Вирок № 66956061, 06.06.2017, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1672/16-к

Провадження № 1-кп/188/13/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Лукіній Л.Г.

з участю - прокурора Фурсова Ю.В..

- захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12016041880000026 від 22.06. 2016 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області , проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Комсомольська ) , 25/3 Дніпропетровської області , ФОП , раніше не судимий ,

у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України ;

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується в умисному самовільному зайнятті земельної ділянки, що спричинило значну шкоду її законному володільцю або власнику, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті у даному кримінальному провадженні .

Згідно даного документу вбачається , що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно , з корисливих мотивів , тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння , передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання , в порушення вимог ст. ст. 125 , 126 ЗК України , в період травня -жовтня 2016 р. ( точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено ) здійснив самовільне зайняття та використання земельної ділянки загальною площею 121.4105 га ( з них - земельна ділянки площею 67.7882 га , кадастровий номер - НОМЕР_1 : 02 : 001 : 1986 ; земельна ділянка площею 53.6223 га , кадастровий номер НОМЕР_1 : 02 : 001 : 19867 ) , яка розташована за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області , при цьому будучи належним чином повідомленим ОСОБА_3 РДА та ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відсутність в останнього правових підстав у використанні вищевказаної земельної ділянки , за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки , зареєстрованого в установленому порядку , продовжує використовувати дану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( вирощування соняшника ) .

На обгрунтування винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення орган досудового слідства та сторона обвинувачення посилається на ту обставину , що 15.05.2003 р. між ОСОБА_3 РДА ( далі орендодавець ) та приватним підприємцем ОСОБА_2 ( далі орендар ) було укладено договір оренди землі , зареєстрований у Дмитрівській сільській раді Петропавлівського району Дніпропетровської області 03.06.2003 р. за № 17 ( далі Договір ) .

Відповідно до п. 1 Договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 121.5 га за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району. Згідно п. 2.2 Договору строк його дії 9 років 07 місяців від дня державної реєстрації . Тобто з 03.06.2003 р. до 03.06.2003 р.

03.01.2013 р. строк дії Договору оренди сплив.

28.11.2012 р. ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 РДА із заявою про продовження терміну його дії . Зазначена заява надійшла до РДА з порушенням строку вимог вказаних у п. 2 Договору . Крім того , до неї не було додано проект додаткової угоди , як це передбачено ч. 3 ст. 33 ЗУ " Про оренду землі " .

За результатом розгляду заяви , в зв"язку з неподанням ОСОБА_2 ОСОБА_5 поновлення меж земельної ділянки з кадастровим планом , кадастрової зйомки та агротехнічного паспорту земельної ділянки загальною площею 121.5 га , ОСОБА_3 РДА повідомила ОСОБА_2 про відсутність наміру на продовження терміну дії договору оренди землі від 15.05.2003 р. на вищевказану земельну ділянку.

З 01.01.2013 р. набули чинності зміни до Земельного Кодексу України , відповідно до яких територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів наділені повноваженнями щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.10.2016 р. вих. № 10-4-0.21-10778/2-16 ФОП ОСОБА_2 неодноразово звертався до зазначеного управління , а саме: - 11.04.2013 р. , 18.06.2013 р. , 14.05.2015 р. та 02.06.2015 р. з питання поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 15.03.2003 р. , однак йому було відмовлено.

Крім того , прямими доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину орган досудового слідства визначив у обвинувальному акті та надав під час судового слідства у кримінальне провадження наступне .

Відсутність підстав для продовження ( поновдлення ) строку дії договору оренди земельної ділянки від 15.03.2003 р. викладено у рішеннях Господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904 /3144 / 16 , які на теперішній час набрали законної сили .

Згідно офіційної інформації управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі земельні ділянки під кадастровими номерами НОМЕР_1 : 02 : 001 : 1987 та НОМЕР_1 : 02 : 001 : 1986 , які самовільно використовуються ОСОБА_2 з 01.01.2014 р. враховуються в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Таким чином , вищевказані земельні ділянки , які в період 2016 р. самовільно використовуються ОСОБА_2 , визначення їх площ , меж та внесення інформації до Державного земельного кадастру , тобто їх формування , як об"єкта цивільних прав відбулося після спливу строків договору оренди земля від 15.03.2003 р. , що давав право ФОП ОСОБА_2 використовувати вказані землі до 01.03.2013 р. , після чого вони були зараховані до земель запасу державної форми власності , що підтверджується статистичною формою звітністю 6-зем.

Відповідно до довідок управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель , угіддями ( № 0-408-04-3800/2-16 та № 0-408-0.4-3800/2-16 від 04.11.2016 р. вказані земельні ділянки відносяться до державної форми власності , до категорії земель сільськогосподарського призначення , користувач - відсутній .

Крім того , на зазначену земельну ділянку ( ?) в лютому 2016 р. ГУ Держзеокадастру у Дніпропетровській області громадянам України наказами № 4-1202/15-16 СГ від 25.02.2016 р. , № 4-1203/15-16 СГ від 25.02.2016 р. , № 4-1205/15-16 від 25.02.2016 р. , № 4-1212/15-16 СГ від 25.02.2016 р. , № 4-1213 /15-16 від 25.02.2016 р. № 4-1214 / 15-СГ від 25.02.2016 р., № 4-1215 /15-16 від 25.02.2016 р. , № 4-1216/15-16 від 25.02.2016 р. , № 4-1217 / 15-16 від 25.02.2016 р. та № 4-1218/15-16 СГ від 25.02.2016 надано дозволи на розроблення документації із землеустрою , тобто надано право на збір економічних , проектнрих і технічних документів з метою подальшого погодження передачі зазначених земель у власність іншим громадянам .

Таким чином , самовільно зайнята земельна ділянка безпідставно перебуває у користуванні ОСОБА_2 , яка згідно державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ з 01.01.2014 р. перебуває в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області , відповідно право на її використання у ОСОБА_2 відсутнє , а її зайняття на сьогодні є самовільним та таким , що порушує інтереси держави , в особі ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та права громадян України , які отримали право на розроблення документації із землеустрою на ці землі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області та рішенням Дніпропетровського апеляційного суду у справі № 904 /3144/16 спростовано висновки підозрюваного ОСОБА_2 у правомірності фактичного зайняття та використання останнім вказаної землі на підставі договору оренди від 15.03.2003 р.

Крім того , як доказом винуватості ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного злочину зазначається , що в період травня-жовтня 2016 р. ( точний час та дату в ході досудоовго розслідування не встановлено ) ОСОБА_2 надав працівнику ОСОБА_6 , який працює на посаді тракториста , вказівку приступити до обробітку вказаної земельної ділянки загальною площею 121.5 га , особисто здійснював її обробіток та збір врожаю с/г культур ( насіння соняшнику ) , який знаходився на вказані земельній ділянці , за допомогою с/г техніки , достовірно знаючи про відсутність у нього правових підстав для її зайняття та використання , вчинивши таким чином самовільне зайняття земельної ділянки с/г призначення державної форми власності , у вигляді незаконного її використання у своїх потребах шляхом її обробки , вирощуванні та збору врожаю с/г культур ( соняшнику ) , в результаті чого Державі , в особі ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заподіяна значна шкода на загальну суму 143 553.71 грн.

В ході досудового розслідування , у період часу з 18.07.2016 р. по 22.07.2016 р. Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області , на підставі ухвали слідчого судді від 08.07.2016 р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо законності використання вищевказаної земельної ділянки , про що складено відповідний ОСОБА_5 перевірки самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 121.4105 га , яка розташована за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Під час вищевказаної перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області здійснено розрахунок шкоди , заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 121.4105 га ( з них - земельна ділянка площею 67.7882 га - земельна ділянка площею 67.7882 га , кадастровий номер - 12238815000 : 02 :001 : 1986 , - земельна ділянка площею 536223 га , кадастровий номер - 12238815000 : 02 :001 : 1987 ) яка складає 142 264 грн.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 4479 / 4480-16 від 14.09.2016 р. підтверджується арифметично подані на дослідження Розрахунки розмірів шкоди , заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок , які є додатками до ОСОБА_5 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області , проведеної в період з 18.07.2016 р по 22.07.2016 р. за кадастровими номерами : 12238815000 : 02 :001 : 1986 , 12238815000 : 02 :001 : 1987 в сумі 143 554.71 грн.

Таким чином , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 діючи умисно , з корисливих мотивів , тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння , передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання , в порушення вимог ст. ст. 125 , 126 ЗК України , усвідомлюючи , що земельна ділянка загально площею 121.4105 га ( з них - земельна ділянки площею 67.7882 га , кадастровий номер - НОМЕР_1 : 02 : 001 : 1986 ; земельна ділянка площею 53.6223 га , кадастровий номер НОМЕР_1 : 02 : 001 : 1987 ) , згідно статистичної звітності форми 6 -зем , враховуюється в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності , усвідомлюючи та будучи належним чином повідомленим про відсутність правових підстав для її зайняття та використання , у період травня-жовтня 2016 р. ( точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено ) самовільно засіяв , використовував дану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та здійснив збір врожаю сільськогосподарських культур ( соняшнику ) , який знаходиться на вказаній земельній ділянці за допомогою сільськогосподарської техніки , чим Державі , в особі ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заподіяно шкоду в сумі 143 554.71 грн , що складає 208 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене , своїми протиправними діями громадянин ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки , яким завдано значної шкоди її законному власнику.

Таким чином , ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочину , передбаченому ч. 1 ст. 197-1 КК України , тобто у самовільному зайняття земельної ділянки , яким завдано значної шкоди її законному власнику.

В ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав . На обгрунтування своєї позиції зазначив , що він є фізичною особою - підприємцем та зареєстрований належним чином у Державному реєстрі. Основним видом його підприємницької діяльності є вирощування сільськогосподарських культур.

15.03.2003 р. він уклав договір оренди земельної ділянки розміром 121.5 га , яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області з ОСОБА_3 РДА Дніпропетровської області терміном на 9 років та сім місяців. Договір було зареєстровано у даній сільській раді , з послідуючою її реєстрацією у відділі земельних ресурсів РДА.

Після закінчення строку даного договору він звернувся до ОСОБА_3 РДА з заявою про продовження орендних взаємовідносин . З цього приводу його запросили на засідання земельної комісії РДА , яка своїм рішення дала згоду на продовження договору оренди , порекомендувала РДА продовжити договір , але з певною умовою .А саме ,необхідно додати ОСОБА_5 поновлення меж земельної ділянки та агрохімічний паспорт даної земельної ділянки.

В зв"язку з цим , він неодноразово звертався до посадових осіб РДА за роз"ясненням , як практично вирішити дану проблему , але йому ніхто в цьому питанні не спромігся допомогти . В подальшому він неодноразово звертався з письмовими заява до РДА та до відділу земельних ресурсів про свій намір продовжити договір оренди. Однак , у відповідь він отримував лише формальні відписки.

Враховуючи таку ситуації він змушений був звертатися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 РДА Дніпропетровської області та ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки . Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області , залишеним без зміни Дніпропетровським апеляційним господарським судом в позові було відмовлено.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнає той факт , що він дійсно в травні 2016 р. дав розпорядження своєму рідному брату , який працює у нього на посаді тракториста , засіяти вищевказану земельну ділянку соняшником. В подальшому дану ділянку обробляв згідно агротехнічним правилам та вимогам.

Свої дії з цього приводу пояснює тим , що він вважав , що відмова ОСОБА_3 РДА , ГУ Держгеокадастру про продовження строку договору оренди землі є необгрунтованою та безпідставною. Дана відмова базується на чисто бюрократичних засадах . Адже , відсутність додаткової угоди до нового договору оренди , відсутність акту поновлення меж земельних ділянок та відсутність агрохімічного паспорту не є суттєвою перепоною для поновлення та продовження договору оренди землі. Тому , він в судовому порядку відстоює своє порушене право. Спір по даному факту ще не вирішено . Справа пішла на розгляд до касаційного інстанції , рішення по справі не прийнято.

Ніхто з посадових осіб , ні Дмитрівської сільської ради , ні відділу Держгеокадастру , ні правоохоронних органів з 2013 року не виносив з цього приводу офіційного застереження чи попередження. Ніхто з посадових осіб вказаних органів не ставив перед ним питання про звільнення чи повернення спірної земельної ділянки. Він діяв відкрито . Про факт обробітку землі було відомо посадовим особам вищевказаних органів та установ.

Крім того , на протязі 2013 року , 2014 року та 2015 року він продовжував користуватися спірною земельною ділянкою , вирощував врожаї , сплачував всі необхідні податки та платежі. На підтвердження даного факту є відповідні документи - квитанції . Даний факт можуть підтвердити посадові особи Дмитрівської сільської ради , куди він справно та своєчасно сплачував орендну плату.

Після порушення кримінальної справи відносно нього , він співпрацював зі слідством , надавав всю необхідну інформацію щодо фактичних обставин справи , приймав участь у збиранні та перевезені зібраного врожаю соняшника. На даний час все зібране насіння соняшнику зберігається у його складі та у складі підприємця ОСОБА_7

Вину не визнає по тим підставам , що органи досудового слідства , в тому числі і прокуратура віднеслися до нього упереджено , з обвинувальним ухилом , не брали до уваги всі його заперечення та пояснення. Крім того , розмір заподіяної матеріальної шкоди встановлений судовими експертизами , визначений з грубим порушенням чинного законодавства . А саме , не враховано суму сплаченої орендної плати за 2016 рік .

Просить суд справу по відношенню до нього закрити , а його за пред"явленим обвинуваченням виправдати.

Свідок ОСОБА_8 ( юрист Петропавлівської РДА ) пояснила , що у червні 2016 р. за розпорядженням голови РДА на території району було запроваджено операцію " Врожай ". Основним завданням якої було виявлення фактів незаконного та самовільного зайняття та використання земель з боку громадян чи фермерів. В ході перевірок було встановлено факт самовільного зайняття земельних ділянок підприємцем ОСОБА_2 . Загальна площа зайнятої земельної ділянки становить 121.5 га і яка розташована на території Дмитрівської сільської ради. В ході перевірки також було встановлено , що ОСОБА_2 раніше вказаною земельною ділянкою користувався на підстав договору оренди від 15.03.2003 року. На час перевірки вказаний договір закінчився в часі.

Підприємець ОСОБА_2 звертався до РДА з заявою про продовження строку договору оренди. Дане питання вирішувалося на земельній комісії і йому фактично було відмовлено по тим підставам , що ОСОБА_2 не було надано ОСОБА_5 поновлення меж земельної ділянки з кадастровим планом та агрохімічний паспорт.

