Рішення № 6690645, 04.11.2009, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 2-1909/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

04 листопада 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого судді Каліуш О.В., при секретарі Федорченко О.О. за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Горлівці цивільну справу  за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом та уточнивши свої позовні вимоги, ВАТ «Ерсте Банк» просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 014/5149/3/23112 від 22 вересня 2008 року з пенею у сумі 25627,27 доларів США, судові витрати по сплаті судового збору 217,12 доларів США та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., посилаючись на те, що 22 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Ерсте Банк» був укладений кредитний договір № 014/5149/3/23112 згідно якого  банком був наданий відповідачу кредит в сумі 20000,00 доларів США строком користування до 21 вересня 2018 року  із сплатою 14,5 % річних на поточні потреби. Отримання грошових коштів підтверджується випискою з особового рахунку та заявою на видачу готівки № 5149/541881 від 22.09.2008 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором відповідачем передано позивачу в іпотеку чотирикімнатну квартиру, загальною площею 85,4 кв. м., житлова площа 49,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (договір іпотеки №014/5149/3/23112 від 22 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Горлівського нотаріального округу ОСОБА_3, за р.№ 5322)

Відповідно до зазначеного кредитного договору відповідач зобов’язався щомісячно до 15 числа кожного місяця здійснювати часткове погашення кредиту та сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів згідно з графіком платежів, що є додатком до кредитного договору (п.5.2. кредитного договору).

Станом на 31.08.2009 р. відповідачем порушений основний обов’язок  - заборгованість по кредиту.

З моменту виникнення заборгованості за кредитним договором №014/5149/3/23112 від 22 вересня 2008 року банком були прийняті наступні заходи:

1. 30 січня 2009 року відповідачу було вручено попередження у зв’язку з простроченням               платежу по кредиту № 13.5.0./36 від 30.01.2009 р.

2. 24 лютого 2009 року відповідачу було вручено попередження у зв’язку з простроченням   платежу по кредиту № 13.5.0./66 від 23.02.2009 р.

3. 20 березня 2009 року відповідачу було вручено попередження – вимога про порушення основного зобов’язання № 13.5.0./132 від 20.03.2009 р.

4. 25 травня 2009 року відповідачу було вручено попередження – вимога про порушення основного зобов’язання № 13.8.0./297 від 25.05.2009 р.

5. 13 серпня 2009 року відповідачу було відправлено рекомендованим листом з повідомленням вимогу про усунення порушення зобов’язань № 6.8.1.6.13/691 від 12.08.2009р. з доказом про відправлення.

У зв’язку з вищезазначеним, на підставі пункту 5.3. Договору іпотеки, у банку виникає право «… вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого іпотекою, а якщо вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки».

Згідно п. 5.6. кредитного договору відповідач, як позичальник, зобов’язаний «достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником та/або третіми особами умов кредитного договору та/або  договорів, що забезпечують погашення кредиту».

Відповідно до п. 6.5. кредитного договору позивач, як кредитор, має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках порушення позичальником пунктів договору щодо сплати платежів відповідно до графіку платежів, порушення позичальником та/або третіми особами умов укладених договорів забезпечення, а також наявності фактів невиконання позичальником (його гарантами або поручителями) будь – яких зобов’язань.

Відповідно до п. 3.7. кредитного договору, «кредит, наданий кредитором, забезпечується також всім належним позичальнику майном, коштами та активами, що належать йому на праві власності, незважаючи на терміни, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення в порядку встановленому законодавством України».

Згідно приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення зазначеного, відповідач не виконує ані умови договорів, укладених з банком, ані вимоги діючого законодавства щодо обов’язковості договору та зобов’язань, що з нього випливають. Даний факт підтверджується наявністю заборгованості відповідача згідно довідки – розрахунку заборгованості за договором станом на 04.11.2009 року.

Станом на 04 листопада 2009 року загальна заборгованість за пенею, кредитом та відсотками відповідача перед позивачем за кредитним договором № 014/5149/3/23112 від 22 вересня 2008 року становить 25627, 27 доларів США, у тому числі:

- 19333,32 доларів США – сума кредиту;

- 1916,53 доларів США – сума відсотків;

- 2144,60 доларів США – пеня за прострочення кредиту;

- 2092,82 доларів США – пеня за прострочення відсотків;

- 140,00 доларів США – штраф за кожний факт порушення строків повернення кредиту (з урахуванням сплаченої частини штрафу).

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги ВАТ „Ересте Банк” підтримав повністю з тих же підстав, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 25627,27 доларів США, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 217 доларів 12 центів США та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги ВАТ „Ересте Банк” визнала повністю, розмір заборгованості за кредитним договором не оспорювала, пояснивши, що на даний час сплатити заборгованість за кредитним договором не може, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Дослідивши всі обставини по справі, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги АКБ „Ересте Банк” обґрунтовані, та підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України – за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 22 вересня 2008 року між ВАТ „Ерсте Банк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/5149/3/23112 про видачу кредиту в сумі 20000,00 доларів США 00 центів (надалі – кредит) зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 21 вересня 2018 року (включно) із сплатою 14,5 % річних (а. с. 10).

ОСОБА_2 22 вересня 2008 року отримала кредит в розмірі 20000,00 доларів США., що підтверджується випискою з особового рахунку та заявою на видачу готівки № 5149/541881 від 22 вересня 2009року (а.с.25, 26).  

Згідно з п. 5.2 договору, ОСОБА_2 зобов’язалась щомісячно до 15 числа (включно) кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати часткове погашення кредиту згідно з графіком платежів, наведеним в Додатку №1 до цього договору, та остаточне погашення кредиту до 21 вересня 2018 р. (включно) на рахунок, зазначений в п. 4.1 цього договору;

Щомісячно до 15 числа (включно) кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту,  згідно з графіком платежів, наведеним в Додатку №1 до цього договору, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 в ВАТ «Ересте Банк», МФО 308009.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.3 кредитного договору, ОСОБА_2 зобов’язалась сплачувати кредитору неустойку, передбачену ст. 9 цього договору, за порушення кредиту, сплати відсотків за кредит, комісій, порушення умов п. 5.7 договору та ін.

Згідно п. 9.1 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту (в тому числі частково), сплати нарахованих відсотків, інших платежів, що передбачені цим договором, позичальник сплачує кредитору:

- пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також

- штраф в розмірі 0,1 % від суми наданого кредиту за кожний факт порушення строків повернення кредиту (його частини), сплати нарахованих відсотків, інших платежів.

ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором у повному обсязі не виконала. Причини не виконання таких зобов’язань правового значення для справи не мають.

Згідно розрахунку кредитної заборгованості (а.с. 61-63), заборгованість ОСОБА_2 станом на 04 листопада 2009 року за кредитним договором № 014/5149/3/23112 від 22 вересня 2008 року складає 25627,27 доларів США, у тому числі: 19333,32 доларів США – сума кредиту; 1916,53 доларів США – сума відсотків; 2144,60 доларів США – пеня за прострочення кредиту; 2092,82 доларів США – пеня за прострочення відсотків; 140,00 доларів США – штраф за кожний факт порушення строків повернення кредиту (з урахуванням сплаченої частини штрафу).

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Використання іноземної валюти як засобу платежу в Україні здійснюється у випадках і порядку, визначених Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року.

Загальне правило частини 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначає валюту України єдиним законним засобом платежу на території України.

Згідно ст. 7 Декрету іноземна валюта як засіб платежу використовується у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту, що передбачено і Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Використання на території України готівкової іноземної валюти як  засобу платежу допускається у випадках, передбачених п. 6 «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» (затверджені постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року № 200, зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 18 червня 2007 р. за № 656/13923), серед яких не зазначені правовідносини, що виникли між сторонами по справі.

Тобто, в правовідносинах, що виникли між сторонами по справі, використання як засобу платежу іноземної валюти не передбачено.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні.

2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

В останньому випадку сума, що підлягає сплаті, визначається відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України, а саме, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

Інший, ніж передбачений ч.2 ст. 533 ЦК України, порядок визначення суми, що підлягає сплаті у гривнях, за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, кредитним договором від 22 вересня 2008 року відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК України не встановлений.

Тому, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у національній валюті України – гривні за курсом, встановленим Національним Банком України на 02 листопада 2009 року за 100 доларів США – 799,30 грн., а саме: заборгованість за кредитом з пенею 25627,27 доларів США х 7,993 грн. = 204838 гривень 77 копійок а також, згідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 217,12 доларів США х  7,993 грн. = 1735 гривень 44 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 610-612, 624, 1054 ЦК України,  керуючись ст.ст. 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» (м. Київ, вул. Прорізна, 6, код ЄДРПОУ 34001693) заборгованості за кредитним договором № 014/5149/3/23112 від 22 вересня 2008 року з пенею у сумі 204838 (двісті чотири тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 77 копійок, судовий збір у розмірі 1735 (одна тисяча сімсот тридцять п’ять) грн. 44 копійки, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                                             О.В. Каліуш