Ухвала суду № 67064679, 07.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Усика Г.І.

при секретарі Пузиковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КДД Інжиніринг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт», Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1», Генеральної прокуратури України про відновлення становища, яке існувало до порушення,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «КДД Інжиніринг», ТОВ «Оболоньторгстандарт», ПрАТ «Київміськбуд-1», Генеральної прокуратури України про відновлення становища, яке існувало до порушення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ «Оболоньторгстандарт» подало на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та повернути позов ОСОБА_1 для подачі за підсудністю.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції невірно відкрив провадження по справі за місцезнаходженням нерухомого майна, оскільки на даний час за вказаною позивачем адресою жодного нерухомого майна не зареєстровано, а тому, на думку апелянта, такого об'єкту нерухомості фактично не існує.

На думку апелянта, справа повинна розглядатися за місце знаходженням юридичної особи - Генеральної прокуратури України, оскільки саме у їх користуванні перебуває земельна ділянка за вказаною позивачем адресою.

Представники ТОВ «Оболоньторгстандарт» та Генеральної прокуратури України в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу, на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України, у відсутності не з'явившихся осіб.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовм до ТОВ «КДД Інжиніринг», ТОВ «Оболоньторгстандарт», ПрАТ «Київміськбуд-1», Генеральної прокуратури України про відновлення становища, яке існувало до порушення.

Справа № 752/1456/17№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5498/2017Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.23 січня 2017 року суд першої інстанції, перевіривши позовну заяву на відповідність вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, правомірно відкрив провадження у справі, виходячи з наступного.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд не законно відкрив провадження по справі за місцем знаходження нерухомого майна, оскільки воно фактично не існує, оскільки не зареєстроване, виходячи з наступного.

Так, згідно ч. 14 ст.110 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до положень постанови №3 пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви, спір виник з приводу нерухомого майна, а саме недобудованого будинку №74-78, що по вулиці Горького в Голосіївському районі міста Києва.

Отже, керуючись вимога ч.1 ст.114 ЦПК України, суд першої інстанції правомірно відкрив провадження по справі.

Вказані доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки до нерухомого майна належать об'єкти, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст.181 ЦК України), в даному випадку це будинок.

Та обставина, що на даний час будинок ще не добудовано та не зареєстровано за не позбавляє його статусу нерухомого майна та не впливає на правильність ухвали суду першої інстанції.

Більш того, необґрунтованими є і заперечення апелянта про те, що дана справа не підсудна Голосіївському районному суду м. Києва за загальними правилами підсудності визначеними ст.109 ЦПК України.

Так, згідно ч.2 ст.109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Як вбачається з позовної заяви, вона подана до чотирьох відповідачів, одним з яких є апелянт - ТОВ «Оболоньторгстандарт», юридична особа, місцезнаходження якої: м. Київ, вул. Маршала Якубовського, 2, що також знаходиться в Голосіївському районі міста Києва.

Відповідно до ч.1 ст.113 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходження одного з відповідачів за вибором позивача.

Отже, дана справа підсудна Голосіївському районному суду м. Києва, як за правилами загальної підсудності, за місцем проживання одного із відповідачів (ст.ст.109, 113 ЦПК України), так і за правилами виключної підсудності, за місцезнаходженням майна (ст.114 ЦПК України).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, керуючись вимогами цивільного процесуального законодавства України, правильно визначився з підсудністю справи Голосіївському районному суду м. Києва та вірно відкрив провадження по справі.

Щодо доводів апелянта про те, що вони не являються належними відповідачами по даній справі, то перевірка даної обставини не входить до повноважень колегії суддів, на даній стадії процесу.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п.1 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 311-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт» відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді