Ухвала суду № 67091184, 21.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Неодим" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Неодим" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2011 року приватне підприємство (далі ПП) "Неодим" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2009 року №0000282300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) сумі 46 084, 49грн. (в позові помилково зазначено "з податку на прибуток" замість "податку на додану вартість").

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновку про неправомірне формування підприємством податкового кредиту на підставі фіктивного правочину, укладеного з ТОВ "Вісткар". Однак, цей висновок є помилковим, оскільки факт взаємовідносин позивача з ТОВ "Вісткар" підтверджений всіма необхідними документами.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що між ПП "Неодим" та ТОВ "Вісткар" був укладено договір №5 від 10 квітня 2008 року. Однак, загальна чисельність працюючих ТОВ "Вісткар" складає 1 особа; за юридичною адресою товариство не знаходиться; його засновники: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 одночасно були засновниками декількох підприємств. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків та про не нарахування податкових зобов'язань та ненадходження ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ПП "Неодим" до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2009 року №0000282300/0 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПП "Неодим" подано апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

22 квітня 2009 року, на підставі постанови слідчого з СО НМ ДШ у Київському районі м. Одеси ОСОБА_6 від 12 листопада 2008 року головним державним податковим інспектором відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ОСОБА_7 відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПП "Неодим" з питань правових відносин з ТОВ "Вісткар" за період з 01 травня 2008 року по 31 вересня 2008 року за результатами якої складено акт перевірки від 22 квітня 2009 року №67/23-214/34443814.

Перевіркою встановлено порушення ПП "Неодим" п.1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено податковий кредит у сумі 37 508, 53 грн. у рядку 26 Декларації з ПДВ, в тому числі:- у травні 2008 року - на суму 1 858, 33 грн.; - у червні 2008 року - на суму 7 170 грн.; - у липні 2008 року - на 15 896, 50 грн.; - у серпні 2008 року - на суму 7 813, 69 грн., - у вересні 2008 року - на суму 4 770 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було винесене податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2009 року №0000282300/0 яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 56 262,78 грн., з яких за основним платежем –37 508, 52 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 18 754, 26 грн.

За результатами апеляційного оскарження ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесене податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2009 року №0000282300/0 яким визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 46 084, 49 грн., з яких за основним платежем –30 724,99грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –15 362, 50 грн.

10 квітня 2008 року між ПП "Неодим" (Замовник) та ТОВ "Вісткар" (Постачальник) укладено договір №5, згідно якого ТОВ "Вісткар" приймає на себе зобов'язання поставити на адресу ПП "Неодим" вироби, визначені у заявках, які узгоджуються, згідно асортименту, запропонованому Постачальником. Ціна та загальна вартість товару визначені у накладних та переліку обладнання, які є невід'ємною частиною зазначеного договору. За згодою сторін Постачальник може виступити у ролі виконавця, у такому разі поставка послуг повинна бути відображена актами приймання, які є підставою для розрахунків.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Вісткар" надано податкові накладні, товарні накладні, акти виконаних робіт, специфікації. Перевіркою встановлено, що розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

ТОВ "Вісткар" видало позивачу податкові накладні №4-20/05 від 20 травня 2008 року, №7-29/05 від 29 травня 2008 року, №5-5/06 від 05 червня 2008 року, №3-6/06 від 06 червня 2008 року, №4-15/07 від 15 липня 2008 року, №8-27/06 від 27 червня 2008 року, №1-2/07 від 02 липня 2008 року, №6-25/04 від 25 квітня 2008 року, №1-18/07 від 18 липня 2008 року, №7-4/08 від 04 серпня 2008 року, №4-11/08 від 11 серпня 2008 року, №3-15/08 від 15 серпня 2008 року, №2-15/08 від 15 серпня 2008 року, №4-8/09 від 08 вересня 2008 року, №1-10/09 від 10 вересня 2008 року, №2-10/09 від 10 вересня 2008 року, №3-16/09 від 16 вересня 2008 року, №2-16/09 від 16 вересня 2008 року, №6-30/09 від 30 вересня 2008 року.

Суми ПДВ по виписаним накладним ТОВ "Вісткар" включені ПП "Неодим" до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за травень - вересень 2008 року, а саме за податковими накладними виписаними ТОВ "Вісткар" у травні 2008 року - у сумі 1 858 грн., у червні 2008 року – 9 567 грн., у липні 2008 року –6 999 грн. у серпні 2008 року –7 995 грн., у вересні –4 306 грн.

ТОВ "Вісткар" має загальну чисельність працюючих - 1 особа; за юридичною адресою: 65000, м. Одеса, вул. Гайдара 37/А не знаходиться.

За даними додатків №5 "Розшифровка в розрізі контрагентів" а також згідно даних автоматизованої інформаційної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України постачальник - ТОВ "Вісткар" залучено у ланцюзі взаємовідносин із наступними підприємствами: ТОВ "Комерційні рішення лімітед", ПП "Компанія "ЛОРА", ТОВ "РУТА –Україна", ТОВ "ДЕЛЬТА-ТРАСТ", ТОВ "ДОМІНІК-К", які по контрагенту "Вісткар" включили до складу податкових зобов'язань ПДВ в сумі 0 грн., тобто за даними звітності вказаних підприємств ними не надавалися товари (роботи, послуги) на адресу ТОВ "Вісткар" та не сплачувався ПДВ у доход Державного бюджету.

Видами діяльності, які здійснює ТОВ "Вісткар", зазначено інші види оптової торгівлі та організація перевезень вантажів.

Позивачем не надано на підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій доказів надання позивачем на адресу ТОВ "Вісткар" відповідних заявок на отримання виробів згідно асортименту, дійсного отримання зазначеного товару, не надано переліку обладнання, який згідно умов договору №5 від 10 квітня 2008 року є невід'ємною частиною зазначеного договору.

В переліку видів діяльності, що має право здійснювати ТОВ "Вісткар" відсутній такий вид як надання послуг з монтажу, налаштування, ремонту електрообладнання (які, нібито були надані позивачу). ТОВ "Вісткар" не має відповідних ресурсів для надання таких послуг. В актах приймання виконаних ТОВ "Вісткар" робіт, наданих позивачем, відсутні відомості, що надають можливість встановити де зазначені роботи проводились.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведений факт відсутності реального виконання договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Вісткар" і, тому, оскаржене рішення є правомірним, відповідно, в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Колегія суддів визнає правильними вказані висновки суду першої інстанції та такими, що відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а також нормам діючого законодавства.

В апеляційній скарзі ПП "Неодим" вказується, що реальність господарських операцій між підприємствами достатньо підтверджена податковими накладними та актами виконаних робіт.

Колегія суддів не приймає до уваги наведені доводи апелянта, виходячи з наступного.

Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів).

Між апелянтом та ТОВ "Вісткар" (як постачальником) укладено договір, згідно якого ТОВ "Вісткар" приймає на себе зобов'язання поставити на адресу апелянта вироби, визначені у заявках, які узгоджуються, згідно асортименту, запропонованому постачальником. При цьому, постачальник може виступити у ролі виконавця, у такому разі поставка послуг повинна бути відображена актами приймання, які є підставою для розрахунків.

Однак, не вбачається, яким чином контрагент апелянта, у якого відсутні відповідні активи (загальна чисельність працюючих якого - 1 особа) виконав цей договір, зокрема: виконав закладку телевізійного кабелю (5 000 м та 3 200 м), розтяжку проводів на тросі (600 м та 300 м), прокладку кабелю (600 м) та інші роботи значного об’єму, згідно з атами прийому виконаних робіт (а.с.74, 84, 91).

Жодного доказу про залучення ТОВ "Вісткар" до виконання договору інших підприємств або найманих працівників не має.

Крім того, згідно з договором ТОВ "Вісткар" є постачальником товарів, однак в податкових накладних ТОВ "Вісткар" графа: "товаро-транспортні витрати" не заповнена, тобто не вбачається, яким чином рухався товар від ТОВ "Вісткар" до апелянта.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безтоварність господарських операцій позивача за вказаним договором та необхідності, у зв'язку з цим, відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Неодим" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.