Ухвала суду № 67072910, 08.06.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» (далі - ТОВ «Дельтабуд») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 5 квітня 2017 року у справі № 914/2555/16 за позовом ТОВ «Дельтабуд» до приватного акціонерного товариства «Будівельне управління-62» (далі - ПрАТ «Будівельне управління-62») про стягнення 882 866,18 грн,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 9 листопада 2016 року позовні вимоги ТОВ «Дельтабуд» про стягнення 882 866,18 грн задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Будівельне управління-62» на користь ТОВ «Дельтабуд» 833 375,08 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 5 квітня 2017 року, клопотання ПрАТ «Будівельне управління-62» задоволено. Апеляційне провадження у справі № 914/2555/16 по розгляду апеляційної скарги відповідача зупинено з підстав, передбачених ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до завершення розгляду Галицьким районним судом м. Львова кримінального провадження № 1201215018000006.

У травні 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ТОВ «Дельтабуд» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 5 квітня 2017 року у справі № 914/2555/16 з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 23 квітня 2013 року у справі № 5023/3985/12, від 5 серпня 2015 року у справі № 911/1113/15, від 21 жовтня 2015 року у справі № 907/126/15, від 16 лютого 2016 року у справі 5011-30/13256-2012, від 21 квітня 2016 року у справі № 920/1312/15, від 21 червня 2016 року у справі № 910/5369/16, від 7 листопада 2016 року у справі № 917/528/16, від 23 листопада 2016 року у справі № 921/1176/14-г/16, від 15 лютого 2017 року у справі № 907/357/16, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст.ст. 11116, 11117, 11121 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и л а :

Відмовити у допуску справи № 914/2555/16 до провадження Верховного Суду України.

Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною.