Рішення № 67012440, 06.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/2806/16-ц Головуючий у І інстанції Бутенко В. О.Провадження № 22-ц/780/1320/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 06.06.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014/0002/74/2418 від 25 травня 2007 року у розмірі 42331,61 доларів США, що еквівалентно 1143567 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 травня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 54338 доларів США з процентною ставкою 12,85 % річних строком по 24 травня 2027 року. 20 березня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно умов якої позичальнику було збільшено строк користування кредитними коштами на 62 календарні місяці, тобто до 24 липня 2032 року. 23 травня 2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 стосовно обовязкових видів страхування позичальником. Однак, відповідач припинив належним чином виконувати свої грошові зобовязання за кредитним договором у звязку з чим утворилася заборгованість. Позивач вказує на те, що позичальник не виконує належним чином зобовязання за договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором. Сума боргу є значною та щомісячно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року позов ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд не аналізував розрахунки, надані позивачем. У матеріалах справи відсутні належні докази щодо розміру заборгованості позичальника. Розрахунки не відповідають дійсності, а розмір заборгованості є значно завищеним та не відповідає умовам договору. Для визначення реального розміру заборгованості необхідне проведення спеціальної експертизи. Позивач не надав первинних документів, що підтверджують видачу кредитних коштів. Суд безпідставно відмовив у витребуванні кредитної справи, в тому числі оригіналів документів, що підтверджують надання кредиту та його повернення. У Національному банку України відсутня інформація щодо простроченої заборгованості відповідача перед банками України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 25 травня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/0002/74/2418, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 54338 доларів США з процентною ставкою 12,85 % річних строком по 24 травня 2027 року.

20 березня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/0002/74/2418 від 25 травня 2007 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, відповідно до умов якої позичальнику було збільшено строк користування кредитними коштами на 62 календарні місяці, тобто до 24 липня 2032 року.

23 травня 2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 014/0002/74/2418 від 25 травня 2007 року стосовно обовязкових видів страхування позичальником.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_2 станом на 23 лютого 2016 року становить 42331,61 доларів США, що еквівалентно 1143567 грн. 58 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 37 061,88 доларів США, що еквівалентно 1 001208 грн. 42 коп., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 2 283,45 доларів США, що еквівалентно 61686 грн. 28 коп.; заборгованість по відсотках -5 269,73 доларів США, що еквівалентно 142 359 грн. 16 коп., в тому числі прострочена заборгованість по відсоткам 5 165,64 доларів США, що еквівалентно 139547 грн. 22 коп.

05 квітня 2016 року ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» направив ОСОБА_2 вимогу про дострокове виконання зобовязань за кредитним договором.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав умов кредитного договору.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що банк надав ОСОБА_2 кошти на умовах строковості, платності та повернення, а останній повинен був своєчасно, відповідно до графіку платежів повернути їх. Однак, відповідач в порушення умов кредитного договору неналежним чином виконував свої зобовязання, у звязку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» надав кредитний договір та додаткові угоди, які підписані сторонами, розрахунок заборгованості відповідача перед банком та виписку по рахунку.

Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_2 зазначає про те, що розрахунки не відповідають дійсності, а розмір заборгованості є значно завищеним та не відповідає умовам договору. Однак, у наданому до суду розрахунку заборгованості зазначено планове та фактичне погашення кредиту відповідачем, суму, яка ним вносилася та прострочену заборгованість позичальника помісячно. ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що він своєчасно та у повному обсязі погашав кредит.

ОСОБА_2 вказує на те, що для визначення реального розміру заборгованості необхідно проведення спеціальної експертизи. Однак, у даному випадку, призначення експертизи є правом, а не обовязком суду. В силу вимог ст. 212 ЦПК України суд дає оцінку доказам, зокрема, розрахунку заборгованості та перевіряє правильність нарахування банком суми боргу та відсотків.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що позивач не надав первинних документів, що підтверджують видачу кредитних коштів. Однак, у матеріалах справи міститься виписка по рахунку ОСОБА_2, в якій зазначено, що 25 травня 2007 року відповідачу видано кошти по договору № 014/0002/74/2418. Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, позичальник частково сплачував кредитні кошти, укладав з позивачем додаткові угоди до кредитного договору, що свідчить про визнання ним факту отримання кредиту.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача визнав факт отримання кредитних коштів його довірителем.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 також зазначає про те, що у Національному банку України відсутня інформація щодо простроченої заборгованості відповідача перед банками України.

Постановою Національного банку України «Про надання банками України інформації» від 01 квітня 2016 року № 226 передбачено, надання банками України, зокрема, щоквартально до 30 числа місяця, наступного за звітним періодом, в електронному форматі до Національного банку України інформації, в тому числі, про кредити та заборгованість фізичних осіб.

Однак, ненадання такої інформації ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» Національному Банку України по кредиту та заборгованості ОСОБА_2 не свідчить про відсутність кредитних відносин між сторонами та відсутність заборгованості позичальника перед відповідачем.

Отже, посилання ОСОБА_2 на порушення судом норм процесуального права, на думку суду, є безпідставними. Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Разом з тим, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач зазначає, що в наданому позивачем розрахунку залишок заборгованості за тілом кредиту на момент підписання додаткової угоди № 1 від 20 березня 2009 року складає 49357,21 доларів США, проте в тексті самої додаткової угоди містяться зовсім інші цифри, а саме 48905 доларів США. Різниця у сумі 452,21 доларів США суттєво впливає на подальший розрахунок заборгованості, оскільки відсотки нараховуються на залишок тіла кредиту.

Так, зі змісту додаткової угоди № 1 від 20 березня 2009 року дійсно вбачається, що залишок за кредитом становить 48905 доларів США. З розрахунку, наданого ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», вбачається, що 20 березня 2009 року мала місце реструктуризація боргу та залишок заборгованості по кредиту становить 49357,21 доларів США. Отже, розрахунок заборгованості ОСОБА_2 складений без урахування додаткової угоди № 1 від 20 березня 2009 року. ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» визнана вказана обставина та позивачем було надано розрахунок заборгованості з урахуванням додаткової угоди № 1, з якого вбачається, що заборгованість за кредитним договором становить 41476,70 доларів США, з яких 36609,67 доларів США заборгованість за кредитом, 4867,03 доларів США заборгованість за відсотками.

Задовольняючи позовні вимоги банку в повному обсязі, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, та не перевірив наданий банком розрахунок на відповідність укладеній додатковій угоді, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду в частині стягнутої суми заборгованості, а саме стягнення на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованості у сумі 41476,70 доларів США.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року змінити в частині стягнутої суми заборгованості за кредитним договором № 014/0002/74/2418 від 25 травня 2007 року, стягнувши з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» 41 476.70 (сорок одну тисячу чотириста сімдесят шість доларів США 70 центів), що станом на 23 лютого 2016 року за курсом НБУ складає 1120 472,61 (один мільйон сто двадцять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 61 копійку.

В іншій частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

ОСОБА_4