Ухвала суду № 66971845, 07.06.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №294/89/16-ц Головуючий у 1-й інст. Лесько М. О.

Категорія 59 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про вилучення та повернення транспортного засобу,

за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації,

на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2017 року,

встановила:

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2017 року у задоволенні позову Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (далі Департамент) про вилучення у ОСОБА_1 та повернення транспортного засобу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Департаменту, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Департаментом пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом, оскільки про порушення свого права позивачеві стало відомо після проведення відповідної перевірки прокуратурою. Також, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, судом не враховано, що відповідачем проігноровано вимогу Департаменту щодо можливості переоформити право власності на спірний транспортний засіб або повернути його власнику.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин положення ст.ст. 387, 1212 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі Порядку).

Так, пунктом 16 Порядку, передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Автомобіль, отриманий інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у відповідності до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, був забезпечений автомобілем ЗАЗ 110308-44, 2010 року випуску, з правом керування даним транспортним засобом сином останнього - ОСОБА_1 (а. с. 15-16).

ОСОБА_2 15.10.2011 року помер (а.с. 18-19).

Листом №2326/02 від 10.05.2012 року, у звязку із смертю ОСОБА_2, Головне управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент, повідомило відповідача про його право після смерті батька на передачу йому у власність автомобіля у випадку оплати його залишкової вартості, а у разі неможливості такої оплати - про обов'язок повернути автомобіль (а.с. 19).

ОСОБА_1 21 травня 2012 року письмово повідомив управління праці та соціального захисту населення Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області про свою згоду повернути спірний автомобіль, про що листом від 22 травня 2012 року районне управління повідомило Головне (а.с. 20, 21).

Проте, відповідач не маючи права на залишення автомобіля, не виконав вимоги закону щодо сплати протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету залишкової вартості автомобіля та не повернув його у добровільному порядку.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). За змістом ч. 1ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст.15,16,20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює цю можливість знати про посягання на права.

Про порушення свого права позивач дізнався у травні 2012 року, коли звернувся з листом до відповідача з вимогою про оплату залишкової вартості автомобіля або його повернення (а.с. 19). Із позовом до суду про захист свого порушеного права Департамент, який є правонаступником Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, звернувся 06 січня 2016 року.

Таким чином, встановивши, що позов є доведеним, проте Департаментом пропущено строк позовної давності, про застосування якої заявлено ОСОБА_1, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у звязку із спливом позовної давності.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що Департаменту стало відомо про порушення свого права після перевірки прокуратури є безпідставними, оскільки позивачеві було відомо про незаконне перебування транспортного засобу у відповідача ще у травні 2012 року, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, поважних причин пропуску цього строку позивачем суду не доведено.

Інші доводи та обставини, на які посилається апелянт були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації відхилити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: