Ухвала суду № 67143368, 07.06.2017, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/274/17

№пр. 2/384/115/2017

07 червня 2017 року

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючогосудді Сорокіної О.О.

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Вільшанка заяву головуючого судді про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗГОДА» про визнання додаткової угоди від 02.12.2016 року до договору оренди землі недійсною з моменту укладання та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в належному агротехнічному стані, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Вільшанського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗГОДА» про визнання додаткової угоди від 02.12.2016 року до договору оренди землі недійсною з моменту укладання та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в належному агротехнічному стані.

До початку розгляду справи по суті суддя Сорокіна О.О. оголосила заяву про самовідвід щодо розгляду вказаної справи, мотивуючи її тим, що вона тривалий час працюває у Вільшанському районному суді Кіровоградської області разом з дружиною сина позивача ОСОБА_3, яка є старшим секретарем суду з 2008 року і по даний час, тому вважає, що ця обставина може викликати сумнів у сторін у її обєктивності та неупередженості при розгляді даної справи.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення Європейського суду по справі "Білуха проти України" №33949, § 49, 50 від 09.11.2006).

У вказаній справі Європейський суд з прав людини зауважив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності повинна визначатися за суб"єктивним та об"єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

З метою виключення сумніву щодо обєктивного розгляду справи тадля забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, приходжу до висновку, що заявлений самовідвід слід задовольнити. Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статті 20 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. Враховуючи викладене, суд вважає що заяву про самовідвід слід задовольнити. На даний час у Вільшанському районному суді Кіровоградської області працює двоє суддів, у судді Галицького В.В. 28 грудня 2015 року закінчився п"ятирічний строк повноважень, у зв"язку з чим утворити новий склад суду для розгляду справи у Вільшанському районному суді Кіровоградської області неможливо.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЦПК України у випадках, встановлених пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, справа передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20-25, 116 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд - ухвалив:

Заяву судді Сорокіної Оксани Олександрівни про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗГОДА» про визнання додаткової угоди від 02.12.2016 року до договору оренди землі недійсною з моменту укладання та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в належному агротехнічному стані - задовольнити. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗГОДА» про визнання додаткової угоди від 02.12.2016 року до договору оренди землі недійсною з моменту укладання та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в належному агротехнічному стані передати для розгляду доДобровеличківського районного суду Кіровоградської області.

Ухвала в частині задоволення заяви про самовідвід оскарженню в апеляційному та касаційному порядку не підлягає. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду чи ухвалу, прийняту за наслідками розгляду справи. Ухвала в частині передачі справи з одного суду до іншого може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області в пятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вільшанський районний суд Кіровоградської області.

Суддя О.О. Сорокіна