Доповнила , що ОСОБА_2 звертався з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про поновлення строку договору оренди. Вона особисто приймала участь у розгляді справи як представник відповідача. В задоволенні позову було відмовлено по тим підставам , що позивач ( ОСОБА_2 ) своєчасно не звернувся до орендодавця з заявою про продовження орендних взаємовідносин та не надав проект додаткової угоди .

Крім того , свідок зазначила , що ОСОБА_2 неодноразово звертався до РДА з заявами про поновлення договору оренди землі . Однак , його заяви залишилися без задоволення по тим підставам , що на той момент вже змінилося земельне законодавство . Адже , з 01.01.2013 р. повноваження по розпорядженню земельними ділянками державної форми власності передано до повноважень ОСОБА_4 Управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області.

Свідок ОСОБА_9 ( сільський голова Дмитрівської с/р ) пояснив , що підприємець ОСОБА_10 з 2003 р. орендує земельну ділянку площею 121.5 га. , яка розташована на території їхньої сільської ради. На протязі всього періоду оренди ніяких зауважень чи претензій до нього з боку сільської ради не було. Умови договору виконувалися належним чином , в тому числі орендар ОСОБА_2 не мав заборгованості по орендній платі. До бюджету сільської ради орендна плата за весь час користування ОСОБА_2 землею надходить своєчасно та в повному розмірі. Йому відомо , що після закінчення строку договору оренду , ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_3 РДА з заявою про поновлення його дії та з цього приводу була справа у господарському суді Дніпропетровської області. На даний час ОСОБА_2 продовжує користуватися земельною ділянкою.

Свідок ОСОБА_11 ( землевпорядник Дмитрівської сільської ради ) надала суду аналогічні пояснення. Підтвердила той факт , що до бюджету сільської ради від орендаря ОСОБА_2 своєчасно та в повному розмірі надходить орендна плата за користування земельною ділянкою площею 121.5 га.

Свідок ОСОБА_12 пояснив , що під час перебування ним на посаді голови ОСОБА_3 РДА у 2015 - 2016 р. йому було відомо про те , що орендар ОСОБА_2 в судовому порядку намагається вирішити спір щодо продовження договору оренди земельної ділянки на території Дмитрівської сільської ради. Про дану обставину він дізнався від юриста , яка надавала йому для ознайомлення та підпису письмові заперечення до позову до господарського суду Дніпропетровської області. Про більш точніші обставини спору йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду , що з 2001 року він працює трактористом у свого рідного брата ОСОБА_2 , який в свою чергу є орендарем земельної ділянки , яка розташована на території Дмитрівської сільської ради. Весною 2016 р. за вказівкою брата він проводив весь комплекс агротехнічних заходів на даній земельній ділянці. А в травні того року дану земельну ділянку засіяв соняшником. В цьому йому допомагав і брат. Коли соняшник достиг , він допомагав збирати врожай в присутності працівників поліції. Частину соняшника було відвантажено у склад брата в с. Миколаївка , а частину підприємцю Деркач.

Свідок ОСОБА_13 ( юрист управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі ) пояснила , що дві земельні ділянки , загальною площею 121.5 га , якими користувався орендар ОСОБА_2 за обліковою формою 6 -зем враховуються в землях запасу Дмитрівської сільської ради. Строк дії договору оренди даних земельних ділянок закінчився . На даний час дана земельна ділянка в оренду нікому не передана. Крім того , їй відомо , що на дану земельну ділянку претендували окремі громадяни , які з заявами зверталися до їхньої установи про передачу їм для ведення особистого селянського господарства. Даним громадянам на початку 2016 р. були надані дозволи на розробку документації із землеустрою , з метою подальшої передачу у приватну власність.

Свідок ОСОБА_14 ( державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області ) пояснив , що 18.07.2016 р. на підставі ухвали слідчого судді у складі слідчого поліції та понятих проводив перевірку земельних ділянок за кадастровими номерами - 12238815000 : 02 : 001 : 1986 , площею 67.7882 га та 12238815000 : 02 : 001 : 1987 , площею 53.6223 , які розташовані на території Дмитрівської сільської ради , за межами населеного пункту . Перевірку проводив з метою дотримання землекористувачами вимог природоохоронного законодавства.

В ході перевірки проводилася горизонтальна топографо-геодезична зйомка . За результатами вимірювань розміри земельних ділянок відповідають своїм фактичним розмірам .

Під час огляду було встановлено , що земельні ділянки обробляються , тобто вони засіяні соняшником. Земельні ділянки відносяться до земель державної форми власності. В зв"язку з цим , було складено відповідний ОСОБА_5 та зазначено , що земельні ділянки знаходяться у користуванні невстановленої особи , тобто було встановлено факт незаконного зайняття земельної ділянки.

В подальшому він , на підставі ОСОБА_12 визначення розміру шкоди , яка затверджена ПКМУ № 963 від 25.07.2007 р. , зробив розрахунок розміру шкоди , яка заподіяна в результаті самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки . Загальна сума заподіяної шкоди становить 142 264 грн. , про що зробив відповідний розрахунок по кожній земельній ділянці. В зв"язку з тим , що на момент перевірки не було відомо - хто користується земельною ділянкою , він не робив ніяких приписів про порушення вимог земельного законодавства . В подальшому свій висновок та додаткові матеріали направив до прокуратури для відповідного реагування.

Свідок ОСОБА_15 ( директор ПП " Геолайф " ) пояснив суду , що влітку 2016 р. працівник їхнього підприємства здійснював виїзд на територію Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району для здійснення вимірювання земельних ділянок з метою встановлення порушень норм земельного законодавства. Спеціаліст має всі необхідні дозволи ( ліцензії ) та навики . Виїзд проводився у складі групи , в яку входили працівники поліції , прокуратури та екологічної інспекції . Було встановлено , що земельна ділянка складається з двох частин , були виміряні їхня площа , а потім були зроблені технічні звіти. Земельні ділянки були засіяні соняшником.

Свідок ОСОБА_16 пояснила , що в 2012 р. вона працювала секретарем земельної комісії РДА . Крім інших питань на засіданні даної комісії в кінці листопада 2012 р. розглядалося питання про продовження договору оренди з орендарем ОСОБА_2 Комісія прийняла рішення , яким було рекомендовано голові ОСОБА_3 РДА продовжити строк дії договору оренди землі . При цьому було наголошено про те , що ОСОБА_2 повинен надати додатково в місячний строк ОСОБА_5 поновлення меж земельних ділянок та агрохімічний паспорт . Про прийняте рішення вона особисто в усній формі повідомила ОСОБА_2Я , а офіційний документ направила йому поштовим повідомленням . Однак , ОСОБА_2 в визначений строк ніяких документів в комісії не надав. В зв"язку з цим , РДА ніякого розпорядження про продовження строку договору не приймалося.

В 2013 році всі повноваження щодо передачі земель державної власності перейшли від РДА до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області. Тому РДА ніяких офіційних рішень щодо продовження строку дії договору оренди з ОСОБА_2 також не приймалося .

Свідок ОСОБА_5 ( юрист РДА ) надав суду аналогічні свідчення щодо розгляду земельною комісією заяви ОСОБА_2 про продовження орендних взаємовідносин з РДА. Доповнив , що рішення земельної комісії для голови РДА має рекомендаційний характер та не має сили розпорядчого акту. Також пояснив , що на початку 2012 р. всім фермерам та сільгоспвиробникам району направлялися проект додаткових угод для продовження договорів оренди та про підвищення орендної плати . Дані документи також направлялися і ОСОБА_2

В зв"язку з тим , що обвинувачений ОСОБА_2 своєї вини у вчинені інкримінованого злочину не визнав , суд , враховуючи думку учасників судового розгляду , ухвалив судовий розгляд провести з повним дослідженням наявних у справі доказів , у відповідності до вимог ст. 2 КПК України .

Судом досліджувалися такі докази :

1. Інформація управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі №10-408-0.4-2843/2-16 від 22.07.2016 , згідно якої земельна ділянка загальною площею 121,5 га, яка має кадастрові номери 1223881500:02:001:1986, 1223881500:02:001:1987, враховується в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, не переданих в оренду ( т. 1 а.с. 11 ).

2. Протокол огляду місця події від 18.07.2016 з фото - таблицями . Даним документом зазначається точне місце розташування спірних земельних ділянок , а також зафіксовано той факт , що на даних земельних ділянках росте соняшник ( т. 1, а.с. 16-18 ) .

3. ОСОБА_4 управління Держземагенства у Дніпропетровській області №3182/13-35 від 15.05.2013 (т.1 а.с.48), згідно якого вбачається , що ОСОБА_2 звертався з до вказаної установи з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки . В зв"язку з цим йому запропоновано надати графічні матеріали, на яких буде детальніше вказане місце розташування земельної ділянки для можливого розгляду підготовки наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою . Тобто з даного листа вбачається , що ОСОБА_2 було відмовлено у продовжені договору оренди землі ( т. 1 , а.с. 48 ) .

4. ОСОБА_4 управління Держземагенства у Дніпропетровській області №31-4-0.11-13501/2-15 від 17.07.2015 , згідно якого подані ОСОБА_2 документи не відповідають вимогам Земельного кодексу України, тобто договір оренди не продовжено ( т. 1 , а.с. 52 ) .

5. Матеріали Технічного звіту з топографо-геодезичних знімань на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області , якими встановлена точна площа самовільно зайнятих земельних ділянок ( т. 1 а.с. 66-90 ) .

6. Акт Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України . В даному документі зафіксовано факт самовільного зайняття земельних ділянок та встановлено порушення вимог земельного законодавства , так як земельні ділянки використовується без правовстановлюючих документів , є самовільно зайняті та засіяні соняшником невідомими особами ( т. 1 а.с. 91 ) .

7. Розрахунки розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок , якими встановлено розмір шкоди, яка завдана внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Розмір заподіяної шкоди по земельній ділянці за кадастровим номером 6 12238881500:02:001:1987 становить 62832.5 грн. , а по земельній ділянці за кадастровим номером : 12238881500:-2:001:1986 становить 79431.5 грн. . ( а.с. 92-93 ) .

8. Протокол огляду місця події від 29.08.2016 з фото-таблицями (т.2 а.с. 115-117), в ході якого зафіксовано факт самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває в землях запасу не переданих в користування та на якій росте соняшник в фізіологічній стадії дозрівання ( т. 2 а.с. 115-117 ) .

9. Заява ОСОБА_2 від 28.11.2012 р. Згідно даної заяви вбачається , що ОСОБА_10 звертається до ОСОБА_3 РДА та просить продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки площею 121.5 га , розташованих на території Дмитрівської сільської ради між ним та ОСОБА_3 РДА та зареєстрований 09.02.2008 р.

Повідомляє також , що заборгованості по оплаті користування вказаною земельною ділянкою не має ( т. 2 а.с. 130 ) .

10. Копія витягу з протоколу №45 засідання комісії з питань регулювання земельних відносин при ОСОБА_3 РДА від 21.12.2012 (т.2 а.с. 131), згідно якої голові ОСОБА_3 РДА рекомендовано продовжити термін дії договору оренди землі з ОСОБА_2 за умови надання останньому в місячний термін акту поновлення меж земельної ділянки з кадастровим планом за результатами кадастрової зйомки та агрохімічного паспорту земельної ділянки ( т. 2 а.с. 131) .

11 .ОСОБА_3 -повідомлення ОСОБА_3 РДА №15/7-298 від 31.01.2013 , згідно якого ОСОБА_2 повідомлено, що комісія прийняла рішення рекомендувати голові ОСОБА_3 РДА продовжити йому на 5 років договори оренди земельних ділянок ... за умови виготовлення ним в місячний термін - ОСОБА_5 поновлення меж земельних ділянок з кадастровими планом та надання агрохімічного паспорту земельної ділянки , відповідно до наказу Мінагрополітики від 11.10.2011 р. № 536 . Тобто за змістом даного листа вбачається , що райдержадміністрація не має наміру продовжувати строк дії договору оренди ( т. 2 а.с. 133 ) .

12. Заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 РДА від 05.03.2013 р. , в якій він просить надати дозвіл на поновлення договору оренди спірних земельних ділянок ( т. 2 а.с. 134 ) .

13.Лист ОСОБА_3 РДА №15/7-672 від 19.03.2013 , в якому зазначено що райдержадміністрація не має наміру продовжувати строк дії договору оренди по тим підставам , що дане питання не відноситься до компетенції РДА. ( т. 2 а.с. 135 ) .

14 . Копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 у справі №904/3144/16 , згідно якого ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_3 РДА та ГУ Держагеокадастру щодо поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки та зазначено на порушення процедури пролонгації договору оренди землі, як того вимагає ст. 33 Закону України «Про оренду землі», тобто прийнято рішення, що ОСОБА_2 не дотримався процедури ( своєчасно не звернувся до орендодавця з заявою про намір продовжити договір , не надав проект додаткової угоди ... , тому договір оренди землі не може бути пролонгований або продовжений на підставі ст.33 ЗУ «Про оренду землі» ( т. 2 а.с. 136-139.

15 .Висновок судово-економічної експертизи №4479/4480-16 від 14.09.2016 року , згідно якої підтверджується арифметично подані на дослідження Розрахунки розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, які є додатками до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, земельних ділянок за кадастровими номерами: №1223881500:02:001:1986, №1223881500:02:001:1987, в сумі 143 554, 71 грн. ( т. 2 а.с. 149-152 ) .

16.Протоколи огляду місця подій з фототаблицями до них від 28.09.2016 , 28.09.2016, 02.10.2016, 11.10.2016, 12.10.2016, 18.10.2016, 19.10.2016, . В ході проведення огляду зафіксовано факт скошування врожаю насіння соняшнику, який вирощений на вищевказаних земельних ділянках . ( т. 2 а.с. 157 , 160 , 209 , , т. 3 а.с. 40-42 , т. 3 а.с. 53 -57, т. 3 а.с. 69-73 , т. 3 а.с. 89-91 ) .

16.Постанови про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, згідно яких зерно соняшника загальною вагою 227 850 кг, з якого 167 900 кг знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, 59 680 кг на зберіганні у ФОП «ОСОБА_7В.», визнано речовим доказом та яке передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 та ФОП «ОСОБА_7В.» ( т. 3 а.с. 51, 67 , 87,95 ) .

17 .ОСОБА_4 управління Дергеокадастру у Дніпропетровській області №10-4-0.21-9762/2-16 від 28.09.2016 з додатками (т.3 а.с.28-39), згідно якого 26.02.2016 ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області було надано десяти громадянам дозволи на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, яка перебувала користуванні ОСОБА_2 ( т. 3 а.с. 29-39 ) .

