Ухвала суду № 67053778, 06.06.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3043/17

Провадження по справі № 2/635/2192/2017

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 червня 2017 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати договір довічного утримання, посвідчений 16.04.2013 ОСОБА_3, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області, за р.№116, у зв’язку з його невиконанням ОСОБА_2 та визнання права власності за позивачем на квартиру, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Веселе, вул. Першотравнева, буд.5, №11, житловою площею 53,00, яка належить ОСОБА_2.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України з наступних підстав.

Як вбачається з п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позовній заяві вказується ціна позову щодо вимог майнового характеру.

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України), а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності – дійсною вартістю нерухомого майна (п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

В порушення п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачем ціна позову не визначена.

ОСОБА_2 того, в позовній заяві не міститься жодного посилання на обставини, якими б було обґрунтовано дійсну вартість нерухомого (спірного) майна, у зв’язку з чим, суддя позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який позивач зобов’язаний сплатити на користь держави за подання позовної заяви до суду.

У відповідності до ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, який підтверджує сплату судового збору.

Так, позивачем до позовної заяви не було надано квитанції про сплату судового збору, а також не надано доказів, які б вказували на звільнення позивача від сплати судового збору. Натомість зазначене в позовній заяві: «Стягнути витрати за судовий збір з відповідача, тому що він винний в розірванні договору та у зв’язку з тим, що мені 80 років та я маю лише пенсію», взяти до уваги як клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, судом не можливо у зв’язку з наступним.

Частиною 1 статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Приведене положення статті закону розтлумачено у пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Натомість посилання позивача на похилий вік та отримання доходу лише у вигляді пенсії, без відповідного підтвердження доказами, а також відсутність вказівки на те, що саме позивач просить суд здійснити: відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати, не дає підстав суду здійснювати відстрочення або звільнення від сплати судового збору позивачу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду із позовною заявою, в якій об’єднані вимоги як майнового (визнання права власності на нерухоме майно), так і немайнового характеру (розірвання договору довічного утримання).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналогічне положення міститься в пунктах 12 та 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до якого у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до пункту 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою або фізичною собою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Щодо вимог нематеріального характеру, то ставка судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становить 1600 гривень.

Відтак, позивачем враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» за дану позовну заяву судовий збір має бути сплачено на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області (код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача 31214206700429, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір) у відповідному розмірі за вимоги майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000,00 гривень)) та у відповідному розмірі за вимоги немайнового характеру (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 640,00 гривень).

Також суд зазначає, що до позовної заяви не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд звертає увагу позивача на те, що до суду має буди надано саме оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви терміном на п’ять днів з дня отримання ухвали.

Таким чином, відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви терміном на п’ять днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Ухвала може бути оскаржена лише до розміру судових витрат в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя –