Вирок № 66982691, 07.06.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/644/17

№ 1-кп/415/261/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.17 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Болотової І.В.

прокурора Калашнікова Є.В.

потерпілого ОСОБА_1

адвокатів Мєдвєдєва С.С., Стародубцевої Л.О.

законного представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Сєвєродонецька, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини - польова пошта В0927, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Лисичанська, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, студента Лисичанського гірничого технікуму, не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

4 січня 2017 року, приблизно о 01.30 год. обвинувачений ОСОБА_5 за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_6, обидва перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, знаходячись біля будівлі Лисичанської дитячої поліклініки, розташованої за адресою: місто Лисичанськ, вулиця Гарібальді, 3, завдали потерпілому ОСОБА_7 не менше двадцяти ударів руками та ногами в область голови та корпусу тіла, після чого відкрито викрали у потерпілого мобільний телефон «NOKIA 230 Dual Sim», спричинивши ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: забиття, садна правої орбітальної області, пара орбітальної гематоми, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та заподіявши майнової шкоду на суму 1600 грн.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вину у скоєнні злочину визнали в повному обсязі, не заперечували скоєння злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті. У скоєнні правопорушення покаялися, ОСОБА_6 відшкодував заподіяну шкоду, ОСОБА_5 зобов'язався відшкодувати заподіяну шкоду.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими, їх винність у скоєнні злочину, викладеному у вироку, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 4 січня 2017 приблизно о 01.30 годині він знаходився навпроти крамниці «Радуги», розташованої по вулиці Сосюри міста Лисичанська, де в цей час до нього підійшли раніше незнайомі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які попросили цигарок, на що він погодився і дав дві цигарки. Після цього хлопці, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння розпочали конфлікт з ним, в ході якого стали йому наносити удари по обличчю. Він перебіг проїжджу частину вулиці Сосюри в район Лисичанської дитячої поліклініки, де його наздогнали хлопці та продовжили наносити удари по голові та тілу, а також збили його з ніг. В цей момент йому подзвонили на мобільний телефон і він дістав з внутрішньої кишені куртки мобільний телефон «NOKIA». Побачивши мобільний телефон, хлопці намагалися вирвати його, однак він не віддав телефону, у зв'язку з чим хлопці знову розпочали наносити удари кулаками рук, а потім звалили його з ніг, та продовжили наносити удари кулаками рук та ніг по його голові та тілу. В цей момент він своє обличчя закривав руками, і хтось з хлопців вирвав з долоні руки його мобільний телефон, після чого хлопці втекли, а він звернувся до поліції. Шкоду відшкодовано частково.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що 3 січня 2017 з 22 годин він знаходився в кафе "Три толстяка". Серед відпочиваючих знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Приблизно о 24 годині вони вийшли з кафе, та разом пішли до торгівельного центру "Радість". ОСОБА_6 йшов позаду від них, а потім наздогнав, та сказав, що його побив незнайомий чоловік. Це було приблизно о 01 годині. Він зупинився біля вказаного торгівельного центру, а хлопці побігли на інший бік дороги, до будівлі жіночої консультації. Він бачив, що там ОСОБА_5 бив незнайомого йому чоловіка - наніс приблизно три удари руками по тулубу, та приблизно два удари в обличчя. Потім ОСОБА_6 також почав бити цього чоловіка. Після цього ОСОБА_5 сказав йому, що він може йти від них, та він пішов.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 4 січня 2017 року приблизно о 01.30 годині на його мобільний телефон з абонентського номеру НОМЕР_1 подзвонив ОСОБА_5, який пояснив, що він відпочиває в кафе у місті Лисичанську, в нього скінчились гроші, а він бажає ще відпочивати. Тому ОСОБА_5 запропонував йому купити в нього мобільний телефон "Nokia". Після цього ОСОБА_5 надіслав йому на телефон повідомлення з адресою кафе у місті Лисичанську. Він на таксі приїхав за вказаною адресою, де біля кафе зустрівся з ОСОБА_5. З ОСОБА_5 був ще один хлопець. ОСОБА_5 передав йому мобільний телефон, а він заплатив йому за нього 140 гривень. Телефон був марки "Nokia" в корпусі чорного та сірого кольорів, у справному стані, без сім-картки.

Згідно протоколу огляду предмету від 04.01.2017 року (а.с.62-66), в приміщенні Лисичанського ВП ГУНП було оглянуто мобільні телефони, які добровільно видав свідок ОСОБА_9 Під час огляду було вилучено мобільний телефон "Nokia" RM-1172, imey1:НОМЕР_2, imey2:НОМЕР_3. Як пояснив свідок ОСОБА_9, цей телефон він придбав у ОСОБА_5 Також було вилучено мобільний телефон "Nokia"820.1, в якому було збережено повідомлення з номеру НОМЕР_1, та вхідні дзвінки з цього номеру від 04.01.2017 року.

Вартість викраденого майна підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/15-7е від 17.01.2017 року (а.с. 210-213).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1 від 06.01.2017 року (а.с. 165), ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забиття, садна правої орбітальної області, пара орбітальної гематоми, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинувачених за ст.186 ч.2 КК України, оскільки вони скоїли відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості злочину, а також дані про особу винних: за місцем мешкання характеризуються позитивно, не судимі, ОСОБА_5 за місцем служби характеризується позитивно, ОСОБА_6 за місцем навчання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених, суд визнає щире каяття, визнання вини, у ОСОБА_6, крім того, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, вчинення злочину неповнолітнім, а у ОСОБА_5 - активна участь в антитерористичній операції.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених, суд вважає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ст..186 ч.2 КК України, оскільки останні вчинили умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких.

У той же час, враховуючи те, що обвинувачені раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, особу винних, декілька обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених та суттєво знижають ступінь тяжкості скоєного ним злочину, суд вважає, що на момент розгляду справи в суді ОСОБА_5 та Кобилляцький втратили суспільну небезпеку і їх виправлення можливе без відбування покарання на підставі ст.75 КК України.

Застосовуючи ст. 75 КК України, суд одночасно бере до уваги та враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, яка передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, яка повинна відповідати принципові справедливості, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При цьому суд враховує, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконаннярішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні «Бемер проти Німеччини» (заява 37568/97 п. 61 від 03.10.2002 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою».

На підставі викладеного та з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, у суду виникло переконання в тому, що для виправлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 немає необхідності в реальному виконанні покарання.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертизи: з ОСОБА_5 в сумі 330 грн. 15 коп., з ОСОБА_10 в сумі 330 грн. 15 коп., а у разі відсутності у останнього коштів - з його законного представника ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки.

На підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк тримання під вартою з 04 січня 2017 року по 06 січня 2017 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробацї.

Стягнути на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертизи: з ОСОБА_5 в сумі 330 (триста тридцять) грн. 15 коп., з ОСОБА_10 в сумі 330 (триста тридцять) грн. 15 коп., а у разі відсутності у останнього коштів, - з його законного представника ОСОБА_4

Речові докази: мобільний телефон «NOKIA» - передати потерпілому ОСОБА_7, мобільний телефон «NOKIA 820.1» - передати ОСОБА_9, мобільний телефон «S-Tell M575» - передати ОСОБА_11

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: