Постанова № 67034169, 15.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 р.Справа № 2-а-278/10/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника прокуратури ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги директора товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД, представника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та начальника Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (за участю прокуратури Миколаївської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2010 року ТОВ «Артіль»ЛТД звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2009 року № 0035650700/0 та визнання протиправною бездіяльності відповідачів по відшкодуванню позивачу податку на додану вартість в сумі 565299 грн.. Одночасно ТОВ «Артіль»ЛТД просило стягнути з державного бюджету на користь товариства бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 565299 грн..

В обґрунтування позову зазначалось, що 19 листопада 2009 року за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіль»ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 по 31 серпня 2009 року, посадовою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва складено акт за № 1543/07-000/13857386, яким встановлено порушення позивачем п. п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року на суму 13229 грн.. Крім того, за висновками податкового органу, за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 35353 грн.. На підставі акта перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0035650700/0 від 25 листопада 2009 року, яким позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 13229 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість»не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Крім того, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі акта перевірки повинно було до 23 листопада 2009 року надати висновок про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 565299 грн., а Головне управління ДК України у Миколаївській області повинно було перерахувати зазначенні кошти до 27 листопада 2009 року на рахунок позивача, однак станом на січень 2010 року сума податку ТОВ «Артіль»ЛТД не відшкодована.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року позовні вимоги ТОВ «Артіль»ЛТД задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по неприйняттю передбаченого законодавством рішення щодо відшкодування або невідшкодування суми у розмірі 35353 грн.. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДКУ у Миколаївській області по відшкодуванню ТОВ «Артіль»ЛТД податку на додану вартість за вересень 2009 року в сумі 529946 грн.. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Артіль»ЛТД бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 529946 грн.. В решті позовних вимог відмовлено.

Директор ТОВ «Артіль» ЛТД в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не вірно застосовано положення п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо встановлення залежності розміру суми відшкодування від розміру раніше сплаченого податку, який у даному випадку перевищує суму відшкодування в декілька разів. Крім того, суд першої інстанції в порушення ч. 3 ст. 2 КАС України, визнавши протиправною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, не зобовязав відповідача виконати відповідні дії щодо відновлення прав позивача. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням в частині визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по неприйняттю передбаченого законодавством рішення щодо відшкодування або невідшкодування ТОВ «Артіль»ЛТД 35353 грн. податку на додану вартість, представник ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального права, а саме п. 4.3 наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість». Так, відповідно до зазначеного наказу, податкова служба зобовязана проводити перевірки з питань правових відносин за відповідними ланцюгами постачання у разі виникнення сумнівів щодо дієздатності та правоздатності постачальників платника ПДВ. На виконання зазначеного наказу, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було надіслано листи податковим інспекціям по місцям реєстрації контрагентів позивача, однак до теперішнього часу відповіді не отримано, що унеможливлює підтвердження правомірності бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 35353 грн.. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення в оскарженій частині, із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

До апеляційної скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва приєдналась прокуратура Миколаївської області.

Начальник Головного управління ДК України у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги положення Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03 серпня 2004 року № 451/501/132, а саме пунктів 5, 6 та 7 Порядку, відповідно до яких відшкодування податку на додану вартість здійснюється Державним казначейством України на підставі отриманого від ДПА України реєстру субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційні скарги представників відповідачів директор ТОВ «Артіль» ЛТД просить залишити ці скарги без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку поданої стороною апеляційної скарги та проти задоволення апеляційних скарг представників відповідачів, а також представника прокуратури про задоволення апеляційної скарги представника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг директора ТОВ «Артіль»ЛТД та начальника Головного управління ДК України у Миколаївській області, а також відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги представника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Судом встановлено, що з 10 по 16 листопада 2009 року посадовою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Артіль»ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 по 31 серпня 2009 року.

За результатами перевірки складено акт за № 1543/07-000/13857386 від 19 листопада 2009 року, в якому зазначено про порушення підприємством п. п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року на суму 13229 грн.. Перевіркою підтверджено відображене позивачем у податковій декларації з ПДВ за вересень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 529946 грн.. Крім того, в акті перевірки зазначено про неможливість підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 35353 грн., що повязано з відсутністю відповідей по постачальникам товарів (робіт, послуг) на дату підписання акту перевірки.

На підставі акта перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2009 року № 0035650700/0, яким ТОВ «Артіль»ЛТД зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 13229 грн..

23 листопада 2009 року на виконання вимог п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було надано Головному управлінню ДК України у Миколаївській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість № НОМЕР_1, згідно з яким ТОВ «Артіль»ЛТД підлягає відшкодуванню з бюджету сума ПДВ в 529946 грн. до 03 грудня 2009 року.

На час звернення ТОВ «Артіль»ЛТД з позовом до суду Головним управлінням ДК України у Миколаївській області не погашено заборгованість перед позивачем по відшкодуванню податку на додану вартість у зазначеному вище розмірі.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачами порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо обовязку податкової інспекції узгодити суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в пятиденний термін після закінчення перевірки підприємства, а Головного управління ДК України у Миколаївській області перерахувати на банківський рахунок ТОВ «Артіль»ЛТД суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі висновку податкового органу.

Так, відповідно до п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону (у вказаній вище редакції) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем виконано наведені вище вимоги Закону для одержання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За результатами проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки позивача підтверджено відображене останнім у податковій декларації з ПДВ за вересень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 529946 грн..

Крім того, в акті перевірки зазначено про неможливість підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 35353 грн., що повязано з відсутністю відповідей по постачальникам товарів (робіт, послуг) на дату підписання акту перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеними вище положеннями п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено обовязок податкового органу протягом визначеного в Законі строку (30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації) прийняти конкретне рішення щодо відшкодування з бюджету (невідшкодування, часткового відшкодування) підприємству податку на додану вартість.

Із врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по неприйняттю рішення щодо відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД суми податку на додану вартість в розмірі 35353 грн..

За таких обставин підлягають задоволенню і вимоги позивача по стягненню з Державного бюджету України на рахунок підприємства заявленої до відшкодування в декларації за вересень 2009 року суми податку на додану вартість в розмірі 565299 грн. (529946 грн. (сума бюджетного відшкодування, підтверджена податковим органом) + 35353 грн. (сума бюджетного відшкодування, стосовно якої податковим органом не прийнято рішення у встановлений законом строк) = 565299 грн.).

При цьому апеляційний суд враховує, що наданими до суду апеляційної інстанції представником ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва документами підтверджено факт бюджетного відшкодування позивачу ПДВ станом на 10 лютого 2012 року саме в сумі 565299 грн., що свідчить про визнання податковим органом правомірності вимог ТОВ «Артіль»ЛТД у вказаній частині.

Одночасно суд апеляційної інстанції вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу начальника Головного управління ДК України у Миколаївській області, відмовивши у задоволенні вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності органу Державного казначейства України по відшкодуванню підприємству податку на додану вартість в сумі 565299 грн., оскільки в порушення пунктів 5 7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03 серпня 2004 року № 451/501/132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2004 року за № 971/9570), Державною податковою адміністрацією України не було надано Державному казначейству України реєстр субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету за вересень 2009 року.

Не ґрунтуються на законі і висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 25 листопада 2009 року № 0035650700/0, яким ТОВ «Артіль»ЛТД зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 13229 грн..

Так, відповідно до п 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у вказаній вище редакції) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.7 ст. 7 названого Закону встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п. п. 7.7.1).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (п. п. 7.7.2).

Як встановлено матеріалами справи, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі акта перевірки від 19 листопада 2009 року прийнято рішення про зменшення ТОВ «Артіль»ЛТД суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року на 13229 грн. у звязку з відсутністю фактичної сплати податку на день подання декларації підприємством.

Проте, сума податку, фактично сплачена позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг), перевищує заявлену до відшкодування суму податку, що на підставі положень п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»свідчить про правомірність дій позивача по включенню суми в 13229 грн. до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року.

При цьому наданими до суду апеляційної інстанції представником ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва документами суму в 13229 грн. визначено як залишок бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за вересень 2009 року, чим фактично визнано правомірність вимог позивача у вказаній частині.

Подані до апеляційного суду документи про відшкодування позивачу станом на 10 лютого 2012 року суми в 565299 грн. не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Артіль»ЛТД у вказаній частині. Однак, факт бюджетного відшкодування ПДВ у вказаній сумі на час розгляду справи судом апеляційної інстанції підлягає врахуванню при виконанні судового рішення по справі.

Оскільки висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині заявлених позовних вимог, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Апеляційні скарги директора товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД та начальника Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 25 листопада 2009 року № 0035650700/0.

Визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по неприйняттю рішення щодо відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД суми податку на додану вартість в розмірі 35353 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД заявлену до відшкодування в декларації за вересень 2009 року суму податку на додану вартість в розмірі 565299 грн..

В іншій частині відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2012 року.

Головуючий:

Судді: