Ухвала суду № 66948045, 02.06.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 310/10014/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №310/10014/15к Головуючий у 1 інст. Морока С.М.

Провадження № 11-сс/778/531/17 Доповідач у 2 інстанції Рассуждай В.Я.

Категорія оскарження ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Тютюник М.С., Дадашевої С.В.,

при секретарі Бойко О.О.,

за участю прокурора Шелудько З.Л.,

захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Кукли Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області провадження за апеляційною скаргою адвоката Кукли Г.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 3 травня 2017 року, якою накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2:

-мобільний телефон Ірhone 6s, іmеі НОМЕР_4, комп'ютер МасВооk, із забороною відчуження, розпорядження та користування ними;

-автомобіль Mercedes-Benz ML 55 AMG 5439, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, із забороною відчуження, розпорядження та користування ним;

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, із забороною відчуження, розпорядження нею, -

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до суду звернувся старший слідчий СВ Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Пономаренко А.А., про арешт майна, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: мобільний телефон Ірhone 6s, комп'ютер МасВоок, автомобіль Mercedes-Benz, квартиру.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в період з жовтня по грудень 2013 року, т.в.о. генерального директора ДП «Держекоінвест» ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний намір, знаходячись у приміщенні ДП «Держекоінвест», здійснив видачу завідомо неправдивого акту № 1 (2зап1/08) приймання виконання будівельних робіт за серпень 2013 року та акт № 2 (2зап2/08) приймання виконання будівельних робіт за серпень 2013 року, шляхом надання їх разом із відповідними платіжними дорученнями через підлеглих працівників до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві з метою проведення перерахування бюджетних грошових коштів на загальну суму 86 850 488, 68 грн. на рахунок СП ТОВ «Авалон».

Крім того, в серпні 2013 року, т.в.о. генерального директора ДП «Держекоінвест» ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний намір, достовірно знаючи про невиконання у повному обсязі будівельних робіт, відповідно до договору № 1193/11 про закупівлю за державні кошти 24.12.2012 та договору субпідряду № 2404/13 від 24.04.2013, по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі Бердянської спеціалізованої школи № 16 м. Бердянськ»», без здійснення авторського та технічного нагляду, знаходячись у приміщенні ДП «Держекоінвест», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, буд. 12, будучи попередженим про відповідальність за подання не в повному обсязі та недостовірних даних зазначених у Декларації, особисто підписав та поставив відтиск печатки ДП «Держекоінвест» на офіційному документі, типова форма якого передбачена Додатком 3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 - Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Капітальний ремонт будівлі Бердянської спеціалізованої школи № 16 м. Бердянськ», до якої було внесені завідомо неправдиві відомості, а саме:

- до пункту 6 «Інформація про відповідальних за виконання робіт» - відомості про начальника дільниці ОСОБА_5, який фактично не організовував виконання робіт по вказаному об'єкту;

- до пункту 8 «Інформація про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника): головного архітектора (інженера) проекту, особи, що здійснює авторський нагляд (за наявності)» - відомості про головного інженера проекту ОСОБА_6, яка фактично не здійснювала авторський нагляд;

*до пункту 11 «Інформацію про об'єкт» - відомості про дату закінчення будівництва «30 серпня 2013 р.», яке фактично не було завершено;

*до пункту 15 - відомості щодо виконання всіх передбачених проектною документацією робіт та готовності об'єкту до експлуатації.

Надалі, в серпні 2013 року, т.в.о. генерального директора ДП «Держекоінвест» ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний намір, видав вказану Декларацію шляхом надання її до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, де її було зареєстровано за № ІУ 143132420800 від 30.08.2013, що стало підставою до включення даних про об'єкт Бердянська спеціалізована школа № 16 м. Бердянськ до Державної статистичної звітності та прийняття вказаного об'єкта в експлуатацію, внаслідок чого своїми злочинними діями ОСОБА_2 спричинив матеріальний збиток державі та Бердянській спеціалізованій школі № 16 м. Бердянськ на загальну суму 4 227 670 гривень 58 копійок, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

27 березня 2017 року у вказаному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов.

19 квітня 2017 року складено та погоджено з прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_2 за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

14 березня 2017 року за місцем реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон Ірhone 6s, іmеі НОМЕР_4 та комп'ютер МасВооk, належні ОСОБА_2

20 березня 2017 року зазначений мобільний телефон визнано речовим доказом.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 83524752 від 27.03.2017, на праві приватної власності ОСОБА_2 належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно інформації територіального сервісного центру № 2344 Регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області за ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль Mercedes-Benz ML 55 AMG 5439, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

Слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на зазначене в клопотанні майно, враховуючи, що у разі не накладення арешту на мобільний телефон, комп'ютер, автомобіль та квартиру, орган досудового розслідування втратить можливість забезпечити збереження речового доказу (мобільний телефон) та можливість відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі адвокат Кукла Г.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, невмотивованою і необґрунтованою, прийнятою внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_2 не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру відбулося неналежним чином, тому рішення про арешт майна не могло бути прийнято.

Також вважає, що відсутні підстави для накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення державі, оскільки цивільний позов заявлений від імені фізичної особи ОСОБА_7

Вказує, що на мобільний телефон неправомірно накладений арешт, оскільки останній був вилучений в ході обшуку 14 березня 2017 року та мав статус тимчасово вилученого майна. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24.03.2017 року визнано протиправною бездіяльність слідчого, яка полягала у неповерненні тимчасово вилученого майна та зобов'язано слідчого повернути зазначене майно, в тому числі мобільний телефон Ірhone 6s, іmеі НОМЕР_4. Вказану ухвалу слідчий не виконав, та телефон не повернув.

Адвокат зазначає, що вилучений під час обшуку комп'ютер ІМас 21.5, який зазначений в протоколі, як МасВоок сірого кольору, не є власністю ОСОБА_8, а належить його батьку - ОСОБА_8, тому відсутні правові підстави для накладення арешту на зазначене майно.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Кукли Г.М., яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора, яка рішення слідчого судді вважала законним, обґрунтованим та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з клопотання слідчого про арешт майна, подане воно у зв'язку з необхідністю збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), тобто з підстав, передбачених п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно вирішив питання про накладення арешту на мобільний телефон, комп'ютер МасВоок, автомобіль та квартиру, та врахував вимоги кримінального процесуального закону при накладенні арешту на них.

Так, при накладенні арешту на автомобіль Mercedes-Benz ML 55 AMG 5439, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, було враховано наявність наведених в клопотанні слідчого підстав для арешту майна, а саме з метою забезпечення можливості відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), а не перевіряти порядок вручення підозри особі.

Як вбачається із матеріалів, доданих до клопотання, 19 квітня 2017 року було складено та погоджено з прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, яке у зв'язку неявкою ОСОБА_2 за викликом до слідчого, направлено поштою за місцем реєстрації та мешкання підозрюваного.

Як повідомила в судовому засіданні апеляційного суду прокурор, що також не спростовує в своїй апеляційній скарзі захисник, особисто ОСОБА_2 письмове повідомлення про підозру вручено було 27 квітня 2017 року, тобто на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна (3 травня 2017 року) сумніви щодо набуття особою статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні у слідчого судді були відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується матеріалами справи, що спростовує доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у ОСОБА_2 статусу підозрюваного.

Що стосується доводів адвоката про відсутність належного цивільного позову, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Частина 8 ст. 170 КПК України визначає, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Аналіз зазначених норм закону надає можливість зробити висновок, що підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна за клопотанням прокурора або слідчого за погодженням з прокурором є наявність встановленого розміру шкоди, завданої кримінальними правопорушенням.

Як вбачається із клопотання слідчого та повідомлення про підозру, орган досудового розслідування вважає встановленою на цей час суму майнової шкоди в розмірі 4 227 670,85 гривень, що було враховано судом першої інстанції при накладенні арешту на автомобіль та квартиру.

Не є, на думку колегії суддів, обґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для накладення арешту на комп'ютер МасВоок, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Мотивувальною частиною ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24.03.2017 року у цьому ж самому кримінальному провадженні, на яку посилається апелянт на підтвердження своїх вимог, встановлено, що комп'ютер ІМас 21.5, який зазначений в протоколі обшуку, як МасВоок, вилучений на підставі ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.03.2017 року про проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного, якою надано дозвіл на відшукання фінансово-господарських документів, включаючи магнітні та електронні засоби зберігання та передачі інформації.

Як зазначено в клопотанні слідчого та в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, метою накладення арешту на мобільний телефон Ірhone 6s є забезпечення збереження речового доказу.

Колегія суддів, з огляду на наявність ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24.03.2017 року, якою орган досудового розслідування було зобов'язано повернути вказаний вище мобільний його законному володільцю, приходить до наступних висновків.

З мотивувальної частини вказаної вище ухвали вбачається, що дійсно слідчим суддею зроблено розпорядження про повернення вилученого в ході обшуку у ОСОБА_2 майна, до складу якого входив, в тому числі і мобільний телефон Ірhone 6s, іmеі НОМЕР_4 з батареєю та сім картою до нього. Вказане рішення слідчого судді було обумовлено тим, що іншою ухвалою слідчого судді від 6 березня 2017 року дозволу на відшукання мобільного телефону надано не було, тому оскільки у відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України слідчий не звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нього, телефон підлягав поверненню його власнику.

Разом з тим з доданої слідчим до клопотання копії постанови про визнання речовими доказами від 20 березня 2017 року мобільний телефон Ірhone 6s, іmеі НОМЕР_4 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12015080130002280, таким чином у слідчого були передбачені ст. 170 КПК України підстави для звернення з клопотанням про накладення на нього арешту, а у слідчого судді підстави для задоволення цього клопотання.

Доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що ухвалу слідчого судді про зобов'язання повернути мобільний телефон органом досудового розслідування до цього часу не виконано колегія суддів до уваги прийняти не може, оскільки вони стосуються лише обставин, які виникли після ухвалення вказаного рішення під час його виконання, але вони не позбавляли орган досудового розслідування права у майбутньому завернутися з клопотанням про накладення на цей телефон арешту як на речовий доказ у кримінальному провадженні.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Кукли Ганни Михайлівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 3 травня 2017 року, якою клопотання слідчого СВ Бердянськогго ВП ГУНП в Запорізькій області Пономаренка Андрія Анатолійовича від 25 квітня 2017 року задоволено та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2:

- мобільний телефон Iphone 6s, imei НОМЕР_4, із забороною відчуження, розпорядження ним;

- комп'ютер MackBook із забороною відчуження, розпорядження ним;

- автомобіль Mercedes-Benz ML 55 AMG 5439, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3 із забороною відчуження, розпорядження ним;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, із забороною відчуження, розпорядження нею, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

В.Я. Рассуждай М.С. Тютюник С.В. Дадашева