Ухвала суду № 67049781, 15.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 р.Справа № 2-а/1570/3244/11

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року по справі за позовом Приватного підприємства "Віта-Лаб" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 року Приватне підприємство "Віта-Лаб" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що на підставі акту перевірки № 227/23-1/32901499 від 07.02.2011 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 04.03.2011 року № 00021623/0 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 129 773,00 гривень за основним платежем та 25955,00 гривень за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 04.03.2011 року № 00021723/0 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 108 310,00 гривень у тому числі 86654,00 гривень за основним платежем, 21 664,00 гривень за штрафними санкціями. ПП «Віта-Лаб»не погоджувалося з цими рішеннями, оскільки витрати, пов'язані з придбанням товару медичного призначення у ПП «Ауріон Плюс»на загальну суму 181175 грн. та у ПП «Балі Юг» на загальну суму 199931 грн., на думку позивача, включені до складу валових витрат правомірно. Крім того, позивач зазначав, що факт оприбуткування товарів від вищезазначених підприємств в ході перевірки відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»було підтверджено наданими видатковими накладними фірми продавця та сертифікатами якості виробника.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 00021723/0 від 04.03.2011 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 00021623/0 від 04.03.2011 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату,час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не зявилися, поважність своєї неявки суду не повідомили , тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Приватне підприємство «Віта-Лаб»зареєстроване 19.02.2004 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради, реєстраційний номер 2630326464ю0021615 від 19.03.2004 року, свідоцтво про державну реєстрацію від 19.03.2008 року № 268469(серія А00). Взято на податковий облік ДПІ в Приморському районі м. Одеси 30.03.2004 року, реєстраційний № 11843 (т. 1, а.с.11).

Співробітниками ДПІ в Приморському районі м. Одеси проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Віта-Лаб»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт № 227/23-1/32901499 від 07.02.2011 року, який було отримано позивачем 19.02.2011 року(т.1,а.с. 10-36,42).

У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток 103 818,00 гривень, у тому числі 1 кв. 2010 року - 62273 грн.; півріччя 2010 року - 95277 грн., із них - 2 кв.2010 року - 33004 грн.; 111 квартали 2010 року - 103 818 грн., із них 3 кв.2010 року - 8541 грн.. Також у висновку акта встановлено порушення п.п. 7.2.6, п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) в сумі 119310 грн., у тому числі: за грудень 2009 року - 14118 грн., за січень 2010 року - 16375 грн., за лютий 2010 року - 22864 грн., за березень 2010 року - 26955 грн., за квітень 2010 року -12026 грн., за травень 2010 року - 16540 грн., за серпень 2010 року - 10433 грн.

Позивач ПП «Віта-Лаб» 22.02.2011 року надав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечення до акту, за результатами розгляду яких ДПІ у Приморському районі м. Одеси було переглянуто висновки по акту № 227/23-1/32901499 від 07.02.2011 року в частині донарахування ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій при винесенні податкового повідомлення-рішення, а саме не надані в ході перевірки відповідні первинні документи, було отримано відповідачем із запереченням, як підтверджуючі, за наступні періоди: за грудень 2009 року - 14118 грн., за січень 2010 року - 16 375 грн., за травень 2010 року - 2163 грн.(т. 1, а.с.54-63, 67-70).

На підставі акта перевірки № 227/23-1/32901499 від 07.02.2011 року ДПІ в Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 року № 00021723/0, яким встановлено за платежем: податок на додану вартість суму грошового зобов'язання за основним платежем - 86 654,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 664,00 гривень; а також податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 року № 00021623/0, яким встановлено за платежем: податок на прибуток суму грошового зобов'язання за основним платежем - 103 818,00 гривень, за штрафними(фінансовими) санкціями - 25 955,00 гривень(т. 1, а.с. 8, 9).

22.03.2011 року позивачем до ДПА в Одеській області було подано первинну скаргу, але рішенням № 11661/10/25-0007 від 05.04.2001 року скарга залишена без розгляду у зв'язку з пропуском строків адміністративного оскарження, передбачених п.56.3 ст. 56 Податкового Кодексу України(т. 1, а.с. 45-53, 64-65).

