ, визначеної постановою в адміністративній справі № 810/1959/16.

Кількість днів прострочення за період з 3 квітня 2012 р. (дата виникнення у позивача права на нарахування пені) по 10 червня 2013 р. становить 434 дні, а за період з 30 вересня 2016 р. по 24 березня 2017 р. становить 154 дні.

При цьому враховано, що в межах адміністративної справи № 810/1959/16 стягнуто пеню за період з 11 червня 2013 р. по 29 серпня 2016 р.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сума пені за заявлений позивачем період складає 14 306 грн 96 коп. (98 678 грн 00 коп. *7,5 % (облікова ставка НБУ на момент виникнення заборгованості - 3 квітня 2012 р.)*120%:365 днів* 588 днів (кількість днів прострочення)).

Відповідно до вимог ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у сумі 14 306 грн 96 коп.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивачем за звернення з позовною заявою до суду, було сплачено судовий збір у сумі 1600 грн 00 коп.

Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 пені за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування за січень 2012 р. у сумі 14 309 грн 96 коп. (заявлена позивачем сума пені складала 20 451 грн 21 коп.), сума судового збору, яка підлягає присудженню позивачу, становить 1119 грн 31 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Васт-Транс пеню у розмірі 14 306 (чотирнадцять тисяч триста шість) грн. 96 коп. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Васт-Транс (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрушки, вулиця Лісна, будинок 1, ідентифікаційний код 30367782) судові витрати у сумі 1119 (одна тисяча сто дев'ятнадцять) грн. 31 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Виноградова О.І.