Постанова № 67098136, 08.06.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа № 922/699/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників

ПрАТ Термолайф - ОСОБА_1 (дов. від 03.02.2017р.), ОСОБА_2 (дов. від 05.09.2016р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Термолайф (вх.№1471Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі 922/699/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Сбербанк, м. Київ

до 1.Приватного акціонерного товариства Термолайф, м. Харків

2.Приватного акціонерного товариства Харківський коксовий завод, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі №922/699/17 (суддя Присяжнюк О.О.) заяву Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про забезпечення позову по справі № 922/699/17 - задоволено.

З метою забезпечення позову накладено арешт на обєкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, Карачівське шосе, 44 та передані Публічному акціонерному товариству Сбербанк в іпотеку Приватним акціонерним товариством Термолайф (місцезнаходження: 61071, Харківська обл., місто Харків, Карачівське шосе, будинок 44, код ЄДРПОУ 34015182) та Приватним акціонерним товариством Харківський коксовий завод (місцезнаходження: 61010, Харківська обл., місто Харків, Набережна Червоношкільна, будинок 24, код ЄДРПОУ 24481702):

а) нежитлові будівлі: Літ АЄ-2, 1331,6 кв.м., АЮ-1, 335,8 кв.м, АЯ-3, 1138,8 кв.м., АШ-2, 407,4 кв.м., АЩ-1, 295,7 кв.м., АМ-1, 14,4кв.м, АН-5, 1608,6 кв.м., АП-1, 1134,1кв.м., З-І, 120,0кв.м., АТ-1, 132.5 кв.м., АС-2, 534,2 кв.м, АФ-І, 17,8кв.м, АХ-2, 196,0кв.м., АЦ-2, 539,2кв.м., АР-1, 74,8кв.м, АО-3, 252,4кв.м, С-1, 234,2кв.м, АЛ-2, 183,3кв.м, АА-1, 48,8кв.м., АБ-3, 188,5кв.м, АГ-2, 315,1кв.м., Ю-1, 89,кв.м., АД-1, 12,4кв.м., АЖ-3, 255,2кв.м., АЗ-1, 82,5кв.м, АК-1, 158,4кв.м., АЕ-2, 744,4кв.м., АВ-1, 67,1кв.м., Л-3, 172,2кв.м., АИ-2, 89,5кв.м, БУ-1, 64,7кв.м, БТ-1, 554,9кв.м, БР-2, 490,9кв.м., БС-2, 142,3кв.м., БФ-1, 72,8кв.м., БО-1, 765,4кв.м, БН-6, 2609,9кв.м., м-2,360,1кв.м., БЛ-1, 17,9кв.м., БГ-1, 232,5кв.м., БД-1, 203,2кв.м., БК-4, 994,6кв.м, БВ-1, 106,3кв.м., К-2, 990,1кв.м., БЖ-1, 34,3кв.м., БА-2, 55,7кв.м., Н-2, 799,2кв.м., Ф-1, 611,1кв.м., БЕ-1, 1129,1 кв.м., Ч-2, 848,2кв.м., БП-3, 921,4кв.м., Х-1,373,3кв.м., О-1, 431,4кв.м., Р-1, 122,5 кв.м., ББ-1, 369,7кв.м., П-3, 1880,4кв.м., Щ-2, 613,0кв.м., Ц-1, 164,1кв.м., И-1, 255,6кв.м., АЕ-2, 1391,2 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна № 1024290663101),

б) нежитлова будівля літера БЦ-2, загальна площа 619,5 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна № 1024281063101);

в) нежитлова будівля літ. К4-2, загальна площа 350,2 кв.м. (номер РПВН № 29752585);

г) нежитлова будівля літ. БЧ-2, загальна площа 572,1 кв.м. (номер РПВН № 20246681);

Ґ ) нежитлова будівля літ. БХ-2, загальна площа 131,6 кв.м. (номер РПВН № 12615917);

д) нежитлова будівля літ. АЧ-2, загальна площа 207,7 кв.м. (номер РПВН № 9195090);

е) нежитлові будівлі літ. ВО-3 загальною площею 2 267,5 кв.м., літ. ВН-1-6 загальною площею 11 221,3 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 458695163101).

Заборонено державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявами усіх без виключення фізичних та юридичних осіб щодо обєктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, Карачівське шосе, 44 та передані Публічному акціонерному товариству Сбербанк в іпотеку Приватним акціонерним товариством Термолайф (місцезнаходження: 61071, Харківська обл., місто Харків, ШОСЕ КАРАЧІВСЬКЕ, будинок 44, код ЄДРПОУ 34015182) та Приватним акціонерним товариством Харківський коксовий завод (місцезнаходження: 61010, Харківська області, місто Харків, Набережна Червоношкільна, будинок 24, код ЄДРПОУ 24481702):

- нежитлові будівлі: Літ АЄ-2, 1331,6 кв.м., АЮ-1, 335,8 кв.м, АЯ-3, 1138,8 кв.м., АШ-2, 407,4 кв.м., АЩ-1, 295,7 кв.м., АМ-1, 14,4кв.м, АН-5, 1608,6 кв.м., АП-1, 1134,1кв.м., З-І, 120,0кв.м., АТ-1, 132.5 кв.м., АС-2, 534,2 кв.м, АФ-І, 17,8кв.м, АХ-2, 196,0кв.м., АЦ-2, 539,2кв.м., АР-1, 74,8кв.м, АО-3, 252,4кв.м, С-1, 234,2кв.м, АЛ-2, 183,3кв.м, АА-1, 48,8кв.м., АБ-3, 188,5кв.м, АГ-2, 315,1кв.м., Ю-1, 89,кв.м., АД-1, 12,4кв.м., АЖ-3, 255,2кв.м., АЗ-1, 82,5кв.м, АК-1, 158,4кв.м., АЕ-2, 744,4кв.м., АВ-1, 67,1кв.м., Л-3, 172,2кв.м., АИ-2, 89,5кв.м, БУ-1, 64,7кв.м, БТ-1, 554,9кв.м, БР-2, 490,9кв.м., БС-2, 142,3кв.м., БФ-1, 72,8кв.м., БО-1, 765,4кв.м, БН-6, 2609,9кв.м., м-2,360,1кв.м., БЛ-1, 17,9кв.м., БГ-1, 232,5кв.м., БД-1, 203,2кв.м., БК-4, 994,6кв.м, БВ-1, 106,3кв.м., К-2, 990,1кв.м., БЖ-1, 34,3кв.м., БА-2, 55,7кв.м., Н-2, 799,2кв.м., Ф-1, 611,1кв.м., БЕ-1, 1129,1 кв.м., Ч-2, 848,2кв.м., БП-3, 921,4кв.м., Х-1,373,3кв.м., О-1, 431,4кв.м., Р-1, 122,5 кв.м., ББ-1, 369,7кв.м., П-3, 1880,4кв.м., Щ-2, 613,0кв.м., Ц-1, 164,1кв.м., И-1, 255,6кв.м., АЕ-2, 1391,2 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна № 1024290663101),

- нежитлова будівля літера БЦ-2, загальна площа 619,5 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна № 1024281063101);

- нежитлова будівля літ. К4-2, загальна площа 350,2 кв.м. (номер РПВН № 29752585);

- нежитлова будівля літ. БЧ-2, загальна площа 572,1 кв.м. (номер РПВН № 20246681);

- нежитлова будівля літ. БХ-2, загальна площа 131,6 кв.м. (номер РПВН № 12615917);

- нежитлова будівля літ. АЧ-2, загальна площа 207,7 кв.м. (номер РПВН № 9195090);

- нежитлові будівлі літ. ВО-3 загальною площею 2 267,5 кв.м., літ. ВН-1-6 загальною площею 11 221,3 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 458695163101).

ПрАТ Термолайф з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі № 922/699/17 та постановити нову, якою у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Сбербанк" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що висновок суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, є лише припущенням, не підтвердженим доказами.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 25.05.2017р.

11.05.2017р. від позивача надійшли міркування щодо питання поновлення строку на подання апеляційної скарги ПрАТ Термолайф (вх.№4851).

25.05.2017р. від ПрАТ Термолайф надійшло клопотання про продовження строків розгляду апеляційної скарги та відкладення розгляду справи (вх.№5428).

Також, 25.05.2017р. від позивача надійшло клопотання про продовження строків розгляду апеляційної скарги та відкладення розгляду справи (вх.№5440).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017р. продовжено строки розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 08.06.2017р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.06.2017р. у звязку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Інші учасники процесу у судове засідання не зявились.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У лютому 2017р. ПАТ Сбербанк звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просило стягнути солідарно з ПрАТ Термолайф та ПрАТ Харківський коксовий завод на свою користь частину заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р. в розмірі 3288324,16 доларів США.

Одночасно з позовною заявою банком надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив з метою забезпечення позову накласти арешт на обєкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, Карачівське шосе, 44 та передані ПАТ Сбербанк в іпотеку ПрАТ Термолайф та ПрАТ Харківський коксовий завод:

1) нежитлові будівлі: Літ АЄ-2, 1331,6 кв.м., АЮ-1, 335,8 кв.м, АЯ-3, 1138,8 кв.м., АШ-2, 407,4 кв.м., АЩ-1, 295,7 кв.м., АМ-1, 14,4 кв.м, АН-5, 1608,6 кв.м., АП-1, 1134,1кв.м., З-І, 120,0 кв.м., АТ-1, 132,5 кв.м., АС-2, 534,2 кв.м, АФ-І, 17,8 кв.м, АХ-2, 196,0 кв.м., АЦ-2, 539,2 кв.м., АР-1, 74,8 кв.м, АО-3, 252,4 кв.м, С-1, 234,2 кв.м, АЛ-2, 183,3 кв.м, АА-1, 48,8 кв.м., АБ-3, 188,5 кв.м, АГ-2, 315,1 кв.м., Ю-1, 89, кв.м., АД-1, 12,4 кв.м., АЖ-3, 255,2 кв.м., АЗ-1, 82,5 кв.м, АК-1, 158,4 кв.м., АЕ-2, 744,4 кв.м., АВ-1, 67,1 кв.м., Л-3, 172,2 кв.м., АИ-2, 89,5 кв.м, БУ-1, 64,7 кв.м, БТ-1, 554,9 кв.м, БР-2, 490,9 кв.м., БС-2, 142,3 кв.м., БФ-1, 72,8 кв.м., БО-1, 765,4 кв.м, БН-6, 2609,9 кв.м., м-2,360,1 кв.м., БЛ-1, 17,9 кв.м., БГ-1, 232,5 кв.м., БД-1, 203,2 кв.м., БК-4, 994,6 кв.м, БВ-1, 106,3 кв.м., К-2, 990,1 кв.м., БЖ-1, 34,3 кв.м., БА-2, 55,7 кв.м., Н-2, 799,2 кв.м., Ф-1, 611,1 кв.м., БЕ-1, 1129,1 кв.м., Ч-2, 848,2 кв.м., БП-3, 921,4 кв.м., Х-1,373,3 кв.м., О-1, 431,4 кв.м., Р-1, 122,5 кв.м., ББ-1, 369,7 кв.м., П-3, 1880,4 кв.м., Щ-2, 613,0 кв.м., Ц-1, 164,1 кв.м., И-1, 255,6 кв.м., АЕ-2, 1391,2 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна № 1024290663101),

2) нежитлова будівля літера БЦ-2, загальна площа 619,5 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна № 1024281063101);

3) нежитлова будівля літ. К4-2, загальна площа 350,2 кв.м. (номер РПВН № 29752585);

4) нежитлова будівля літ. БЧ-2, загальна площа 572,1 кв.м. (номер РПВН № 20246681);

5) нежитлова будівля літ. БХ-2, загальна площа 131,6 кв.м. (номер РПВН № 12615917);

6) нежитлова будівля літ. АЧ-2, загальна площа 207,7 кв.м. (номер РПВН № 9195090);

7) нежитлові будівлі літ. ВО-3 загальною площею 2 267,5 кв.м., літ. ВН-1-6 загальною площею 11 221,3 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 458695163101).

Заборонити державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявами усіх без виключення фізичних та юридичних осіб щодо обєктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, Карачівське шосе, 44 та передані ПАТ Сбербанк в іпотеку ПрАТ Термолайф та ПрАТ Харківський коксовий завод:

- нежитлові будівлі: Літ АЄ-2, 1331,6 кв.м., АЮ-1, 335,8 кв.м, АЯ-3, 1138,8 кв.м., АШ-2, 407,4 кв.м., АЩ-1, 295,7 кв.м., АМ-1, 14,4кв.м, АН-5, 1608,6 кв.м., АП-1, 1134,1кв.м., З-І, 120,0 кв.м., АТ-1, 132.5 кв.м., АС-2, 534,2 кв.м, АФ-І, 17,8 кв.м, АХ-2, 196,0 кв.м., АЦ-2, 539,2 кв.м., АР-1, 74,8 кв.м, АО-3, 252,4 кв.м, С-1, 234,2 кв.м, АЛ-2, 183,3 кв.м, АА-1, 48,8 кв.м., АБ-3, 188,5 кв.м, АГ-2, 315,1кв.м., Ю-1, 89,кв.м., АД-1, 12,4 кв.м., АЖ-3, 255,2 кв.м., АЗ-1, 82,5 кв.м, АК-1, 158,4 кв.м., АЕ-2, 744,4 кв.м., АВ-1, 67,1 кв.м., Л-3, 172,2 кв.м., АИ-2, 89,5 кв.м, БУ-1, 64,7 кв.м, БТ-1, 554,9 кв.м, БР-2, 490,9 кв.м., БС-2, 142,3 кв.м., БФ-1, 72,8 кв.м., БО-1, 765,4 кв.м, БН-6, 2609,9 кв.м., м-2,360,1 кв.м., БЛ-1, 17,9 кв.м., БГ-1, 232,5 кв.м., БД-1, 203,2 кв.м., БК-4, 994,6 кв.м, БВ-1, 106,3 кв.м., К-2, 990,1 кв.м., БЖ-1, 34,3 кв.м., БА-2, 55,7 кв.м., Н-2, 799,2 кв.м., Ф-1, 611,1 кв.м., БЕ-1, 1129,1 кв.м., Ч-2, 848,2 кв.м., БП-3, 921,4 кв.м., Х-1,373,3 кв.м., О-1, 431,4 кв.м., Р-1, 122,5 кв.м., ББ-1, 369,7 кв.м., П-3, 1880,4 кв.м., Щ-2, 613,0 кв.м., Ц-1, 164,1 кв.м., И-1, 255,6 кв.м., АЕ-2, 1391,2 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна № 1024290663101),

- нежитлова будівля літера БЦ-2, загальна площа 619,5 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна № 1024281063101);

- нежитлова будівля літ. К4-2, загальна площа 350,2 кв.м. (номер РПВН № 29752585);

- нежитлова будівля літ. БЧ-2, загальна площа 572,1 кв.м. (номер РПВН № 20246681);

- нежитлова будівля літ. БХ-2, загальна площа 131,6 кв.м. (номер РПВН № 12615917);

- нежитлова будівля літ. АЧ-2, загальна площа 207,7 кв.м. (номер РПВН № 9195090);

- нежитлові будівлі літ. ВО-3 загальною площею 2 267,5 кв.м., літ. ВН-1-6 загальною площею 11 221,3 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 458695163101).

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно боржника та поручителя, заборону реєстратором вносити записи до реєстрів щодо можливої реалізації такого майна, відповідачі, маючи можливість вільно розпоряджатися майном, можуть вдатись до дій по його відчуженню, з метою ухилитись від фактичного виконання своїх майнових зобовязань перед позивачем в належному обсязі, а отже фактичне виконання рішення суду безперечно буде утруднене, або взагалі неможливе.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» N 16 від 26.12.2011р. передбачено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» N 16 від 26.12.2011р.).

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ПАТ Сбербанк посилається на те, що виконання можливого рішення суду про стягнення боргу за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р. можливе за рахунок ПрАТ Термолайф та ПрАТ Харківський коксовий завод. Однак, незважаючи на неодноразові вимоги позивача щодо сплати заборгованості, відповідачі ухиляються від її сплати. Заявник зазначає, що відповідачами регулярно вчинюються дії щодо створення штучних умов для затягування розгляду як даної справи, так і інших справ по стягненню заборгованості перед позивачем, шляхом неявки у судові засідання без поважних причин, неподання витребуваних судом доказів, подання позовів про припинення договорів поруки, визнання недійсними кредитних договорів та зупинення провадження у справах щодо стягнення заборгованості.

