Ухвала суду № 66998079, 30.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2010 року, -

встановила:

Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2010 року вказаний позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-009/321/2008 від 30.05.2008 року в розмірі 412 623, 03 доларів США, що за курсом НБУ становить 3 266695 грн. 20 коп., пеню в розмірі80 904 грн. 88 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 3 349 420 грн. 00 коп.

В решті вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2010 року залишено без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ПАТ «ОТП Банк» проти апеляційної скарги заперечив.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились. Надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відпусткою адвоката, проте документів, які б підтверджували це, не надано.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника банку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконали, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь банку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-009/321/2008.

Розмір кредиту: 350 000 дол. США.

Цільове призначення: купівля нерухомого майна.

Відсоткова ставка: 5,99 % річних.

Термін: до 30 травня 2017 року.

Сторони за договором домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка (фіксований відсоток 5,99% + FIDR).

Згідно п. 1.4.1.1.2 договору у разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR + фіксований вдсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до кредитного договору, відсоткова ставка на день укладення кредитного договору склала 14,49% річних.

Згідно п. 1.4.1.5.1, п.1.4.5.1.2 договору сторони домовились, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань, встановлених будь-яким з підпунктів 2.3.7 чи/та п. 1.3.1.5 цього договору, фіксований відсоток підвищується на 4% річних за кожні 12 місяців невиконання чи неналежного виконання. Підвищення процентної ставки не потребує укладання будь-якого додаткового договору, при цьому відсоткова ставка підлягає коригуванню в першій банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення зобов'язання, передбаченого умовами договору.

У зв'язку із невиконанням боржником обов'язку проведення державної реєстрації прав власності на предмет іпотеки, відсоткова ставка з 02.02.2009 року була підвищена на 4% і складала 18,49%.

З урахуванням п. 3, п. 1.4.1.5.1 кредитного договору, процентна ставка з 01.05.2009 р. склала 5,99% +7,5%+4% =17,49%.

30 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено договір поруки № SR-009/321/2008.

Згідно п. 1.2. договору поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2. договору відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Банком на адресу боржника направлена досудова вимога про дострокове стягнення боргу 03 лютого 2009 року.

У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором № ML-009/321/2008 утворилась заборгованість, яка станом на 01 грудня 2009 року складає 412 623,03 дол. США та пеня 80 904 грн. 88 коп. з яких:

- 344 159,39дол. США - залишок заборгованості за кредитом, що еквівалентно 2 749 076 грн. 38 коп.;

- 68 463,64 дол. США - сума несплачених відсотків за користування кредитом за період з 05.08.2008 року по 01.12.2009 року, що еквівалентно 546 873 грн. 86 коп.;

- 80 604 грн. 88 коп. - пеня за прострочення виконання зобов'язання за період з 25.07.2008 року по 27.11.2008 року;

- 300 грн. 00 коп. - штрафні санкції за прострочення виконання боргових зобов'язань.

Згідно п. 4.1.1 договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобовязань за кожен день прострочки.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачаються терміни погашення тіла кредиту і за який період, нарахування процентів та сплата процентів за користування кредитом, з якого розміру заборгованості проведено розрахунок пені.

Вирішуючи спір, суд правильно вважав позовні вимоги банку про солідарне стягнення кредитної заборгованості обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не перевірено чи отримано кредит позичальником, колегія суддів відхиляє, оскільки кредитні кошти надавались банком на підставі кредитної заявки позичальника від 30 травня 2008 року шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника відкритий у ЗАТ «ОТП Банк», це підтверджується випискою про рух коштів на рахунку ОСОБА_2, зазначеному в кредитному договорі за 30.05.2008 р.

Доводи про те, що розрахунок заборгованості позичальника здійснено невірно, і він базується на припущеннях, колегія суддів відхиляє, оскільки доказів, які б спростовували розмір заборгованості відповідачами не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що банком пропущено строк звернення з вимогою до поручителя, а тому порука є припиненою, колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Відповідно до ч. 4ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У договорі поруки строк її припинення сторони не встановили.

Досудова вимога про дострокове стягнення кредиту була направлена банком боржнику 03 лютого 2009 року.

Згідно вимоги боржник мав погасити кредитну заборгованість протягом 30 днів з моменту отримання вимоги банку.

Підстави для припинення поруки мали б місце у разі непред'явлення банком вимоги до поручителя протягом шести місяців після спливу тридцяти днів з моменту отримання вимоги банку боржником.

Утім матеріали справи містять докази, що така вимога банком була направлена, проте копії поштових відправлень свідчать, що боржником вона отримана не була.

Доказів отримання боржником вимоги банку апелянт також не надав.

Отже порука не є припиненою, а діє до закінчення строку кредитного договору, 30 травня 2017 року.

Інші доводи також не дають підстав вважати, що при вирішенні спору судом були допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду від 11 червня 2010 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук