Рішення № 66998089, 01.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

01 червня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.,

суддів - Чобіток А.О., Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання незаконним підвищення розміру відсоткової ставки та зобов'язання здійснити перерахунок,

за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Давидюк ІриниАндріївни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року,

встановила:

у вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 15.01.2016 р.) визнати недійсним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №381/10/08-Ж, укладеним між ним та відповідачем 24.03.2008 р., зобов'язати відповідача встановити відсоткову ставку за договором у розмірі 14,25% річних, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором за відсотковою ставкою 14,25% річних та надлишково сплачені грошові кошти направити на погашення заборгованості за тілом та відсотками, зобов'язати відповідача скасувати нараховані штрафні санкції та пеню.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 р. позов було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача - Давидюк І.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що він уклав з відповідачем 24.03.2008 р. Кредитний договір, однак у серпні 2015 р. йому стало відомо, що банком було змінено відсоткову ставку до 20% без погодження з ним.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 р., яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2016 р., в задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 р. було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду України від 14 грудня 2016 р. зазначені судові рішення були скасовані та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 р. позов було задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підвищення відсоткової ставки було здійснено відповідачем з порушенням умов Кредитного договору і тому воно має бути скасовано, а заборгованість має бути перерахована з урахуванням надлишково сплачених коштів, а також мають бути скасовані нараховані штрафні санкції та пеня.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 629, 640, 653, 1054, 1056-1 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак повністю з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Як видно з матеріалів справи, між сторонами 24.03.2008 р. було укладено Кредитний договір №381/10/08-ж, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 665 175 грн. на строк до 23.03.2030 р. з відсотковою ставкою 14,25% річних за користування кредитом.

В п. 2.7.1. договору було передбачено, що у разі зміни ставок за користування кредитами на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо чи опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління чи інших органів кредитора, кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів за користування кредитом, надавши (надіславши) позичальнику відповідний документ про внесення змін до цього договору не менш, як за десять робочих днів до дати застосування нового розміру процентів за користування кредитом. В п. 2.7.1. та 2.7.2 було викладено які дії має здійснити позичальник в разі згоди або незгоди із запропонованими змінами.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на направлення листа позичальнику, в якому він ставився до відома про підвищення процентної ставки, є безпідставним. Представник відповідача при розгляді справи, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не змогла надати докази направлення ОСОБА_1 листа, копію якого було надано до матеріалів справи (а/с37), в якому він повідомляється про підвищення розміру процентної ставки до 20%.

Також є безпідставним посилання апелянта на Витяг з протоколу №231 засідання Управляючого комітету роздрібного бізнесу від 24.06.2008 р., оскільки укладений між сторонами кредитний договір не відповідає критеріям діючих кредитів фізичних осіб, щодо яких розглядалось питання підвищення процентних ставок (а/с 36).

Тому висновок суду першої інстанції щодо недотримання банком умов, за якими відбувається підвищення розміру відсоткової ставки, є правильним.

Також є необґрунтованими доводи представника відповідача щодо посилання на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав чинності з 10 січня 2009 р., оскільки в даному випадку, банком не було дотримано умов укладеного з позичальником договору в частині погодженої сторонами процедури зміни процентної ставки.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про зобов'язання відповідача скасувати нараховані штрафні санкції та пеню, суд першої інстанції не встановив, які саме штрафні санкції були нараховані позичальнику ОСОБА_1 відповідно до умов договору.

Згідно п. 1.1 позичальнику було встановлено графік щомісячного погашення тіла кредиту рівними сумами - 2 520 грн. до 20 числа кожного місяця. В п. 2.4 та 2.5. договору було закріплено порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитом. З наданих відповідачем розрахунків заборгованості видно, що позичальник не дотримувався умов договору при погашенні тіла кредиту та процентів, в зв'язку з чим йому було нараховано пеню за несвоєчасне погашення тіла кредиту та відсотків (а/с38-44). Інших штрафних санкцій нараховано не було.

За умови проведення банком перерахунку заборгованості ОСОБА_1, сплачені ним кошти за процентною ставкою 20% будуть враховані на погашення тіла кредиту та процентів за користування ним за період з 31.07.2008 р., а тому підстав для повного скасування нарахованої пені, немає.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині зобов'язання відповідача скасувати нараховані штрафні санкції та пеню і ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цієї позовної вимоги відмовити.

В іншій частині доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укосоцбанк» - Давидюк Ірини Андріївни задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 р. скасувати в частині вирішення вимог про скасування штрафних санкцій та пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цієї вимоги відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий

Судді

№ справи: 752/16018/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5001/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Т.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.