Рішення № 66970030, 17.05.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7088/15-ц

Провадження № 2/645/1285/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий - суддя Ульяніч І.В.

секретар судових засідань - Чигринової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 20 лютого 2009 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 001-20251-200209, за умовами якого, відповідно до п. 1.2., позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті Україні - гривні, випустив та надав відповідачеві платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування відповідача (Держателя) на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку №1 до Кредитного договору та умовах, викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Позивач надав відповідачеві кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії на суму 30 000,00 грн., що передбачена п. 1.3. Кредитного договору. Ліміт кредитної лінії на рахунку на день укладання кредитного договору позивач встановив в сумі 3 000,00 грн. Кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за договором. Відповідно до п. 2.1. договору, моментом надання банком Держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів Держателя. У відповідності до Кредитного договору Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, оплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.

ОСОБА_2 порушено умови кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 17 липня 2015 року за нею утворилася заборгованість у розмірі 1 450,01 грн., яка складається з тіла кредиту.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 001-20251-200209 від 20 лютого 2009 року в розмірі 1 450,01 грн., а також покласти судові витрати.

В судовому засіданні представник ПАТ «Дельта Банк» Шахова О.І., яка діяла на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, просила їх задовольнити та пояснила, що відповідач підписала тільки договір. Підтвердженням того, що відповідачка ознайомлена з Правилами та Тарифами є підпис відповідача в договорі (п.5.1). Правила надання банківських послуг розташовані на сайті банку, також зазначила, що Правилами передбачений строк позовної давності 50 років. Крім того, зазначила, що договір укладений по повного погашення, термін дії картки їй не відомий, про наявну заборгованість відповідач попереджалась телефонними дзвінками, письмово не попереджалась. Представник позивача повідомила, що останній платіж був зроблений відповідачкою 26.03.2012 року, згідно наданого розрахунку.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона один раз скористалась карткою банку та зняла 2500 грн., більше нічого не знімала. Сплачувала заборгованість, як їй сказали в банку, вона все виплатила, вважала, що банку нічого не винна. Ніяких повідомлень про наявну заборгованість вона не отримувала. Також зазначила, що договір та тарифи підписала, але договір не читала. З Правилами надання банківських послуг не знайомилась.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20 лютого 2009 року між ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «Комерційний банк «Дельта») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 001-20251-200209.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті Україні - гривні, випустив та надав відповідачеві платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснив обслуговування відповідача (Держателя) на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку №1 до Кредитного договору та умовах, викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Позивач надав відповідачеві кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії на суму 30 000,00 грн., що передбачена п. 1.3. Кредитного договору. Ліміт кредитної лінії на рахунку на день укладання Кредитного договору позивач встановив в сумі 3 000,00 грн. (а.с.3).

Кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за договором.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, моментом надання банком Держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів Держателя.

У відповідності до Кредитного договору, Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, оплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.

Згідно п. 5.2. кредитного договору, термін дії договору до повного виконання сторонами зобов'язань.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 порушено умови кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 17 липня 2015 року за нею перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 1 450,01 грн., яка складається з тіла кредиту (а.с. 7).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, останній платіж відповідачем здійснено 26 березня 2012 року.

Статтею526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

За змістом статей 526, 527, 530, 532, 533 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.

За положеннями частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно матеріалів справи, останній платіж відповідачем здійснено 26 березня 2012 року.

Представник позивача в судовому засідані надала Правила надання банківьких послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" затверджених рішенням Ради Директорів АТ "Дельта Банк" протоколом № 392 від 18.07.2012 року, в той час як договір між сторонами був укладений 20.02.2009 року. Дані Правила містять п. 1.3, яким передбачено строк позовної давності щодо вимог повернення кредиту 50 років. Представником позивача не були надані Правила надання банківських послуг, які були чині на момент укладання договору. Які були умови щодо строку позовної давності в Правилах, які діяли на момент укладання договору, суду не відомо. Тому суд вважає, що домовленості між сторонами щодо збільшення строку позовної давності не було, так як позивач не надав Правил, які діяли на час укладання договору. Крім того, Правила не містять підпису відповідачки про ознайомлення, не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Правила розумів позичальник.

Отже, початок позовної давності для стягнення цих платежів слід обчислювати з моменту невиконання позичальником своїх зобов'язань. Трирічний строк позовної давності обмежується 26 березня 2015 року, тоді як позовна заява ПАТ «Дельта Банк» подана до суду 18 серпня 2015 року, тобто після спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України у три роки. З заявою про поновлення строків позовної давності позивач не звертався.

За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Крім того, відповідно до п. 11постанови Пленуму Верховного Суду України від18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідач в заяві про перегляд заочного рішення посилалася на пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з вказаним позовом. Дане посилання відповідача на те, що позов поданий поза межами строку позовної давності, суд вважає, як клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З огляду на те, що право кредитора порушено, при цьому останній платіж ОСОБА_2 здійснено 26 березня 2012 року, а з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором позивач звернувся в серпні 2015 року, суд вважає необхідним відмовити ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позову саме з підстав спливу строку позовної давності.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88,209, 212, 214, 215, 217 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ І. В. Ульяніч