Постанова № 67122310, 20.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровська митниця ДФС до Державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровської митниці ДФС до Державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в якому позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить:

визнати незаконною постанову державного виконавця Бабушкінського ВДВС м.Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.07.2016 року №ВП 51761341;

скасувати постанову державного виконавця Бабушкінського ВДВС м.Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.07.2016 року № ВП 51761341.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що державним виконавцем Бабушкінського ВДВС м.Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області безпідставно винесено постанову від 22.07.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з пропуском строку пред’явлення виконавчого документа, оскільки позивачем подано виконавчий лист в межах строку, передбаченого законодавством.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.05.2015 року постановою заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС № 0027/110000001/15 притягнуто ОСОБА_4 до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 481 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 5100 грн.

Не погодившись з постановою № 0027/110000001/15, ОСОБА_4 оскаржила її до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

За результатами розгляду вказаної скарги постановою Кіровського районного суду від 07.10.2015 № 203/3082/15-а постанову митниці № 0027/110000001/15 визнано протиправною та скасовано.

В подальшому, митницею оскаржено вказану вище постанову Кіровського районного суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 року постанову суду від 07.10.2015 № 203/3082/15-а скасовано.

Крім того, ОСОБА_4 звернулася зі скаргою до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 16.11.2016 року зазначену скаргу відхилено, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Таким чином, 06.07.2016 постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 року набрала законної сили.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 533 Митного кодексу України встановлено, що подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про пор порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

Згідно ст. 535 Митного кодексу України постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, а орган доходів і зборів, який виніс постановупро накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

У ст. 291 КУпАП зазначено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

У статті 540 Митного кодексу України зазначено, що у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Згідно зі ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ч.1 ст. 6 Закону встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно п. 6 ч.2 ст. 17 вказаного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

У ч.1 ст.25 ЗУ "Про виконавче провадження" вказано, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ч.1 ст. 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.. 536 Митного кодексу України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Таким чином, як нормами Митного Кодексу України так і Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено можливість оскарження таких постанов .

Відповідно до норм ч.1 ст. 22 ст. ЗУ «Про виконавче провадження» (що є спеціальними нормами, що регулюють порядок виконання рішень) передбачено строк пред'явлення виконавчого документа, зокрема постанови митного органу, протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 536 Митного Кодексу України вказує на те, що не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Проте, суд зазначає, що п.4 ст. 529 МК України вказує на те, що порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України, а тому не може застосовуватися строк давності по пред'явленню такої постанови до виконання у випадку оскарження такої постанови.

Ч.1 ст. 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до ст. 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Таким чином, суд зазначає, що строк пред'явлення до виконання постанови заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС № 0027/110000001/15 розпочався з дати набрання законної сили рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, а саме з 06.07.2016.

Згідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Бабушкінського ВДВС м.Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.07.2016 року № ВП 51761341.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.