Вирок № 67104654, 13.06.2017, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/494/16-к №пр. 1-кп/384/1/2017

13 червня 2017 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Вільшанка Кіровоградської області кримінальне провадження №12016120240000188 за обвинуваченням:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_2, зареєстрованого в АДРЕСА_1, судимого:

- 29.12.2011 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

- 15.01.2013 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ч.2 та ч.3 ст. 185, ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 5 місяців. 06 травня 2016 року звільнений відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2016 року згідно ч. 5 ст. 72 КК України зараховано попереднє ув»язнення з 03.01.2013 року по 31.01.2013 року із розрахунку 1 день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі;

- 13.07.2016 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, ч.2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Чорнобривця Д.В., Дем'янової А.О.,

потерпілих ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого - адвоката Зятковського Т.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за таких обставин.

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим 13.07.2016 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком тривалістю один рік, на шлях виправлення не став та знову 23.07.2016 року близько 04.00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до своєї рідної сестри ОСОБА_6, яка проживає разом із співмешканцем ОСОБА_2 в домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, у якої тимчасово проживав з 09.05.2016 року. В цей час у нього виник умисел на незаконне заволодіння автомобілем марки ИЖ 412 «Москвич», державний номер НОМЕР_1, який на праві приватної власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 належить ОСОБА_2

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки ИЖ 412 «Москвич», ОСОБА_1, перебуваючи в дворі домоволодіння ОСОБА_2, скориставшись тим, що господарі відпочивають в будинку, та впевнившись в тому, що його ніхто не бачить, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, шляхом вільного доступу, повторно, за допомогою ключа відчинив автомобіль марки ИЖ 412 «Москвич», державний номер НОМЕР_1, вартість якого згідно з висновком експерта № 579 від 29.07.2016 року складає 24 070, 84 грн., проник в середину та запустив двигун, виїхав з двору та поїхав в напрямку центру с. Сухий Ташлик, внаслідок чого незаконно заволодів транспортним засобом. Рухаючись на автомобілі ОСОБА_7 не впорався з керуванням та з'їхав у кювет, де знаходились тюки із соломою, внаслідок чого пошкодив даний автомобіль. Вартість відновних робіт пошкодженого автомобіля марки ИЖ 412 «Москвич», державний номер НОМЕР_1, відповідно до зазначеного висновку експерта складає 4858,48 грн..

Крім цього, 23.09.2016 року о 19 годині 30 хвилин перебуваючи за межами АДРЕСА_2, біля ставка, який орендує ОСОБА_8, разом з останнім та ОСОБА_9 вживав спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зайшли у будівлю сторожки, яка знаходиться біля ставка, а ОСОБА_1 залишився на вулиці. Поруч із сторожкою знаходився автомобіль ВАЗ 21104, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 виданого Доманівським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Миколаївській області від 24.09.2009 року є ОСОБА_10, проте, згідно усної домовленості про купівлю-продаж, з 2012 року фактичним користувачем автомобіля ВАЗ 21104, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_8 Вартість автомобіля згідно з висновком експерта № 695 від 25.09.2016 року становить 75 059 гривень 18 копійок.

Помітивши автомобіль, у ОСОБА_1 виник умисел на його незаконне заволодіння. З цією метою, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1, скориставшись тим що ОСОБА_8 знаходиться в сторожці, та впевнившись в тому що його дії ніхто не бачить, усвідомлюючи протиправність своїх намірів, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, маючи на меті незаконне заволодіння автомобілем, повторно, шляхом вільного доступу через незамкнені двері проник в салон автомобіля марки ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_2, де, скориставшись ключами, які знаходились в замку запалення, завів двигун автомобіля марки ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_2, та поїхав в напрямку центру АДРЕСА_2.

Рухаючись по вул. Центральній в с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, неподалік від колишньої тваринницької ферми, ОСОБА_1 не впорався із керуванням та допустив зіткнення із деревом, внаслідок чого пошкодив автомобіль марки ВАЗ 21104, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2. Вартість відновлювальних робіт автомобіля згідно з висновком експерта № 695/1 від 25.09.2016 року становить 34 247 гривен 38 копійок.

Поряд з цим, 28.11.2016 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 знаходився на території домоволодіння ОСОБА_11, яке розташоване в АДРЕСА_3, де разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_3 розпивав спиртні напої. Після вжиття спиртних напоїв, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 лягли відпочивати, а ОСОБА_1 залишився у кімнаті, де на підлозі помітив мобільний телефон. В цей час у нього виник корисливий умисел, направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений та таємне викрадення мобільного телефону, перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_11, ОСОБА_1 близько 21 години 30 хвилин, скориставшись тим, що господар домоволодіння ОСОБА_11 та ОСОБА_3 відпочивають в будинку, повторно, керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що його злочинних дій ніхто не бачить, шляхом вільного доступу з тумбочки таємно викрав мобільний телефон марки «Нокія 101», вартістю 215 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 20 гривень, та Flash-картку micro SD об'ємом 4GB, вартістю 140 гривень, які на момент крадіжки знаходилися в телефоні.

В подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, як своїм, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_3 збитків, сума яких згідно з висновком експерта № 42 від 24.01.2017 року складає 375 гривень 00 копійок.

Також, ОСОБА_1 у період з 28.11.2016 року по 02.12.2016 року тимчасово проживав в домоволодінні ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4. Вранці 02.12.2016 року ОСОБА_12 залишив вказане домоволодіння, а ОСОБА_1 залишився в приміщенні житлового будинку. Близько 17 год. 00 хв. цього ж дня у ОСОБА_1 виник корисливий умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_12. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи повторно з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що його злочинних дій ніхто не бачить, обшукав приміщення житлового будинку АДРЕСА_4, де шляхом вільного доступу, таємно, викрав камуфльовану куртку-вітровку торгової марки «Торнадо» вартістю 833,75 гривень та одну пару армійського взуття - берців 42 розміру вартістю 480 гривень, які належать ОСОБА_12. В подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, як своїм, тим самим завдавши матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_12, загальна сума яких згідно з висновком експерта № 3 від 05 січня 2017 року складає 1313 гривень 75 копійок.

Крім того, 22.12.2016 року близько 15 години ОСОБА_1, перебуваючи в житловому будинку домоволодіння ОСОБА_4, яке розташоване в АДРЕСА_5, разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_13 вживали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_13 запропонував ОСОБА_9 піти разом із ним до магазину та придбати ще спиртних напоїв. Після того як ОСОБА_13 та ОСОБА_9 пішли з вказаного домоволодіння, ОСОБА_1 залишився сам в одній із кімнат. В цей час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він почав обшукувати кімнату будинку та помітив на шафі гаманець, після чого у нього виник корисливий умисел направлений на таємне викрадення грошей ОСОБА_4 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи повторно, з метою особистого збагачення, з корисливого мотиву, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, дістав із шафи гаманець, звідки таємно від оточуючих викрав грошові кошти в сумі 800 гривень, які належать ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд як своїм цим самим, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 800 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень визнав повністю та показав суду, що

потерпілий ОСОБА_2 є співмешканцем його сестри ОСОБА_6. В липні 2016 року, точної дати не пам»ятає, з ОСОБА_14 сиділи в барі у с. Сухий Ташлик та пили пиво, потім взяли горілку. Близько 2 години ночі вони вийшли з бару і він прийшов додому до ОСОБА_2. Оскільки йому було відомо, де знаходяться ключі від автомобіля, вийнявши цвяхи з рами вікна, зняв шибку та через вікно проник у будинок та взяв ключі, що знаходилися на тумбочці. Сам виштовхав належний потерпілому автомобіль червоного кольору марки «Москвич 412», двері автомобіля відкрив ключами, потім завів двигун, вирвавши із замка запалювання дроти та замкнувши їх, та поїхав в напрямку смт. Вільшанка покататися. При цьому зазначив, що ніхто йому не допомагав та разом з ним на територію домоволодіння потерпілого ОСОБА_2 не заходив. Проїжджаючи по с. Сухий Ташлик він зустрів ОСОБА_14, якого взяв із собою. Керуючи автомобілем, не впорався з керуванням та з»їхав з дороги, пошкодивши автомобіль, залишив його та повернувся додому.

Крім цього пояснив, що 23 вересня 2016 року в с. Сухий Ташлик на території ставка він, його сестра ОСОБА_9 та ОСОБА_8, відпочивали, де розпивали спиртні напої. ОСОБА_8 запропонував їм допомогти поскубти качок, на що вони погодилися. Потім ОСОБА_8 з ОСОБА_9 пішли в сторожку на ставку, а він залишився на вулиці, сказавши, що хоче спати, та запитав у ОСОБА_8 дозволу поспати в машині. ОСОБА_8 дозволив це зробити і пішов в сторожку, а він вийняв з замка ключі запалювання, відчепив від машини причеп, завів двигун і поїхав на автомобілі ВАЗ 2110 зеленого кольору із ставка в село Сухий Ташлик. Поїздивши по селу, захотів виїхати на трасу, щоб поїхати в смт Вільшанка, але розігнавшись на повороті не впорався з керуванням і заїхав у дерево. Хотів ще раз завести автомобіль, але не зміг. Вийти з автомобіля йому допомогли працівники поліції, яких викликали жителі с. Сухий Ташлик.

Крім цього, 28 листопада 2016 року в с. Добре у будинку ОСОБА_11 разом з ОСОБА_3 вживали спиртні напої та слухали музику на телефоні ОСОБА_3. При цьому він хотів купити вказаний телефон у ОСОБА_3 та запропонував йому це, але що відповів йому ОСОБА_3 він не зрозумів. Однак забрав зі столу телефон марки «Нокіа» чорного кольору та продав його ОСОБА_15 за 50 грн. 00 коп..

Також в кінці 2016 року тимчасово проживаючи у ОСОБА_12 в смт. Вільшанка, вживав з останнім спиртні напої. Він попросив ОСОБА_12 подарувати йому армійські черевики та камуфляжну куртку, на що останній не погодився. Коли ОСОБА_12 вийшов з будинку, він викрав черевики та куртку і поїхав в с. Добре. Протягом тижня носив викрадені речі, а потім їх у нього вилучили працівники поліції.

22 грудня 2016 року в с. Добре разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 розпивали спиртне у будинку ОСОБА_4. Коли спиртне закінчилося, ОСОБА_13 та ОСОБА_16 пішли по горілку. Залишившись сам в будинку він викрав з коричневого гаманця, який знаходився на тумбочці 800 грн., купюрами по 200 грн. та поклав їх до кишені. Де знаходився гаманець він побачив в той час, коли ОСОБА_13 у його присутності діставав з нього гроші. Щиро кається у скоєному, просить суворо не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та ч.2 ст. 185 КК України, його вина в повному обсязі доведена та підтверджується сукупністю належних, допустимих і узгоджених між собою доказів, досліджених безпосередньо в судовому засіданні та перевірених судом під час судового розгляду справи.

По першому епізоду вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно у потерпілого ОСОБА_2 підтверджується доказами, які зібрані по справі і ретельно досліджені судом під час судового розгляду, а саме.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він проживає з сестрою обвинуваченого. Влітку 2016 року у барі магазині в с. Сухий Ташлик він бачив як розпивали спиртне ОСОБА_1, ОСОБА_14 та ОСОБА_31. Він попередив ОСОБА_1, який на той час проживав у нього, щоб останній не вживав спиртне. Вночі прокинувся і побачив, що дружина розмовляє з ОСОБА_1, який потрапив до будинку через вікно. Потім вона повідомила, що немає автомобіля, який знаходився на подвір»ї. Це сталося о 04 год 10 хв. і він відразу викликав поліцію. Після цього разом з дружиною на мотоциклі поїхали шукати автомобіль. Виїхавши з вулиці, побачили автомобіль, праве крило та бампер якого були пошкоджені, а переднє колесо спущене. Крім цього, були обірвані дроти та поламаний замок запалювання. Він ніколи не дозволяв ОСОБА_1 користуватися його автомобілем.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що приблизно в кінці літа 2016 року, він приїхав з роботи та зайшов у магазин ОСОБА_18 купити цигарок. Там зустрів ОСОБА_14, з яким вони сиділи та спілкувалися, після чого до них підійшов ОСОБА_1, з яким вони познайомилися, поспілкувалися, випили пива. Потім він поїхав на велосипеді додому і близько 22 години був вже вдома. Наступного дня до нього приїхав ОСОБА_2 з працівником поліції по справі викрадення автомобіля в останнього.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 суду показав, що Близько 22 години в червні - липні 2016 року до нього прийшли ОСОБА_1 з ОСОБА_14 та принесли горілки, яку вони разом біля автобусної зупинки в селі Катеринка випили і близько 2 години ночі розійшлися.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 вбачається, що власником автомобіля Иж 412, 1982 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (Т.6 а.п.61).

Згідно з протоколом огляду місця події від 23.07.2016 року з фототаблицею, в АДРЕСА_2 було оглянуто автомобіль марки «ІЖ 412» жовтогарячого кольору, державний номер НОМЕР_1, та наявні на ньому пошкодження. Під час огляду з автомобіля було вилучено ПЕТ-пляшку ємністю 1,5 літра із залишком рідини прозорого кольору та гумову накладку на руль чорного кольору (Т.6 а.п.62-71).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.07.2016 року з фототаблицею, було оглянуто територію домоволодіння, належного потерпілому ОСОБА_2, яке розташоване в АДРЕСА_2. а саме виявлено місце де знаходилися ключі від автомобіля та виявлено місце де перебував автомобіль. (Т.6 а.п.72-78)

Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 28.07.2016 року та відеозапису зазначеного слідчого експерименту, який знаходиться на оптичному лазерному диску формату DVD-R, свідок ОСОБА_14 розповів та показав все що йому відомо по факту незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_2 (Т.6 а.п.79-81).

З висновку експерта №579 від 28.07.2016 року вбачається, що ринкова вартість легкового автомобіля марки ИЖ 412 «Москвич», 1982 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір кузова червоний, станом на дату вчинення кримінального правопорушення становила 24070,84 грн. Вартість відновного ремонту зазначеного транспортного засобу, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 4858,48 грн. (Т.6 а.п.83-100).

Згідно з протоколом огляду предмета від 26.07.2016 року, біля будівлі Вільшанського відділення поліції було оглянуто легковий автомобіль марки ИЖ 412 «Москвич», реєстраційний номер НОМЕР_1, червоного кольору. (Т.6 а.п.82)

Відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу на зберігання від 26.07.2016 року, до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу приєднано легковий автомобіль марки ИЖ 412 «Москвич», реєстраційний номер НОМЕР_1, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 (Т.6 а.п.105)

Згідно з протоколу слідчого експерименту від 18.08.2016 року підозрюваний ОСОБА_1 розповів та показав місце, час і обставини незаконного заволодіння ним легковим автомобілем ИЖ 412 «Москвич», реєстраційний номер НОМЕР_1 та як він допустив пошкодження цього автомобіля (Т.6 а.п.106-107).

По другому епізоду вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно у потерпілого ОСОБА_10 підтверджується доказами, які зібрані по справі і ретельно досліджені судом під час судового розгляду, а саме.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що придбав автомобіль десь у 2011 році у ОСОБА_10 і користувався цим автомобілем. Власником автомобіля згідно з документами є ОСОБА_10. Зазначені документи він не переоформлював, оскільки в цьому не було потреби. Зазначив, що на ставку є сторожовий будиночок, біля якого у вересні місяці 2016 року близько 18 години знаходилися він, ОСОБА_1 і його сестра. ОСОБА_1 був надворі, а він разом з сестрою ОСОБА_1 були в зазначеному будинку. З будинку він почув, що завівся двигун автомобіля та вийшов і побачив, що ОСОБА_1 знаходиться в автомобілі і зрушив з місця. Він кричав йому щоб той зупинився, але ОСОБА_1 поїхав далі, попередньо відчепивши від автомобіля причеп. Після цього він зателефонував друзям з проханням допомогти в пошуку автомобіля, а сам пішки пішов в село. Коли він підійшов до автомобіля, то побачив біля нього ОСОБА_1 та місцевих жителів. Передня частина автомобіля після зіткнення з деревом була повністю розбита.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що восени 2016 року близько 20 години до нього заїхав ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ «десятої» моделі (згодом вже з'ясувалося, автомобіль був викрадений) та запропонував поїхати з ним покататися, на що він відмовився. Сказав, що йому дав автомобіль ОСОБА_8 Потім він почув звук автомобіля, після чого разом із сусідкою ОСОБА_21 вони пішли до вказаного автомобіля, за кермом якого знаходився ОСОБА_1, та викликали поліцію. Передня частина автомобіля була вщент розбита, оскільки він в»їхав у дерево.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що восени 2016 року, точної дати вона не пам'ятає, вона була вдома, коли до неї прийшов сусід ОСОБА_20 та попросив зателефонувати в поліцію з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Вона побігла до місця ДТП, де побачила ОСОБА_1 в нетверезому стані. Потім приїхали працівники поліції та господар автомобіля ОСОБА_8.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що восени, точної дати вона не пам'ятає, близько 19 год. 30 хв. вона із знайомим ОСОБА_23, жителем смт Побузьке поїхали на орендований ними ставок біля с. Сухий Ташлик, де знаходився ОСОБА_8, який повідомив їм, що у нього викрали автомобіль. Потім вони втрьох поїхали в с. Сухий Ташлик шукати автомобіль, де близько 20 години його знайшли. Це був автомобіль «десятої» моделі темно-зеленого кольору, передня частина якого після зіткнення з деревом була розбита.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що у 2016 році, точної дати він не пам'ятає, увечері, він прийшов до ОСОБА_20, однак вдома його не застав. Зателефонувавши йому дізнався, що він знаходиться недалеко на території ферми та поросив прийти допомогти йому витягти автомобіль. Прийшовши туди, він побачив автомобіль «Лада»-110 темно-зеленого кольору, який належить ОСОБА_8, у якому був ОСОБА_1.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 вбачається, що власником автомобіля ВАЗ 2110 4, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_10 (Т.6 а.п.223).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.09.2016 року з фототаблицею, в західній частині села Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області в північному напрямку від вулиці Центральної на відстані 200 метрів від вулиці оглянуто автомобіль зеленого кольору марки ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску з наявними на ньому механічними пошкодженнями, який вилучено та поміщено на зберігання до Вільшанського відділення поліції (Т.6 а.п.224-231).

Згідно з протоколом огляду місяця події від 26.09.2016 року з фототаблицею, в північній частині села Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, на відстані трьох кілометрів від села було оглянуто територію господарства, розташованого на березі ставка (Т.6 а.п.232-235).