Крім того, на думку позивача, відповідачі намагаються ухилитися від виконання своїх зобовязань перед позивачем, шляхом передачі по розподільчому балансу своїх активів новоствореним юридичним особам. Про вказані дії, як зазначає позивач, свідчать повідомлення розміщені в Бюлетені Цінні папери України від 03.09.2015 № 162, в яких зазначається, що 04 серпня 2015 року загальними зборами акціонерів ПрАТ Термолайф та загальними зборами ПрАТ Харківський коксовий завод прийнято рішення про виділ з товариств, без його припинення, юридичних осіб відповідно до чинного законодавства.

Також, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення, заявник посилається на те, що ПрАТ Термолайф має негативні фінансові результати діяльності, що відображені в балансі та фінансовому звіті, що в свою чергу, на думку позивача, свідчить про виведення майна ПрАТ «Термолайф». Збільшення обсягу зобовязань перед іншими кредиторами та одночасна наявність великого розміру непогашеної дебіторської заборгованості, також є підтвердженням наміру ухилення від виконання кредитних зобовязань та може призвести до неможливості виконання рішення суду у звязку з відсутністю грошових коштів та майна товариства на момент його виконання.

Окрім того, позивач зазначає, що йому стало відомо про наміри та дії ПрАТ Термолайф та ПрАТ Харківський коксовий завод відчужити належне їм майно на користь третіх осіб.

Оцінивши доводи позивача, наведені в мотивування заяви про забезпечення позову, врахувавши обставини, які на думку позивача, свідчать про вчинення відповідачами дій направлених на ухилення від виконання зобов'язань за кредитним договором, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на обєкти нерухомого майна та заборони вчиняти певні дії, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ Сбербанк про стягнення солідарно з ПрАТ Термолайф та ПрАТ Харківський коксовий завод частини заборгованості по процентах у сумі 3288324,16 доларів США, яка виникла, як зазначає позивач у звязку з несвоєчасним та неналежним виконанням позичальником своїх боргових зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р.

В поданій заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просив суд застосувати забезпечення позову шляхом накладення арешту на обєкти нерухомого майна відповідачів та шляхом заборони державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявами усіх без виключення фізичних та юридичних осіб щодо обєктів нерухомого майна відповідачів.

Однак, колегія суддів зазначає, що вибір способу забезпечення позову залежить від суті заявлених у позовній заяві вимог. Разом з тим, заявлений позивачем та вжитий судом першої інстанції такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно не пов'язаний з позовними вимогами, на забезпечення яких він вживається, оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачів заборгованості, тобто грошова вимога.

В даному випадку, ймовірністю утруднення виконання або невиконання рішення про задоволення позову про стягнення грошових коштів можуть бути обставини відсутності у відповідачів таких коштів. Проте, матеріали справи не містять доказів відсутності грошових коштів на рахунках відповідачів у межах розміру суми позовних вимог, на які можна було б накласти арешт.

Також, ні позивачем, ні судом першої інстанції не обґрунтовано, яким чином пов'язаний з предметом позову про стягнення частини заборгованості по процентах за кредитним договором такий захід забезпечення позову, як заборона державним реєстраторам на вчинення певних дій щодо майна відповідачів.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При цьому, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для його задоволення. В даному випадку, судом встановлюється саме існування спору і обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення. В той же час, наявність між сторонами спору про стягнення боргу за кредитним договором не є достатньою та безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невиконання зобов'язань є предметом спору, що вимагає доведення.

Наведені позивачем обґрунтування (неявка у судове засідання, подання позовів) не є тими обставинами, що обумовлюють неможливість або утруднення виконання рішення у справі, відтак не є підставою для застосування судом заходів передбачених ст.ст. 66, 67 ГПК України. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про вчинення відповідачами відповідних дій (подання позовів про припинення договорів поруки, визнання недійсними кредитних договорів). Також, позивачем не обґрунтовано, яким чином обставини неявки (або інші дії) відповідача у судові засідання по іншим справам впливають на спірні правовідносини та неможливість або утруднення виконання рішення суду у даній справі.

Посилання позивача на прийняття загальними зборами акціонерів відповідачів рішення про виділ з товариства, без його припинення, юридичних осіб відповідно до чинного законодавства не може вважатися доказом вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань, оскільки, по-перше, рішення про виділ були прийняті ще до звернення позивача з відповідним позовом до відповідачів; по-друге, рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2016р. у справі №922/863/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", про визнання недійсними рішень встановлено, що рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ Термолайф про виділ з товариства не є підставою вважати, що права позивача прийнятими рішеннями загальними зборами порушуються і не свідчить, що має місце невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства.

Так, господарським судом зазначено, що укладеними між позивачем та відповідачем договорами про відкриття кредитної лінії встановлені певні умови та правові наслідки прийняття відповідачем рішень про його припинення або припинення шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення без письмової згоди позивача. Оспорюванні рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ Термолайф про виділ з товариства не підпадає під застереження, оскільки виділ є окремою реєстраційною дією, що не охоплюється поняттями реорганізація чи припинення юридичної особи.

Вказане рішення залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016р.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, матеріали справи не містять фінансовий звіт ПрАТ Термолайф, який на думку позивача, свідчить про негативні фінансові результати діяльності, збільшення обсягу зобовязань перед іншими кредиторами та великий розмір непогашеної дебіторської заборгованості. За відсутності вказаної звітності не можливо встановити відповідні обставини на які посилається позивач, в тому числі щодо виведення майна товариства, спрямування коштів на інші цілі тощо.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги чинного законодавства самі лише повідомлення та припущення позивача без їх документального підтвердження належними та допустимими доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, позивач зазначає, що дії відповідачів щодо відчуження належного їм майна третім особам можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, оскільки у разі задоволення позовних вимог стягнення з відповідачів коштів або звернення стягнення на майно буде неможливим.

На підтвердження вказаних доводів позивачем надано інформаційні довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № №79662362, 79661825 від 06.02.2017р., відповідно до яких власниками нерухомого майна є правонаступники ПрАТ «Термалайф» та ПрАТ Харківський коксовий завод, а саме: ПрАТ «Термокок» та ПрАТ «Слобожанський коксовий завод».

Проте, позивачем також зазначено, що Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги ПАТ «Сбербанк» №1325 від 07.02.2017р. про скасування реєстраційних дій, були скасовані відповідні реєстраційні, та станом на день подання позову майно за рахунок якого можливо задоволення вимог позивача зареєстроване за відповідачами. Зазначене підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта №№ 81236019, 81235777 від 24.02.2017р. Крім того, як вже зазначалось предметом позову є стягнення заборгованості. Позивачем не заявлялась вимога про звернення стягнення на майно.

До того слід зазначити, що позовні вимоги за договором №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р. щодо яких вжито захід забезпечення позову є повністю забезпеченими заставою, іпотекою та поруками, як самих відповідачів так і третіх осіб, а саме: договір іпотеки нерухомого майна від 13.09.2012р., сума забезпечення 40391800,00 грн.; договір іпотеки нерухомого майна від 19.04.2013р., сума забезпечення 20042100,00 грн.; договір застави обладнання №1 від 12.09.2012р., сума забезпечення 233092180,00 грн.; договір застави транспортного засобу від 22.01.2013р., сума забезпечення 437022,00 грн.; договір застави обладнання №1 від 12.09.2012р., сума забезпечення 150697650,00 грн.; договір застави транспортних засобів від 13.09.2012р., сума забезпечення 2347400,00 грн.; договір застави цінних паперів від 13.09.2012р., сума забезпечення 10315628,83 грн.; договір застави цінних паперів від 13.09.2012р., сума забезпечення 10102677,17 грн.; договір застави основних засобів №2 від 12.09.2012р., сума забезпечення 34821864,00 грн.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обраний захід забезпечення позову не співвідноситься з предметом позову, оскільки відсутній конкретний зв'язок між вказаним заходом та предметом позову. Тому вжиті заходи до забезпечення позову не можна визнати обґрунтованими і адекватними, здійсненими з дотриманням збалансованості інтересів сторін та спроможними забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. При цьому, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими закон пов'язує необхідність вжиття відповідних заходів до забезпечення позову.

У звязку з чим, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі 922/699/17 та відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Термолайф задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі 922/699/17 скасувати.

У задоволенні заяви ПАТ «Сбербанк» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Повний текст постанови складено 13.06.17р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Фоміна В. О.