
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2012 р.Справа № 2-а-5673/11/1470
Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О
Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1,судді ОСОБА_2,судді ОСОБА_3при секретарі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року по справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю Будинок торгівлі Південний Буг до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2011 року товариство з додатковою відповідальністю Будинок торгівлі Південний Буг звернулось до суду із адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2011р. №0000082360, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 162425,73 грн., з яких 129940,58 грн. за основним платежем, а 32485,15 грн. за штрафними санкціями.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нової з наступних підстав.
Спірне податкове повідомлення-рішення винесено за результатами акту від 17.06.2011р. № 1987/23-100/02770535 про результати документальної позапланової виїзної перевірка позивача з питань правових відносин з платником податків ТОВ Будпостачсервіс 2006 за період з 1 липня 2010 р. до 30 вересня 2010 р..
За висновками акту перевірки позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість по операціям з ТОВ Будпостачсервіс 2006 за липень 2010 року в сумі 61495,74 грн., за серпень 2010 р. в сумі 68444,84 грн., в результаті чого позивачем за вказані періоди занижені зобовязання по цьому податку на загальну суму 129940,58 грн..
Такі висновки податкового органу в акті перевірки мотивуються тим, що прямий постачальник позивача - ТОВ Будпостачсервіс 2006, а також всі контрагенти, у яких ТОВ Будпостачсервіс 2006 у липні-серпні 2010 року декларувало придбання господарських операцій, а саме ТОВ «Гранд»та ТОВ «Е-Восток Україна», є підприємствами з ознаками фіктивності, а задекларовані цими підприємствами господарські операції не мають реального характеру і направлені виключно на заниження обєкту оподаткування.
Відповідач стверджує, що господарські операції між позивачем та ТОВ Будпостачсервіс 2006 фактично не здійснювались, а документування цих операцій і сплата за ними податку на додану вартість здійснювалось з метою формування податкового кредиту.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту липня-серпня 2010 року ПДВ по операціям із ТОВ Будпостачсервіс 2006, оскільки в розпорядженні позивача є всі податкові накладні по операціям з цим контрагентом, які відповідають вимогам законодавства, а порушення податкового законодавства та податкової дисципліни з боку контрагентів позивача не свідчать про порушення такого законодавства позивачем. Також суд першої інстанції вказав на безпідставність висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів позивача із ТОВ Будпостачсервіс 2006.
Суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ Будпостачсервіс 2006 з огляду на наступне.
Згідно долучених до матеріалів справи видаткових та податкових накладних ТОВ Будпостачсервіс 2006, предметом господарських операцій цього контрагента із позивачем була поставка позивачу різноманітних продовольчих товарів.
На підтвердження цих операцій позивач надав суду копію договору поставки з ТОВ Будпостачсервіс 2006 від 29.06.10р., копії видаткових та податкових накладних цього контрагента, платіжних доручень про сплату позивачем вартості товару з урахуванням ПДВ.
Колегія судів зазначає, що наявність у позивача належно оформлених первинних документів по операціям з ТОВ Будпостачсервіс 2006, які відповідно до чинного на час виникнення спірних відносин Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, а також сплата позивачем вартості товару з урахуванням ПДВ, є обовязковими але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування позивачем податкового кредиту за цими операціями.
Будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Саме на відсутність реальних поставок товарів від ТОВ Будпостачсервіс 2006 посилається податковий орган в обґрунтування правомірності спірного повідомлення-рішення.
Разом з тим, суд першої інстанції, скасовуючи спірне повідомлення-рішення, факту реальності господарських операцій позивача із ТОВ Будпостачсервіс 2006 не встановив.
За своєю економічною сутністю господарські операції позивача із ТОВ Будпостачсервіс 2006 потребують від учасників цих операцій складання й інших документів в процесі перевезення товарів, їх оприбуткування, зберігання та реалізації тощо.
Проте докази, які б підтверджували перевезення товарів від ТОВ Будпостачсервіс 2006 до позивача, їх оприбуткування позивачем, зберігання, внутрішнього переміщення та подальшої реалізації, відсутні.
Також залишились не спростованими доводи податкового органу стосовно відсутності реальної господарської діяльності ТОВ Будпостачсервіс 2006 та його постачальників, і судом не було вжито заходів задля зясування цих обставин.
Згідно приписів частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
Обґрунтованості ненадання позивачем доказів реальності операції із ТОВ Будпостачсервіс 2006 чи необґрунтованості відхилення таких доказів судом першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що реальність операцій позивача із ТОВ Будпостачсервіс 2006 не підтверджена належними доказами, а тому доводи відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціям на суму 129940,58 грн. слід визнати обґрунтованими.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва - задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст..195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року скасувати та прийняти по справі нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову товариства з додатковою відповідальністю Будинок торгівлі Південний Буг до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 березня 2012 року.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 67091171, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-5673/11/1470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: