Постанова № 67034163, 01.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом Виробничого кооперативу науково-виробничий кооператив «НАСКО»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним наказу № 896 від 05.05.2011 року та визнання протиправними дій,

встановила:

Позивач ВК НВК ”Наско” 29.09.2006 року звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним наказу №896 від 5.05.11 року ДПІ У Центральному районі м. Миколаєва, на підставі якого проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВК НВК «Наско», та визнати протиправними дії відповідача, щодо проведення такої перевірки та складання акту №592/23-300/13860193 від 12.05.11 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дана перевірка проведена відповідачем незаконно, оскільки в нього не було законних підстав для її проведення.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним наказ №896 Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 5.05.11 року.

Визнано протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Виробничого кооперативу науково-виробничій кооператив ”Наско”, за результатами якої складено ОСОБА_4 від 12.05.11 року №592/23-300/13860193.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ВК НВК ”Наско” зареєстровано як юридичну особу, і він є платником податків.

05.05.11 року відповідачем видано наказ №897 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

05-12.05.11 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо правовідносин з контрагентами за період з 01.02.11 року по 28.02.11 року.

12.05.11 року за результатами перевірки було складено акт №592/23-300/13860193, який разом з направленням №18/23-322 від 05.05.11 року , та наказом №896 від 05.05.11 року направлено позивачу поштою.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77, 78 ПК України.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Перевірка позивача була проведена на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до якого така перевірка може бути проведена у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені факти було виявлено внаслідок проведення перевірки контрагентів позивача, а саме - ТОВ "Висота Південь" та ТОВ "Промресурс-МК".

Фахівцями ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 15.04.2011 року було вручено позивачу лист від 12.04.2011 року № 2455/10-322 з проханням надати відповідні пояснення та їх документального підтвердження. Проте, зазначені пояснення так і не були надані.

Таким чином, були наявні всі підстави для проведення перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно, на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 того ж кодексу, було прийнято рішення про проведення перевірки, що є предметом оскарження та видано наказ від 05.05.2011 року № 896 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача. Даний наказ разом із повідомлення про дату та час проведення перевірки направлено на адресу позивача поштою. Крім того, на адресу позивача також поштою було направлено повідомлення про дату та час складання та підписання документу щодо результатів проведення перевірки.

Таким чином, наказ від 05.05.2011 року № 896 про проведення перевірки Позивача та процедура проведення перевірки є такими, що відповідають чинному законодавству.

При цьому, акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору. А відсутність правовідносин в свою чергу виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Загальне поняття акта перевірки визначено п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2005року №925/11205), а саме ОСОБА_4 - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, не можуть оспорюватися в адміністративному суді акти документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо (написання висновків, тексту акта перевірки та ін.), оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

В даному випадку, акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом відповідальності. Однією ж з ознак рішень, діянь суб’єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб’єктів відповідних правовідносин і носять обов’язковий характер. ОСОБА_5 перевірки не є актом індивідуальної дії (рішення дія якого поширюється на конкретну особу), а його висновки не тягнуть за собою юридичних наслідків. В той же час, судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству.

Застосування в позовній заяві терміну “дії посадових осіб ДПІ” не змінює сутності вимог, які полягають в оскарженні саме акта перевірки.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України у якості підстав для скасування постанови суду 1-ї інстанції зокрема передбачені:

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

- невідповідність висновків суду обставинам справи;

- порушення норм матеріального або процесуального права

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову Виробничого кооперативу науково-виробничий кооператив «НАСКО».

Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 та ч. 2 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва – задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом Виробничого кооперативу науково-виробничий кооператив «НАСКО»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправним наказу № 896 від 05.05.2011 року та визнання протиправними дій –скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Виробничого кооперативу науково-виробничий кооператив «НАСКО»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним наказу № 896 від 05.05.2011 року та визнання протиправними дій –відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.