Постанова № 67035577, 08.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2017 р. м. Київ К/800/9261/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представника позивача Верещаги Т.В.,

за участю представника відповідача Борсука О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним дій, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі (далі - відповідач, контролюючий орган) по складанню акту перевірки від 20.05.2015 року №134/28-04-46-00/00191230 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, позов задоволено.

Рішення судів обґрунтовано висновком про те, що терміни реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, контролюючим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

У відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну позивача у справі - Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на його правонаступника - Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та відповідача у справі - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу 20 травня 2015 року на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України та згідно з п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з податку на додану вартість за березень 2015 року, за результатами якої складено Акт від 20.05.2015 № 134/28-04-46- 00/00191230 про результатам камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті камеральної перевірки, позивачем порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2, п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, а саме не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. В акті перевірки також зазначено, що допущена позивачем методологічна помилка не вплинула на розрахунки з бюджетом.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України).

Пунктом 86.2 ст. 86.2 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі «порушень (помилок) не виявлено», вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

Відповідно до п. 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012 року №522, результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

На підставі вказаного суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки і до такого переліку порушень не відноситься порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а отже контролюючим органом безпідставно складено оскаржуваний акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних, що є підставою для визнання протиправними дії контролюючого органу по складанню Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ від 20.05.2015 року №134/28-04-46-00/00191230.

Проте, при прийнятті вказаного рішення судами попередніх інстанцій не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав щодо проведення стосовно нього перевірки, має вирішуватись виходячи з суті таких вимог та наявності спірних правовідносин і якщо за результатами розгляду справи буде встановлена наявність таких спірних правовідносин, а також порушено права платника податків, суд повинен застосувати відповідних спосіб захисту таких прав. При цьому позовні вимоги, як би вони не були сформульовані, не підлягають задоволенню у разі , якщо суд дійде висновку про відсутність спірних правовідносин або про відсутність порушення суб'єктивних прав та інтересів позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

У свою чергу акт камеральної перевірки, як власне і викладені у ньому висновки, не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що у свою чергу виключає можливість такого платника податків, з урахуванням ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на його оскарження у судовому порядку.

Отже, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на такий зміст правового регулювання вищенаведених правовідносин та зробили помилковий висновок про задоволення позову.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі № 808/3276/15 - скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

В.П. Юрченко

Ухвала в повному обсязі складена 9.06.2017 року.