Ухвала суду № 66909631, 14.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2012 р.Справа № 2-а-9378/10/1570

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

при секретарі -Журкіній І.І.,

за участю: представника прокуратури -Вербовщука С.Г.,

представника апелянта -ОСОБА_3,

представника позивача -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Прокуратури Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом та згідно уточнених позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, яка полягає у неподанні до органу державного казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню СП «Панком-Юн»за січень, лютий 2010 року; стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства суму бюджетного відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 12750551,00 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною вище постановою суду першої інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Головне управління державного казначейства України в Одеській області та Прокуратура подали апеляційні скарги.

Прокуратура Одеської області просила скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, про відмову у задоволенні вимог позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Головне управління державного казначейства України в Одеській області просила скасувати оскаржуване судове рішення та відмовити позивачу в задоволенні вимог, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Прокуратура Одеської області та СП «Панком-Юн»- сповіщені згідно розписки про явку у судове засідання, представники до суду прибули та надали свої пояснення; Головне управління державного казначейства

України в Одеській області повідомлялось на минуле судове засідання (а.с.57, т.6), на яке представник не прибув та суд ухвалив слухати справу без його участі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до поданих ТОВ «Панком-Юн»до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2010 року позивач заявив до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок 17193518 гривень, а саме: січень 2010 року - 6803435,00 гривень, лютий 2010 року -5962958,00 гривень та березень 2010 року - 4427125,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи 18.02.2010 року та 18.03.2010 року позивач звернувся до податкового органу із заявами про повернення сум бюджетного відшкодування за січень та лютий 2010 року у розмірах: 6803435,00 гривень та 5962958,00 гривень відповідно. Разом із заявами позивачем подані розрахунки сум бюджетного відшкодування, оригінали п'ятьох основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій; також до Головного управління державного казначейства України в Одеській області були подані копії декларацій з відміткою податкового органу про їх прийняття в п'ятиденний термін.

18.05.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Панком-Юн»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень-березень 2010 року за напрямком відшкодування на рахунок платника у банку. Було встановлено достовірність сум, заявлених до бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 6803435,00 гривень, лютий 2010 року - у розмірі 5947116,00 гривень, березень 2010 року - у розмірі 4421908 гривень. Також встановлено завищення позивачем заявленої до відшкодування суми по декларації за лютий-березень 2010 року у сумі 21059 гривень. За результатами перевірки складений акт від 09.06.2010 року № 365/16-1/22447150/24, на підставі даного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000571610/0 від 22.06.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 15842 гривень, за березень 2010 року на 5217 гривень; за січень 2010 року сума бюджетного відшкодування не зменшувалася.

Як вбачається з прийнятого на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення № 0000571610/0 від 22.06.2010р. за січень 2010р. відповідач не зменшував позивачу заявлену суму бюджетного відшкодування, за лютий 2010р. відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування за січень 2010р. на 15 842 грн., а за березень 2010р. - на 5 217грн.

Таким чином, податковим органом була підтверджена сума бюджетного відшкодування за січень 2010р. у розмірі 6 803 435,00 грн., а за лютий 2010 р. у розмірі 5 962 958,00 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що СП «Панком-Юн»оскаржує бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та просить стягнути з державного бюджету суму бюджетного відшкодування за січень та лютий 2010р. лише в розмірі тих сум, що вже були підтверджені відповідачем в ході перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано первинні документи, що підтверджували товарність здійснених операцій, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні доручення на перерахування плати постачальникам у сумі, що є не меншою, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі доводи апелянтів зводяться до того, що податковий орган в рамках проведеної перевірки надіслав запити на проведення зустрічних звірок з контрагентами по ланцюгу постачання, і на час розгляду справи відповіді на вказані запити не надходили, що не дає змогу підтвердити фактичне надходження до бюджету сум податку. Як наслідок, неможливо встановити фактичну переплату податку на додану вартість до бюджету та правомірність заявленого бюджетного відшкодування.

Судова колегія, з огляду на специфіку виниклих правовідносин та враховуючи предмет спору, вважає за необхідне, для вирішення спірного питання, застосувати відповідні норми податкового законодавства, які були чинні на момент виникнення спору.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»чітко визначало механізм і строки виплати бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірки податковий орган міг або визнати не обгрунтованими заявлені суми бюджетного відшкодування та прийняти податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, або надати висновок органу державного казначейства із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Надати такий висновок податковий орган мав протягом п'яти днів з моменту закінчення перевірки.

Законодавство не передбачало (і не передбачає) можливості відстрочення прийняття податковим органом одного з цих двох рішень з огляду на ненадходження відповідей за запитом на проведення зустрічних звірок.

З приводу апеляційних доводів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що можливе невиконання податкового зобов'язання контрагентом тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо такого контрагента, платник податків у будь-якому разі не лишається права на бюджетне відшкодування, якщо ним виконано всі передбачені законом умови для отримання такого бюджетного відшкодування.

Механізм справляння податку на додану вартість передбачає сплату цього податку у ціні приданих товарів. Лише різниця між сумою податкових зобов'язань та податковим кредитом сплачується платником безпосередньо у бюджет (позитивна різниця) чи відшкодовується платнику з бюджету (від'ємна різниця).

До суду були надані документи (платіжні доручення), що підтверджують фактичну сплату СП «Пакном-Юн»постачальникам товарів заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість у ціні придбаних товарів.

Відповідно до п.8.3 наказу ДПА України №196 від 24.04.2003 року «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам»були проведені зустрічні перевірки контрагентів позивача, за результатами яких також знайшли своє підтвердження достовірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірах: за січень 2010 року - 6803435,00 гривень та за лютий 2010 року -5947116,00 гривень.

Згідно п.1.5 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.4 та п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий

орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.6. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже, враховуючи вищевикладене, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була зобов'язана в строк до 14.06.2010 року зробити остаточний висновок щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість чи перевищення цієї суми. Оскільки, відповідачем за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки була встановлена достовірність заявленої до відшкодування суми ПДВ в розмірах 6803435,00 грн. за січень 2010 року та 5947116,00 грн. за лютий 2010 року, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була зобов'язана у п'ятиденний термін з 09.06.2010 року надати до Головного управління державного казначейства України в Одеській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів зазначає, що під час проведення податковим органом перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування відповідачем були досліджені податкові накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, угоди та інші первинні документи, на підставі яких був зроблений висновок про наявність від'ємного значення по деклараціям за січень та лютий 2010 року між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ. Слід зазначити, що представник податкового органу, яка проводила перевірку підприємства, підтвердила, що за результатами перевірки знайшли підтвердження заявлені до відшкодування суми ПДВ в розмірах 6803435,00 гривень -за січень 2010 року та 5947116,00 гривень -за лютий 2010 року, у тому числі й за результатами зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Також податковим органом не приймалося рішення щодо зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування в розмірах 6803435,00 гривень - за січень 2010 року та 5947116,00 гривень -за лютий 2010 року, більш того, керівником податкового органу не вживалися заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Панком-Юн».

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачі не довели належними доказами існування обставин, якими вони заперечують проти адміністративного позову.

Оскільки, висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Одесі, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Прокуратури Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/

Повний текст судового рішення виготовлено 16.02.2012 року