З висновку експерта №695 від 25.09.2016 року вбачається, що ринкова вартість легкового автомобіля ВАЗ 21104, 2005 року випуску, ідентифікаційний номер: (VIN): НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір кузова зелений, станом на дату вчинення кримінального правопорушення становила 75059,18 грн. (Т.7 а.п.1-19).

Відповідно до висновку експерта №695/1 від 25.09.2016 року, вартість відновного ремонту легкового автомобіля ВАЗ 21104, 2005 року випуску, ідентифікаційний номер: (VIN): НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП, станом на дату вчинення кримінального правопорушення складає 34247,38 грн. (Т.7 а.п.20-32).

Згідно з протоколом огляду предмета від 07.10.2016 року, в службовому дворі Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області було оглянуто легковий автомобіль ВАЗ 2110, зеленого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, та наявні на ньому механічні пошкодження (Т.6 а.п.237-328).

Відповідно до постанови про приєднання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.10.2016 року, до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу приєднано легковий автомобіль ВАЗ 21104, зеленого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, та передано на зберігання ОСОБА_8 (Т.6 а.п.239).

Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 17.10.2016 року та відеозапису зазначеного слідчого експерименту, який знаходиться на оптичному лазерному диску формату DVD-R, підозрюваний ОСОБА_1 розповів та показав місце і за яких обставин він незаконно заволодів легковим автомобілем ВАЗ 21104, зеленого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та допустив пошкодження цього автомобіля (Т.6 а.п.240-240).

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №189 від 28.09.2016 року, тілесні ушкодження в області переносиці на обличчі ОСОБА_1 могли утворитися від травматичної дії твердого тупого предмету та відповідають строку вказаному в постанові слідчого і відносяться до категорії - легких тілесних ушкоджень. Виключається можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 від падіння з висоти вертикального положення тіла. (Т.6 а.п.236)

По третьому епізоду вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, по факту таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно у потерпілого ОСОБА_3 підтверджується доказами, які зібрані по справі і ретельно досліджені судом під час судового розгляду, а саме.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 28 листопада 2016 року, точного часу не пам'ятає, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 прийшов до ОСОБА_11, який проживає в селі Добре, де вони разом розпивали спиртні напої. Зазначає, що випив з ними ще горілки і заснув. Його телефон спочатку був на столі, потім ОСОБА_11 зачепив стіл і він впав на підлогу. Наступного дня вранці, коли він прокинувся, побачив що телефон зник. Це був телефон моделі «Нокія-101» з корпусом чорного з сірим кольору з розбитим екраном та з сім-карткою оператора «КиївСтар». Він не дозволяв ОСОБА_1 брати телефон.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснив, що восени 2016 року він та ОСОБА_3 знаходилися в його будинку та вживали спиртні напої. Увечері в будинок зайшов ОСОБА_1 з яким вони продовжили вживати спиртні напої, ОСОБА_3 поставив телефон на стіл і вони слухали музику. Вранці наступного дня, коли вони прокинулись, ОСОБА_1 та телефону вже не було. Зазначив, що даний телефон був подарований ОСОБА_3 на день народження. На час викрадення у нього був розбитий екран. ОСОБА_3 не дозволяв ОСОБА_1 брати телефон.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що взимку 2016 року ОСОБА_1 запропонував його брату ОСОБА_25 придбати в нього телефон, на що той погодився та придбав телефон та подарував йому. Через деякий час йому зателефонували співробітники поліції та сказали, що даний телефон крадений. Це був телефон марки «Нокіа» з ліхтариком, без карти пам'яті та сім-картки, колір корпусу чорний із сірим, екран та задня кришка панелі були тріснуті.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що в кінці осені 2016 року, коли він був на роботі, йому зателефонував ОСОБА_1 та запропонував купити в нього телефон за 50 грн., на що він погодився, але оскільки був на роботі, то зателефонував дружині, яка дала ОСОБА_1 гроші і забрала телефон. Це був телефон марки «Нокіа» з ліхтариком, без карти пам'яті, сім-картки та зарядного пристрою, колір корпусу чорний із сірим, екран телефону був розбитий. В подальшому зазначений телефон він подарував своєму брату ОСОБА_15

Згідно з протоколом огляду місця події від 24.01.2017 року з фототаблицею, в робочому кабінеті №1 Вільшанського відділення поліції оглянуто та вилучено у ОСОБА_15 мобільний телефон марки «Нокія 101» на дві сім-картки з ІМЕІ 1 - НОМЕР_8 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_9. (Т.6 а.п.135 - 138)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 27.01.2017 року з фототаблицею, в робочому кабінеті №1 Вільшанського відділення поліції оглянуто Flash-картку micro SD об'ємом 4GB, яку під час огляду вилучено у ОСОБА_12 та запаковано в поліетиленовий пакет, до якого прикріплено бирку з пояснювальним написом та скріплено печаткою «Для пакетів». (Т.6 а.п.139 - 141).

З висновку експерта № 42 від 24.01.2017 року вбачається, що станом на дату вчинення кримінального правопорушення у грудні місяці 2016 року ринкова вартість мобільного телефону торгової марки «Nokia» моделі 101 бувшого у використанні один рік у нормальному справному стані з урахуванням зносу складає 215,00 грн.; ринкова вартість однієї Flash-картки micro SD об'ємом 4GB у нормальному справному стані складає 140,00 грн.; ринкова вартість однієї сім-картки оператора мобільного зв'язку «КиївСтар» складає 20,00 грн. (Т.6 а.п.142 - 147)

Згідно з протоколом пред'явлення речей для впізнання від 24.01.2017 року з фототаблицею, в приміщенні Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області потерпілий ОСОБА_3 серед пред'явлених йому для впізнання мобільних телефонів, впізнав викрадений у нього та належний йому мобільний телефон марки «Nokia» моделі 101. (Т.6 а.п.148 - 149)

Як вбачається з протоколу огляду предмета від 24.01.2017 року з фототаблицею, в приміщенні службового кабінету №1 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області було оглянуто мобільний телефон марки «Нокія» модель 101 на дві сім-картки з ІМЕІ 1 - НОМЕР_8 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_9 (Т.6 а.п.150 - 153).

Відповідно до протоколу огляду предмета від 27.01.2017 року з фототаблицею, в приміщенні Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області було оглянуто Flash-картку micro SD об'ємом пам'яті 4GB (Т.6 а.п.154 - 156).

Згідно з постановою про визнання речовим доказом та передачу речових доказів на зберігання від 27.01.2017 року, до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу приєднано мобільний телефон «Nokia101», який передано на зберігання потерпілому (Т.6 а.п.157).

Відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу речових доказів на зберігання від 27.01.2017 року, до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу приєднано Flash-картку micro SD об'ємом пам'яті 4GB, яку передано на зберігання потерпілому (Т.6 а.п.158).

По четвертому епізоду вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, по факту таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно у потерпілого ОСОБА_12 підтверджується доказами, які зібрані по справі і ретельно досліджені судом під час судового розгляду, а саме.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.01.2017 року з фототаблицею, оглянуто домоволодіння ОСОБА_26 в АДРЕСА_6, де виявлено сумку чорного кольору, в одному з відділень якої знаходилася камуфльована куртка світло-зеленого та сірого кольорів торгової марки «Торнадо»(Т.6 а.п.164 - 170).

Згідно з протоколом огляду місця події від 03.01.2017 року з фототаблицею, в робочому кабінеті №1 Вільшанського відділення поліції оглянуто ОСОБА_1, взутого в ботинки з високими берцями світло-коричневого та бежевого кольорів. Зазначені ботинки з високими берцями під час огляду було вилучено (Т.6 а.п.171 - 174).

Відповідно до висновку експерта №3 від 05.01.2017 року, ринкова вартість камуфльованої куртки-вітровки торгової марки «Торнадо», бувшої у використанні з 2015 року, з урахуванням зносу станом на момент вчинення кримінального правопорушення складає 833,75 грн. Вартість однієї пари армійського взуття - берців 42 розміру, бувших у використанні з 2015 року, у придатному до використання стані на момент вчинення кримінального правопорушення складає 480,00 грн. (Т.6 а.п.175 - 181).

Згідно з протоколом пред'явлення речей для впізнання від 05.01.2017 року з фототаблицею, потерпілий ОСОБА_12 серед пред'явлених йому для впізнання камуфльованих курток впізнав викрадену у нього камуфльовану куртку світло-зеленого кольору з наклейкою з написом «Торнадо» та стрічкою з написом «Торнадо» на застібці (Т.6 а.п.182 - 185).

Разом з цим, серед пред'явленого потерпілому ОСОБА_12 для впізнання взуття, він впізнав викрадені у нього ботинки з високими берцями з брезентового матеріалу на шнурівці, що підтверджується протоколом пред'явлення речей для впізнання від 05.01.2017 року з фототаблицею. (Т.6 а.п.186 - 189).

Як вбачається з протоколу огляду предмета від 06.01.2017 року з фототаблицею, в приміщенні службового кабінету №1 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області було оглянуто камуфльовану куртку зеленого та сірого кольору з наклейкою з написом «Торнадо» та стрічкою з написом «Торнадо» на застібці. (Т.6 а.п.190 - 193).

Відповідно до протоколу огляду предмета від 06.01.2017 року з фототаблицею, в приміщенні службового кабінету №1 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області було оглянуто чоловічі ботинки з високими виготовленими з цупкого матерчатого матеріалу берцями на шнурівці. (Т.6 а.п.194 - 197).

Згідно з постановою про визнання та долучення до провадження речових доказів від 06.01.2017 року, до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів долучено камуфльовану куртку та ботинки з високими берцями, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_12 (Т.6 а.п.198 - 199).

Згідно з протоколом огляду місця події від 02.01.2017 року з фототаблицею, було оглянуто домоволодіння ОСОБА_12, розташоване по вул. Кооперативній, 8 в смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, а саме виявлено місце на стіні будинку де знаходилася металева вішалка для одягу. (Т.6 а.п.200 - 204).

По п»ятому епізоду вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, по факту таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно у потерпілої ОСОБА_4 підтверджується доказами, які зібрані по справі і ретельно досліджені судом під час судового розгляду, а саме.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що у 2016 році в денний час ОСОБА_1 зі своєю сестрою ОСОБА_17 знаходилися у його будинку в с. Добре. Потім вони разом з ОСОБА_17 вийшли, ОСОБА_1 залишився в будинку. Коли повернулися, ще посиділи разом, потім ОСОБА_1 із сестрою пішли, а він ліг спати. Прокинувшись вранці, мати повідомила його, що з гаманця зникли 800 гривень, (чотири купюри по 200 гривень). Зазначає, що гроші були в гаманці на буфеті.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що у 2016 році, дати він не пам'ятає, ОСОБА_1 віддав йому 200 гривень, які він йому був винен.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що ОСОБА_1 із своєю сестрою приходили до нього близько трьох разів, останнього разу вони перебували у нього близько однієї доби, після чого їх забрали працівники поліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду пояснила, що в кінці 2016 року близько 2 год. 30 хв. до неї прийшли ОСОБА_1 і ОСОБА_9 та попросилися переночувати. Наступного дня вона разом з ОСОБА_1 пішли в магазин і купили продукти харчування на суму близько 50 гривень, за які він розрахувався. Увечері наступного дня вона дізналася, що їх розшукують, потім приїхала поліція і їх забрали.

Згідно з протоколом пред'явлення речей для впізнання від 17.01.2017 року з фототаблицею, підозрюваний ОСОБА_1 в приміщенні службового кабінету №3 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області впізнав гаманець, який належить ОСОБА_4 та з якого він викрав гроші в сумі 800 гривень. (Т.6 а.п.217 - 220).

Як вбачається з протоколу огляду предмета від 17.01.2017 року, в приміщенні службового кабінету №3 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області було оглянуто гаманець коричневого кольору, бувший у використанні, з двома відділеннями та з відсутніми застібками. (Т.6 а.п.221)

Згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 17.01.2017 року, до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу приєднано гаманець, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_4 (Т.6 а.п.222)

Відповідно до протоколів огляду місця події від 02.01.2017 року та від 13.01.2017 року з фототаблицями, оглянуто домоволодіння ОСОБА_4 в АДРЕСА_5, де у кімнаті на середній полиці шафи знаходиться шкіряний гаманець коричневого кольору, у відділеннях якого відсутні будь-які речі. (Т.6 а.п.208 - 212, Т.6 а.п.213 - 216)

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до переконливого висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно та таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно доведена повністю, а тому його дії слід кваліфікувати по першому епізоду по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, у потерпілого ОСОБА_2 за ч.2 ст.289 КК України, по другому епізоду по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, у потерпілого ОСОБА_10 за ч.2 ст.289 КК України, по третьому епізоду по факту таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, у потерпілого ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України, по четвертому епізоду по факту таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, у потерпілого ОСОБА_12 за ч. 2 ст.185 КК України, по п»ятому епізоду по факту таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, у потерпілої ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України. Разом з тим, пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.10 №7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» визначено, що пункт 1 частини першої статті 67 КК України передбачає як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину повторно та рецидив злочинів. Якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз врахувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує. Враховуючи те, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, оскільки він за вироком Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13 липня 2016 року визнаний винним та засуджений за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді три роки позбавлення волі з іспитовим строком один рік та вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в період іспитового строку, то рецидив злочинів відповідно до ч.4 ст. 67 КК України не може ще раз враховуватись при призначенні покарання як обставина, що його обтяжує.

А тому, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення відомості, які містяться в обвинувальному акті по третьому епізоду по факту таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно у потерпілого ОСОБА_3 про обставини, які обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 - рецидив злочинів.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує відповідно до ст.ст. 50, 65-67 КК України, ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 12 КК України, вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.289 КК України - є тяжкими злочинами, кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України є злочинами середньої тяжкості.

Пом'якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченого ОСОБА_1 є повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

У відповідності зі ст. 67 КК України, обтяжуючими обставинами для обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп»яніння.

Відповідно до характеристик, виданих виконавчим комітетом Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області за №55 від 24.01.2017 року, №11 від 04.01.2017 року, №562 від 26.09.2016 року, обвинувачений ОСОБА_1 характеризується негативно (Т.6 а.п.161, 206, 243).

Згідно з характеристикою, виданою Сухоташлицькою сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області №226 від 28.07.2016 року, обвинувачений ОСОБА_1 характеризується негативно (Т.6 а.п.128).

Відповідно до довідок Вільшанської центральної районної лікарні Кіровоградської області №1104 від 27.07.2016 року, №86 від 24.01.2017 року, №2 від 04.01.2016 року, №1334 від 26.09.2016 року, ОСОБА_1 на диспансерному обліку в лікаря психіатра-нарколога не перебуває. (Т.6 а.п.127, 163, 207, 245).

Згідно з даними ОСК МВС України та ОСК ГУНП України в Кіровоградській області про судимість, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Відповідно до копії вироку Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13 липня 2016 року, ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України на строк три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік (а.п. 124- 125 Т.6).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує всі обставини провадження, характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, кількість епізодів вчинених злочинів та характеризуючі дані про особу, його вік та стан здоров'я, який вчинив умисні, закінчені злочини, що відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, офіційно не займається суспільно-корисною працею, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра - нарколога не перебуває, завдану шкоду потерпілим не відшкодовано, наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме: повне визнання вини, щире каяття у скоєних злочинах, активне сприяння розкриттю злочинів та обставин, які обтяжують покарання - вчинення злочинів у стані алкогольного сп»яніння. Крім того суд враховує досудову доповідь Вільшанського районного сектору з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України відносно особи обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий та високий ризик небезпеки для суспільства.

За таких умов, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи позиції потерпілих, беручи до уваги всі обставини справи та особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, вчинив злочини у період відбування іспитового строку, через незначний проміжок часу після засудження, що свідчить про його вперте небажання ставати на шлях виправлення, а характер і обставини вчинення цих злочинів вказують про значну суспільну небезпечність його особи та схильність до вчинення кримінальних правопорушень. А тому враховуючи усі обставини справи суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 289 та ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України, що цілком відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого, оскільки його виправлення та попередження вчинення нових злочинів можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, суд враховує дані про особу винного, зокрема те, що він скоїв тяжкі злочини, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому майна.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлено. Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-VIII, який набрав чинності з 24.12.2015 року, до ч. 5 ст. 72 КК України внесено зміни, відповідно до яких зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув»язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 03 січня 2017 року в ході судового розгляду справи від прокурора надійшло клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, яке ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 03 січня 2017 року задоволено (Т.1 а.п. 166 - 171) та обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Крім цього, ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2017 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів до 03 травня 2017 року включно.

Поряд з цим, ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2017 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів до 02 липня 2017 року включно.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно зарахувати строк його попереднього ув»язнення по даному кримінальному провадженню, а саме з 03 січня 2017 року, тобто з моменту взяття його під варту по даному кримінальному провадженню і до моменту набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Підстави для зміни заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ст.100 КПК України речові докази - легковий автомобіль НОМЕР_5, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити потерпілому ОСОБА_2, мобільний телефон «Nokia 101», flach - карту micro SD об»ємом пам»яті 4 GB, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити потерпілому ОСОБА_3, камуфльовану куртку та ботинки з високими берцями, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_12 - залишити потерпілому ОСОБА_30, гаманець, що переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити потерпілій ОСОБА_4, легковий автомобіль марки ВАЗ 21104, 2005 року випуску, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_2, що переданий на зберігання ОСОБА_8 - залишити ОСОБА_8 (а.п. 105, 157, 198 - 199, 222, 239 Т.6).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України, ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк п»ять років один місяць з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п»ять років один місяць з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_1 покарання за даним вироком, частково приєднати невідбуте ним покарання, призначене вироком Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13 липня 2016 року, і призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років 3 (три) місяці з конфіскацією всього належного йому майна. Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 03 січня 2017 року, тобто з моменту обрання йому по даному кримінальному провадженню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 03 січня 2017 року.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання його під вартою з 03 січня 2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази - легковий автомобіль НОМЕР_5, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити потерпілому ОСОБА_2, мобільний телефон «Nokia 101», flach - карту micro SD об»ємом пам»яті 4 GB, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити потерпілому ОСОБА_3, камуфльовану куртку та ботинки з високими берцями, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_12 - залишити потерпілому ОСОБА_30, гаманець, що переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити потерпілій ОСОБА_4, легковий автомобіль марки ВАЗ 21104, 2005 року випуску, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_2, що переданий на зберігання ОСОБА_8 - залишити ОСОБА_8.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Вільшанський районний суд Кіровоградської області. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя О.О. Сорокіна