Постанова № 67087637, 07.06.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2405/17

Провадження №2-а/461/294/17

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Мисько Х.М.,

при секретарі Коружинець Н.В.,

з участю: представника позивачів Шнира О.Б.,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом адвоката Шнир Олега Богдановича в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕЛІТНИЙ-ЛЮКС», ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Львівської міської ради, третьої особи на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв П л ю с» про скасування ухвали Львівської міської ради та рішення Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів,

в с т а н о в и в :

позивач - адвокат Шнир О.Б. звернувся до суду із позовом в інтересах ОСББ «ЕЛІТНИЙ-ЛЮКС», ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Львівської міської ради, третьої особи на стороні відповідача: ТзОВ «Резерв П л ю с», в якому просить визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №1449 від 26 грудня 2016 року «Про надання ТзОВ «Резерв плюс» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1». Визнати протиправним та скасувати рішення Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради, що оформлене протоколом №30 від 03 березня 2017 року, яким погоджено межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по лінії З-Й (акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 2017 року, виконаний ПП «Леополіс-клуб») відповідно до ухвали міської ради від 26 грудня 2016 року №1449 «Про надання ТзОВ «Резерв плюс» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1» та постанови Галицького районного суду м. Львова від 04 листопада 2016 року у справі №461/5651/16-а.

В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що передача земельної ділянки в користування ТзОВ «Резерв плюс» без затвердження детального плану території призведе до порушення прав власників житлових квартир в будинках по АДРЕСА_1 оскільки заїзд та дорога загального користування буде передана в оренду ТОВ «Резерв плюс» та мешканці не матимуть доступу до власних квартир. Вважає рішення Узгоджувальної комісії від 03 березня 2017 року протиправним, оскільки встановлення меж земельної ділянки у м. Львові на АДРЕСА_1 було проведено за відсутності користувачів суміжних земельних ділянок.

В судовому засіданні представника позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні до викладених у позові та просив такий задоволити.

Позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, в якій також просили позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, надала письмові заперечення, просила в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, надала письмові заперечення, просила в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що до виключної компетенції органів місцевого самоврядування належить прийняття рішень про віднесення земельних ділянок до відповідної категорії, надання земельних ділянок у власність або в користування, встановлення земельного сервітуту, інше розпорядження земельними ділянками комунальної власності у встановленому порядку, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок відповідно до закону, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст належать усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Положеннями п.п. а, в ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За змістом п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В силу приписів ч. 1ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Крім цього, в п.п. 1-6, 10-11 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено порядок звернення для одержання в користування земельної ділянки, строки розгляду такого звернення органом місцевого самоврядування та підстави для прийняття рішення про надання ділянки в користування відповідному суб'єкту.

Так, нормами ч.ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок,що перебувають у державній або комунальній власності,здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, надані у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічно в ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу зазначено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Судом встановлено, що право користування (оренди) земельною ділянкою площею 1,4804 га, кадастровий номер НОМЕР_1 у м. Львові на АДРЕСА_1, на якій розміщені придбані ТзОВ «Резерв-Плюс» нежитлові будівлі, позначені на плані земельної ділянки літ. Д-1, И-1, Е-5,Є-5, В-1, Б-1, було визнано у встановленому порядку за ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми» (попередній власник будівель) рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 32/558-57/241-2012 від 29.10.2013 року.

Власником об'єктів нерухомості, які розташовані на земельній ділянці площею 1,4804 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) є ТзОВ «Резерв-Плюс», яке набуло їх у ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми» на підставі відповідних договорів купівлі - продажу, тому на підставі ст.120 Земельного кодексу України, до ТзОВ «Резерв-Плюс» перейшло право користування цією земельною ділянкою.

Площа та межі земельної ділянки за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1 були визначені ще до набуття ТзОВ «Резерв-Плюс» права власності на об'єкти нерухомості в установленому законом порядку, земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, їй присвоєно кадастровий НОМЕР_2. Оскільки, ТзОВ «Резерв-Плюс» набуло у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці площею 1,4804 га, кадастровий номер НОМЕР_1 у м.Львові на АДРЕСА_1, до нього перейшло право користування (оренди) цією земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, а саме у ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми».

Таким чином, в судовому засіданні встановлено належними та допустимими доказами, що у ТзОВ «Резерв-Плюс» виникло право користування на земельну ділянку площею 1,4804 га на АДРЕСА_1.

Відповідно до п.12.1 ухвали Львівської міської ради № 1675 від 26.07.2012 року «Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі - продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові» першим етапом для набуття земельної ділянки у користування є надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

ТзОВ «Резерв-Плюс» звернулось до Львівської міської ради 22.03.2016р. з відповідною заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 та зміну цільового призначення земельної ділянки, зареєстрованою у Львівській міській раді за № 2- 5904/АП-Ф-2403. До заяви ТзОВ «Резерв-Плюс» додало вичерпний перелік документів, який передбачений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 8.08.2014р. № 605 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада».

26.12.2016р. прийнято ухвалу № 1449 «Про надання ТзОВ «Резерв-Плюс дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1», яким надано ТзОВ «Резерв-Плюс» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,4804 га (у тому числі площею 0,1945 га у межах червоних ліній) на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з розміщенням торгово-офісних приміщень та об'єктів громадського призначення за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови) за функцією використання - землі комерції (надалі також - земельна ділянка).

Відповідно до ч.3 ст.123 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні встановлено, що відсутні будь-які підстави для відмови ТзОВ «Резерв-Плюс» у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною її цільового призначення, передбачені ч.3 ст.123 ЗК України. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, Львівською міською радою надано лише дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, а не надано земельну ділянку у користування ТзОВ «Резерв-Плюс».

Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб повинна відповідати плану зонування або детального плану території, а у разі відсутності плану зонування або детального плану території така передача (надання) земельних ділянок забороняється.

Львівська міська рада (прийнявши ухвалу №1449 від 26.12.2016 «Про надання ТзОВ «Резерв-Плюс» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1») надала ТзОВ «Резерв-Плюс» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 в м. Львові, однак не передала/надала земельну ділянку у власність чи користування. Відтак, при прийнятті цієї ухвали відсутні підстави застосування ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Разом з тим, відповідно до Плану зонування Шевченківського району м. Львова, (який є складовою частиною Плану зонування території міста Львова, розроблений на основі рішень генплану міста, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 року №4657 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони»), земельна ділянка знаходиться в межах зони Г-2 (зона центрів обслуговування і комерційної діяльності районного та місцевого значення), та її вид використання, дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки під який надано Львівською міською радою, повністю буде відповідати Плану зонування Шевченківського району м. Львова.

Враховуючи вищенаведене, суд не приймає до уваги, як належні та допустимі, твердження позивачів на те, що земельна ділянка на АДРЕСА_1, що розташована навпроти житлових будинків по АДРЕСА_1 згідно розробленого детального плану території є територією загального користування.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до частини 8 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

В судовому засіданні встановлено, що станом на сьогодні детальний план території, на який посилаються позивачі, не є затвердженим у встановленому порядку, а відтак є нечинним та не може визначати правовий статус земельної ділянки.

Враховуючи, що земельна ділянка перебуває в комунальній власності, відповідно до земельного законодавства визначати її категорію, цільове призначення та розпоряджатись нею чи її частиною, в тому числі відносити її до земель загального користування для проходів та проїздів, вправі лише Львівська міська рада.

Львівською міською радою не приймалось будь - якого рішення щодо віднесення земельної ділянки чи її частини до земель загального користування для влаштування заїзду та дороги з проспекту Чорновола до існуючих житлових будинків по АДРЕСА_1. Більше того, Львівською міською радою не приймалось жодного рішення щодо надання чи зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для її забудови 9-ти поверховим багатоквартирним житловим будинком, що свідчить про самочинне будівництво цього житлового будинку. А фактичне розміщення заїзду та проходу зі сторони проспекту Чорновола до існуючого самочинно збудованого житлового будинку по АДРЕСА_1 є самовільним захопленням земельної ділянки комунальної власності та самовільним встановленням таких заїзду та проходу без згоди Львівської міської ради.

Правовідносини з вирішення земельних спорів регулюються ст.ст.158-161 Земельного кодексу України.

Частиною 1статті 158 Земельного кодексу України встановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а ч.3 ст. 158 ЗК України - що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства,а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради утворена згідно з ухвалою Львівської міської ради від 17.03.2016 року № 298 «Про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів».

Згідно з п. 1.4 вищезазначеної ухвали, основною формою діяльності узгоджувальної комісії є засідання; основним документом, який створює комісія, є протокол. За результатами розгляду спорів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, дотримання громадянами правил добросусідства, узгоджувальна комісія готує своє рішення, яке оформляється відповідно до протоколу і яке підписують голова та секретар узгоджувальної комісії.

Відповідно до п. 2.1. вищезазначеної ухвали узгоджувальна комісія розглядає звернення фізичних та юридичних осіб із земельного спору із суміжним землекористування.

Згідно розділу 4 ухвали Львівської міської ради від 17.03.2016 №298 земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї зі сторін у місячний термін з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності на засіданні комісії однієї зі сторін спору при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди відсутньої сторони на розгляд питання - розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може бути лише з поважних причин. Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляду та прийняття рішення.

Таким чином, оскільки межі та розміри земельної ділянки площею 1,4804 га кадастровий номер НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0795 га, кадастровий номер НОМЕР_3 на АДРЕСА_2 були зареєстровані в Державному земельному кадастрі, їх відновлення не було необхідним, їх погодження по лінії З-Й відповідно до підготовленого акту узгодження меж земельної ділянки мало відбутись між двома суміжними землекористувачами. Однак, постійний землекористувач земельної ділянки площею 0,0795 га, кадастровий номер НОМЕР_3 на АДРЕСА_2-Державне підприємство «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» не погодило встановлені межі земельної ділянки площею 1,4804 га кадастровий номер НОМЕР_1 на АДРЕСА_1, відтак у зв'язку із земельним спором, що виник, Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради прийняла відповідне рішення про погодження межі між вказаними земельними ділянками.

Погодження межі земельної ділянки по лінії З-Й відповідно до підготовленого акту узгодження меж земельної ділянки не підлягало залучення інших суміжних землекористувачів, які повністю погодили інші (відповідні) межі земельної ділянки, та мешканців житлових будинків по АДРЕСА_1, оскільки мешканці житлового будинку по АДРЕСА_1 не є суміжними землекористувачами з ТзОВ «Резер-Плюс», а постійним користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, на якій розташований самочинно збудований житловий будинок, є Державне підприємство «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації».

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що у мешканців житлових будинків по АДРЕСА_1 у м.Львові жодним чином не порушені права у зв'язку з прийняттям Узгоджувальною комісією для вирішення земельних спорів Львівської міської ради рішення, що оформлене протоколом №30 від 03.03.2017.

При цьому, відповідно до п.1.5 ухвали Львівської міської ради від 17.03.2016 №298 рішення узгоджувальної комісії є підставою для прийняття ухвали міської ради про затвердження документації із землеустрою.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єкти в на оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Так, відповідно до частини другої статті 171 КАС право оскаржити нормативно- правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Зі змісту регулювання, яке міститься у КАС, також вбачається, що і право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

ОСББ «Елітний-люкс» оскаржило ухвалу Львівської міської ради, яка є правовим актом індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов'язки тільки тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорювання останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого, крім власників вказаних земельних ділянок, в тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваними рішеннями не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення і з цим адміністративним позовом.

Посилання позивача на порушення його прав є безпідставними, оскільки зазначені рішення не стосуються його безпосередньо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 24.02.2015 року № 21-24а15, від 12.05.2017р. №П/800/589/16 яка в силу ст. 244-2 КАС України має враховуватись судами загальної юрисдикції. У вищезазначених постановах чітко зазначено, що відповідно до ч.2 ст. 171 КАС право оскаржити нормативний-правовий акт мають особи, щодо яких його застосоване, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Жодні інші особи оскаржити такий інший акт особи не можуть.

Згідно із до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Львівської міської ради щодо винесення ухвали Львівської міської ради №1449 від 26 грудня 2016 року «Про надання ТзОВ «Резерв плюс» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1» та рішення Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради, що оформлене протоколом №30 від 03 березня 2017 рокувчинені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття ухвали; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову адвоката Шнира О.Б. в інтересах ОСББ «ЕЛІТНИЙ-ЛЮКС», ОСОБА_4, ОСОБА_5слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 6, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 118, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.19 Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Головуючий суддя Мисько Х.М.