Згідно п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями (який діяв на момент спірних правовідносин) господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Інструкція про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 жовтня 2001 р. № 436, зареєстрований в Мінюсті України 05.02.2002 року за № 107/6395,(далі - Інструкція) регламентує порядок проведення вхідного контролю якості лікарських засобів суб'єктами господарської діяльності, які мають ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, та державного контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі. Вхідний контроль якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі здійснюється за допомогою візуальних методів уповноваженими особами суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Відповідно до п. З (а саме п.п. 3.1., п.п. 3.2.1. п. 3.2. п.З) Інструкції кожен суб'єкт господарської діяльності, який займається оптовою торгівлею лікарськими засобами, повинен забезпечити проведення вхідного контролю якості лікарських засобів і мати вповноважену особу. Головними обов'язками вповноваженої особи є перевірка лікарських засобів, які надходять до суб'єкта, і супровідних документів - накладних (з обов'язковим зазначенням найменування, дозування, лікарської форми, номера серії, кількості, назви виробника); сертифікатів якості, що видані виробниками; відомостей про державну реєстрацію лікарського засобу.

Згідно ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби»№ 123/96 - ВР від 04.04.1996 року лікарські засоби - це речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму. До лікарських засобів належать: діючі речовини(субстанції); готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.200 року № 1775-111, ліцензуванню підлягає виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами.

В п. 3.7.1 акту перевірки № 227/23-1/32901499 від 07.02.2011 року зазначено, що основним видом діяльності ПП «Віта-лаб»є оптова торгівля фармацевтичними товарами (вид діяльності згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ - 51.46.0). У перевіряємому періоді (з 01.04.2009 по 30.09.2010 року), згідно наданих до перевірки документів встановлено, що ПП «Віта-лаб»здійснював оптову торгівлю виробами медичного призначення та медичним обладнанням, що не є торгівлею лікарськими засобами.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що доводи відповідача, що витрати на придбання товарів медичного призначення включені ПП «Віта-лаб»до складу валових витрат у вищевказаних періодах віднесені неправомірно, а саме без надання сертифікатів відповідності(якості), що видані виробниками, відомостей про державну реєстрацію лікарського засобу, що передбачено п.3 Інструкції, є необґрунтованими, оскільки, як встановлено відповідачем під час перевірки та, як зазначено в акті перевірки, ПП «Віта-лаб»не здійснював торгівлю лікарськими засобами, а здійснював оптову торгівлю виробами медичного призначення, а Інструкцією передбачено виключно порядок контролю під час оптової та роздрібної торгівлі якості лікарських засобів та не передбачено під час здійснення оптової торгівлі виробами медичного призначення.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення договору купівлі-продажу врегульовані главою 54 Цивільного кодексу України. Зі змісту зазначених норм законодавства вбачається, що законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладення договорів щодо правовідносин, які виникли між ПП «Віта-лаб»та ПП «Балі Юг», і між ПП «Віта-лаб»та ПП «Ауріон плюс».

Отже, доводи відповідача, що витрати на придбання товарів медичного призначення включені ПП «Віта-лаб»до складу валових витрат у вищевказаних періодах віднесені неправомірно, а саме без договорів, що укладені з ПП «Балі Юг»та ПП «Ауріон плюс», що засвідчують наміри здійснити господарську операцію,є необґрунтованими, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено спеціальних вимог до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищезазначене, доводи відповідача про те, що ПП «Віта-Лаб»порушило пп. 7.4.1. пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме віднесло до складу податкового кредиту декларації з ПДВ (рядок 10.1) суми податку на додану вартість по податковим накладним з придбання у ПП «Ауріон плюс»та ПП «Балі Юг»товарів медичного призначення та включені до складу податкового кредиту у вищевказаних періодах без надання сертифікатів відповідності (якості), що видані виробниками, відомостей про державну реєстрацію лікарського засобу та договорів, що укладені підприємствами, що засвідчують наміри здійснити господарську операцію, також є необґрунтованими.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) регулюється порядок обчислення та сплати податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 визначена дата виникнення права на податковий кредит.

Відповідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами, відповідно п. п. 7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону). Підпунктом 7.2.3 цієї статті встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено, що в наявності у ПП «Віта-лаб»відсутні оригінали податкових накладних, однак доводи відповідача щодо відсутності у ПП «Віта-лаб»податкових накладних є необґрунтованими, оскільки це спростовується зібраними по справі доказами, наявними в матеріалах (т. 1 а.с. 183-186, т. 2 а.с. 7-42, 77, 78 ).

Щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат у 3 кварталі 2010 року витрат в сумі 34249 грн. судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача, оскільки позивачем в обґрунтування зазначених витрат надано договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2010 року, укладений між СПД ОСОБА_1. ОСОБА_2 та ПП «Віта-лаб»та акти виконаних робіт по оренді приміщення за 3 квартал 2010 року (т. 2, а.с. 67-76).

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.