18..ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №10-4-0.21-10778/2-16 від 28.10.2016 , згідно якого ОСОБА_2 було відмовлено в судовому порядку щодо продовження терміну дії договору оренди землі. Крім того зазначено, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до ОСОБА_4 управління щодо поновлення терміну дії договору оренди, а саме 11.04.2013, 18.07.2013, 14.05.2015 та 02.07.2015, на які ОСОБА_4 управлінням були направлені обґрунтовані відповіді-відмови ( т. 3 а.с. 111-112 ) .

19 .ОСОБА_3 РДА №2708/0/349-16 від 1.10.2016р. до прокурора Петропавлівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області , згідно якого ОСОБА_3 РДА повідомила, що в 2013 році ОСОБА_2 офіційно направлялись листи, в яких зазначалось, що РДА не має наміру на продовження терміну дії договору оренди землі в звязку з ненаданням необхідних документів ( т. 3 а.с. 130 ) .

20. Довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 04.11.2016 , згідно яких земельні ділянки під кадастровими номерами 1223881500:02:001:1987 та 1223881500:02:001:1986 відносяться до державної форми власності, до категорії земель сільськогосподарського призначення, користувач відсутній ( т. 3 а.с. 149 ) .

21 .Копія постанови Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 17.11.2016 у справі №904/3144/16 , згідно якої рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 у справі №904/3144/16 залишено без змін, в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовлено повністю. Наголошено, що ОСОБА_2 не дотримано вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ( т. 3 а.с. 168-172 )

22. Лист управління Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі №0-408-0.4-3419/2-16 від 23.09.2016 (т.3 а.с. 186), згідно якого відповідно до державної статистичної форми звітності 6-зем земельні ділянки площею 53,71 га та площею 67,78 га, які перебували в оренді ФОП ОСОБА_2 станом на 01.01.2014 враховуються в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області т. 3 а.с. 186 )

Оцінюючи вищезазначені досліджені докази і аналізуючи їх в сукупності , суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 не доведеною у повному обсязі .

Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо доказаності факту самовільного зайняття обвинуваченим ОСОБА_2 спірної земельної ділянки. При цьому суд бере до уваги наступне .

Частиною 1 ст. 191 КК України встановлено, що відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Тобто сформульована у зазначеній нормі кримінального закону України диспозиція є бланкетною, так як відсилає до інших нормативних актів, у даному випадку до Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а також до інших нормативно-правових актів, якими регулюються земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею, земельною ділянкою та права на них.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено термін «самовільне зайняття земельної ділянки» - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, за змістом цього закону обов'язковою умовою для фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує,правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Зазначений висновок підтверджується листом Державного комітету України із використання земельних ресурсів від 11.11.2008 року № 14-17-4/12991 щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки».

Як зазначалося вище обвинувачений ОСОБА_2 визнає той факт , що йому було відмовлено у продовжені договірних взаємовідносин щодо оренди земельної ділянки в силу вищевстановлених обставин . Відмову РДА та ГУ Держгеокадастру про продовження дії строку договору оренди він оскаржував в судовому порядку . В той же час , він без належних правових підстав продовжував користуватися спірною земельною ділянкою , тобто проводив весь комплекс агротехнічних заходів на ній та засіяв її соняшником .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 р. , залишеним буз зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 р. в позові ОСОБА_2 було відмовлено.

Діючий КПК України не містить правила про преюдиційність судових рішень, тому суд змушений вдатися до самостійного правового аналізу цивільних правовідносин, які склалися між сторонами.

Таким чином , в судовому засіданні на підставі досліджених доказів доведено, що обвинувачений ОСОБА_2 усвідомлюючи, що договір оренди земельної ділянки між ним та ОСОБА_3 РДА Дніпропетровської області закінчився , а у його поновленні відмовлено , достовірно знаючи, що у нього відсутні будь-які рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання у користування (оренду) земельної ділянки, організував самовільне зайняття спірної земельної ділянок Державної власності із земель запасу за межами населених пунктів на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області , на якій здійснював обробіток та засівання сільськогосподарської культури - соняшнику. .

Тобто в його діях формально вбачаються ознаки кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України .

Суд не погоджується з доводами сторони захисту з приводу того , що Ухвалою Петропавлівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 р. було задоволено клопотання заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури та надано дозвіл на проведення позапланової виїздної перевірки Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області в період з 11.07.2016 р. по 21.07.2016 р. і даною ухвалою порушено принцип територіальної підсудності . Тобто клопотання подано до неналежного суду .

З цього приводу суд бере до уваги ОСОБА_17 Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.10.2013 р. № 1-1640/04-13

де зазначено наступне .

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Відсутність у КПК чіткого визначення поняття "місце розташування органу досудового розслідування" призводить до того, що правоохоронні органи, які складаються зі структурних підрозділів, фактично розташованих в межах територіальної юрисдикції різних судів, допускають вільне трактування цього поняття та на власний розсуд визначають суд, до якого вносять клопотання про забезпечення заходів кримінального провадження.

Отже, фактичне місцезнаходження структурного підрозділу не є визначальним фактором для вирішення питання щодо місця розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки територіальна підсудність повинна визначатись не за фактичним місцем розташування слідчого підрозділу, а за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Таким чином , вказане клопотання подано до компетентного суду , а його рішення є законним.

В той же час , суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення в силу наступного.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України не визнав по вищевказаним обставинам. Крім того , на обгрунтування своєї позиції посилається на те , що стороною обвинувачення не взято до уваги ту суттєво важливу обставину , що при проведенні судової екологічної експертизи не врахована сума сплаченої орендної плати за 2016 рік. Дана обставина є кваліфікуючою ознакою інкримінованого злочину.

Суд погоджується з доводами сторони захисту та обвинуваченого .

Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; ...

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладаються на слідчого, прокурора.

Так, в обґрунтування винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 -1 КК України, сторона обвинувачення посилається на доказ ( крім інших , які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні ) , а саме - розрахунок державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області ( т. 1 а.с. 92-93 ). Розмір заподіяної шкоди за висновком якої становить 142 264 ( сто сорок дві тисячі двісті шістьдесят чотири ) грн.

Висновком судово-економічної експертизи № 4479/4480-16 підтверджено арифметично подані на дослідження Розрахунки розмірів шкоди , заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок без облікового номера , які є додатками до ОСОБА_5 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області проведеної в період з 18.07.2016 р. по 22.07.2016 р. за кадастровими номера : НОМЕР_1 :02:001: 1986 та 1223881500:02:001:1987 в сумі 143 554 ( сто сорок три тисячі п"ятьсот п"ятьдесят чотири ) грн. 71 коп.

Що на думку сторони обвинувачення становить 208 неоподаткованих мінімумів доходів громадян .

При цьому,суд бере до уваги норми ч. 2 ст. 94 КПК України , де зазначено , що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.

Об'єктивна сторона злочину передбаченого ч.1ст. 197-1 КК України полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Однак , вказаний злочин є злочином із матеріальним складом, а тому для встановлення об'єктивної сторони цього злочину слід встановити не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення її власнику чи законному володільцю - значної шкоди, яка враховуючи примітку до ст. 197-1 КК України та ППВСУ №9 від 28.05.2004 року має становити не менше 68900 грн. та враховуючи, те що така шкода, як наслідок дій ОСОБА_2 по самовільному зайняттю земельної ділянки відсутня - відсутня і об'єктивна сторона злочину, як його обов'язкова складова, а відповідно і склад злочину.

Для кваліфікації злочинів сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка визначається на початок відповідного року.

Для визначення розміру збитків по кримінальних справах податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму ( Стаття 169.1.1 ПКУ , розділ XIX ( 19 ) ПКУ).

В ході судового розгляду справи було встановлено , що обвинувачений ОСОБА_10 у 2016 році сплатив орендну плату Дмитрівській сільській раді Петропавлівського району Дніпропетровської області в розмірі 103090.37 грн. Орендна плата складає 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином , дійсний розмір заподіяної матеріальної шкоди , з врахуванням вищевказаної сплаченої орендної плати становить 58.73 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 143554.71грн. - 103090.37 грн. ) : 689 ) .

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи зазначені обставини , суд вважає , що вданій конкретній ситуації Дмитрівській сільській раді Петропавлівського району Дніпропетровської області ( яка згідно цивільного позову прокурора є потерпілою стороною ) не заподіяною значної матеріальної шкоди. Адже , вказана сільська рада у 2016 р. отримала орендну плату від ОСОБА_2 у повному та встановленому законом розмірі. Адже , при встановлені такого факту не має суттєво важливого значення - хто сплатив орендну плату та чи буде сплачувати таку плату , ОСОБА_2 чи будь-яка інша особа ?

Таким чином, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов таких висновків про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина з них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено і ст. 17 КПК України.

Положення ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України передбачають, що у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

Питання речових доказів документи про які містяться в матеріалах судового провадження суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені за проведення судових експертиз становлять 880.80 грн. Дані витрати слід покласти на рахунок Держави

У справі прокурором заявлено цивільний позов на суму 143 554.71 грн. Вирішуючи дане питання , суд вважає , що даний позов не підлягає задоволенню

На підставі викладеного , керуючись ст. 62 Конституції України , ст. 373 - 376 КПК України , суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв'язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Судові витрати за проведення судових експертиз покласти на рахунок Держави .

Цивільний позов прокурора про відшкодування матеріальної шкоди залишити без задоволення.

Речові докази - насіння соняшнику , вагою 54 480 кг , 84 040 кг. , 88 040 кг та 20 580 кг. , яке знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2 залишити останньому.

Речові докази - насіння соняшника , вагою 59680 кг. , яке знаходиться на відповідальному зберіганні ФОП " Деркач " за адресою -вул. Пушкіна , 65-г смт. Покровське повернути ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Петропавлівський районним суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_18