Постанова № 66903729, 31.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р. Справа№ 910/22119/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Сотнікова С.В.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: не з'явився;

від прокуратури м. Києва: Чумаченко А.А. (посвідчення № 035414 від 01.09.2015);

від арбітражного керуючого Гусара І.О.: Карпунов І.О. (дов. б/н від 02.02.2017);

від ТОВ "Строй Центр": Циба В.К. ( дов. №520 від 28.11.2016);

інші учасники провадження у даній справі: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2017

у справі № 910/22119/14 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр"

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2017 у справі № 910/22119/14 визнано ТОВ "Строй Центр" кредитором боржника на суму 1 721 499,68 грн., з яких 3 974,00грн. - вимоги першої черги, 1 717 525,68 грн. - вимоги шостої черги. Зобов'язано виконуючого обов'язки керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Гусара І.О. внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу суду від 30.01.2017.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України було прийнято до провадження.

На підставі протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.04.2017, у зв'язку з самовідводом головуючого судді Остапенка О.М., судді Верховця А.А., апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л. судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України прийнято до провадження у новому складі суду.

У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/22119/14 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Іоннікова І.А., Пантелієнко В.О. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України прийнято до провадження у новому складі суду.

11.04.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від розпорядника майна надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/22119/14 та відкладено розгляд апеляційної скарги на 12.05.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/22119/14 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/22119/14 та відкладено розгляд апеляційної скарги на 31.05.2017.

30.05.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "Строй Центр" надійшли письмові пояснення по суті спору.

30.05.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з великою навантаженістю у відділі представництва інтересів Міністерства аграрної політики та продовольства України.

В судове засідання 30.05.2017 апелянт та представники кредиторів (крім ТОВ "Строй Центр") не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу, що не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами, тим самим відмовивши у задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2014 порушено провадження у справі № 910/22119/14 про банкрутство Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд"; визнано безспірні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" у розмірі 4 090 175,89 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Жураковську Людмилу Валеріївну; визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі на 11.02.2015 тощо.

22.12.2014 було оприлюднено оголошення про порушення даної справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2015 визнано кредиторами Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" у справі № 910/22119/14: Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" з грошовими вимогами на суму 4 096 665,89 грн., з яких: 79 170,00 грн. - вимоги першої черги, 4 017 095,89 грн. - вимоги четвертої черги, 400,00 грн. - вимоги шостої черги; Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" з грошовими вимогами на суму 21 218,00 грн., з яких: 1218,00 грн. - вимоги першої черги, 20 000,00 грн. - вимоги четвертої черги; затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд"; вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015 припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни; введено процедуру санації боржника - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" строком на шість місяців; затверджено план санації боржника - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд"; керуючим санацією Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" призначено арбітражного керуючого Жураковську Людмилу Валеріївну (свідоцтво № 182 від 13.02.2013 р., адреса для листування: 04119, вул. Якіра, 18, к. 72).

03.08.2015 до господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" з грошовими вимогами до боржника на суму 3 860 830,92 грн.

22.10.2015 до господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй центр" з грошовими вимогами до боржника на суму 151 720,57 грн.

Оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд визнав ТОВ "Строй Центр" кредитором боржника на суму 1 721 499,68 грн., з яких 3 974,00грн. - вимоги першої черги, 1 717 525,68 грн. - вимоги шостої черги; та вирішив інші процесуальні питання.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з неповним дослідженням матеріалів справи та є такою, що не відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Щодо кредиторських вимог заявлених ТОВ "Строй Центр" до боржника в розмірі 166 356,16 грн. 3 % річних та 3 013 990,26 грн. інфляційних втрат, то судовою колегією встановлено наступне.

24.04.2014 господарським судом м. Києва було винесено рішення у справі № 910/4136/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" до державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" про стягнення заборгованості у 4 000 000,00 грн. основного боргу, 400,00 грн. штрафу, 17 095,89 грн. 3% річних (за період з 21.01.2014 по 13.03.2014) за договором про надання поворотної фінансової допомоги та 73 080,00 грн. судового збору на користь ТОВ "Строй Центр". Зазначені вимоги Кредитора визнані судом у справі про банкрутство та включені до реєстру вимог кредиторів.

Як встановлено рішенням господарського суду м. Києва у справі № 910/4136/14, Кредитор виконав свої зобов'язання за Договором, підтвердженням чого є платіжні доручення №Ц0000000661 від 23.10.2013 на перерахування 2 800 000,00 грн. та №Ц0000000704 від 24.10.2013 на перерахування 1 200 000,00 грн., всього на загальну суму 4 000 000,00 грн.

Розділом 5 Договору встановлена відповідальність Боржника за прострочення повернення фінансової допомоги (її частини), зокрема:

- 3 % річних від неповерненої суми за весь строк прострочення додатково до штрафу, передбаченого п. 5.1 Договору (п. 5.2 Договору);

-повернення суми фінансової допомоги (її неповерненої частини) збільшеної з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення (п. 5.2.1 Договору).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, а згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судовою колегією, Кредитором за період з 13.03.2014 по 31.07.2015 нараховано Боржнику вимогу зі сплати 3 % річних за прострочення повернення фінансової допомоги становить 166 356,16 грн.

Крім того, Кредитором також нараховано інфляційне збільшення суми боргу за період з 21.01.2014 по 31.07.2015 у розмірі 3 013 990,26 грн.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ "Строй Центр" зазначив про те, що заява із вказаними кредиторськими вимогами від 21.01.2015була направлена арбітражному керуючому Жураковській Л.В. та боржнику та отримана Жураковською Л.В. 27.01.2015 та боржником 26.01.2015. Вказане також підтверджується матеріалами справи, а саме копією заяви з кредиторськими вимогами та копіями відповідних рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Відповідно до статті 1 Закону поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 8 статті 23 Закону поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Судова колегія, дослідивши заявлені кредиторські вимоги, дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню як конкурсні вимоги, оскільки зобов'язання боржника з погашення заборгованості на суму 166 356,16 грн. 3 % річних та 3 013 990,26 грн. інфляційних втрат виникло у боржника після пред'явлення до нього вказаних вимог (ст.530 ЦК України), тобто вже після порушення провадження у справі про банкрутство. Враховуючи викладене, вимоги ТОВ "Строй Центр" на суму 166 356,16 грн. 3 % річних та 3 013 990,26 грн. інфляційних втрат є поточними, а тому можуть бути пред'явлені заявником у справі про банкрутство лише після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У процедурі санації вони не можуть бути пред'явлені заявником, Виходячи з того, що ці кредитоські вимоги не є конкурсними, у задоволенні заяви в цій частині кредиторських вимог слід відмовити.

Стосовно ж заявлених кредиторських вимог у розмірі 640 000,00 грн., то судова колегія зазначає наступне.

29.08.2014 між ТОВ "Строй Центр" та Адвокатським об'єднанням "Скай Груп" було укладено договір про надання правової допомоги. За Додатковою угодою від 01.09.2014 №1 до цього Договору ВИКОНАВЕЦЬ (Адвокатське об'єднання "Скай Груп") надає адвокатські послуги з захисту прав та законних інтересів КЛІЄНТА (Кредитор) у його господарській діяльності з метою досягнення потрібного КЛІЄНТУ позитивного результату, а саме, стягнення з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" основного боргу в розмірі 4 000 000,00 грн. за Договором № 3/10-13 про надання поворотної фінансової допомоги від 22.10.2013, а також сум інфляційних втрат, штрафних санкцій, сум збитків, сум витрат, понесених у зв'язку із стягненням вказаних заборгованостей.

ТОВ "Строй Центр" у своїй заяві зазначає про те, що з моменту підготовки та подання заяви про порушення провадження у справі банкрутство Боржника, участі у судовій справі про банкрутство Боржника, участі на засіданнях на комітеті кредиторів, від імені та в інтересах Кредитора Адвокатським об'єднанням "Скай Груп" надано адвокатських послуг на суму 640 000 грн. 00 коп., які були сплачені Кредитором на рахунок Адвокатського об'єднання "Скай Груп". Також заявник зазначив, що понесені судові витрати Кредитора підтверджуються: Договором про надання правової допомоги від 29.08.2014 між Адвокатським об'єднанням "Скай Груп" та ТОВ "Строй Центр", Додатковою угодою № 1 до нього від 01.09.2014, Договором про надання правової допомоги від 22.08.2014 між Адвокатським об'єднанням "Скай Груп" та Огурецькою Г.В., Додатковою угодою від 02.09.2014 №1 до цього договору, Актом приймання послуг № 1 від 25.06.2015, платіжними дорученнями про перерахування грошових надані адвокатські послуги від 25.06.2015 № 3888, від 02.07.2015 № 3924, від 17.07.2015 № 3982, від 29.07.2015 № 4016, від 03.07.2015 № 3925, а також копіями довіреностей Кредитора на ім'я адвоката Огурецької Г. В., яка безпосередньо брала участь у всіх судових засіданнях у справі про банкрутство та у засіданнях зборів та комітету кредиторів.

Судова колегія, дослідивши вказані кредиторські вимоги у розмірі 640 000,00 грн., дійшла висновку, що вони підлягають відхиленню, як такі, що не обґрунтовані належними доказами (у тому числі як конкурсні вимоги кредитора із врахуванням періоду виникнення такого зобов"язання боржника), з огляду на наступне.

У п. 2.1. Додаткової угоди № 1 від 02.09.2014 сторонами було передбачено, що вартість послуг, які надаються виконавцем, визначаються в додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.

Судовою колегією досліджено матеріали справи та встановлено відсутність вказаного додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 02.09.2014, тобто заявником не обґрунтовано нарахування витрат на послуги, які повинні були надаватися Адвокатським об'єднанням "Скай Груп" чи адвокатом Огурецькою Г.В., не обгрунтована домовленість сторін про вартість цих послуг, вказане не підтверджене матеріалами справи.

Разом з тим, судовою колегією були досліджені наявні в матеріалах справи платіжні доручення від 25.06.2015 № 3888, від 02.07.2015 № 3924, від 17.07.2015 № 3982, від 29.07.2015 № 4016, від 03.07.2015 № 3925 (а.с. 63-67, т. 5) та встановлено, що в призначенні платежу зазначено про попередню оплату за надання правової допомоги згідно відповідних рахунків. Проте, судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні вказані рахунки, що унеможливлює проведення ідентифікації та пов'язаності оплати ТОВ "Строй Центр" цих сум саме із договором, укладеним між ТОВ "Строй Центр" та Адвокатським об'єднанням "Скай Груп" від 29.08.2014 № 02/08/2014, на який посилається заявник.

Також, судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила, що адвокат Огурецька Г. В. безпосередньо брала участь у судових засіданнях у справі про банкрутство на зборах комітету кредиторів за довіреністю від 01.04.2014 № 101, виданою ТОВ "Строй Центр", а не як адвокат, який працює у Адвокатському об'єднанні "Скай Груп" на підставі вищевказаного договору про надання правової допомоги . Вказане не спростовано представником ТОВ "Строй Центр".

Враховуючи вищевикладене, судова колегія відмовляє у задоволенні заяви та включенні до реєстру вимог кредиторів заявлених ТОВ "Строй Центр" кредиторських вимог у розмірі 640 000,00 грн., як таких, що не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Щодо кредиторських вимог у розмірі 40 484,50 грн., які складаються з: 20000,00 грн. основного боргу, 19 800,00 грн., 3% річних у розмірі 162,74 грн. та інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 521,76 грн., то судова колегія зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний договір про надання поворотної безвідсоткової цільової фінансової допомоги від 23.01.2015 № 1, укладений між боржником та арбітражним керуючим Жураковською Людмилою Валеріївною, відповідно до умов якого Жураковська Л. В. мала надати боржнику поворотну безпроцентну цільову фінансову допомогу у сумі 20 000 грн. 00 коп.

Строк повернення позики відповідно до п. 2.1. цього Договору становить три місяці з моменту внесення усієї суми позики до каси Позичальника.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, у даному зобов'язанні був замінений кредитор шляхом укладення Договору відступлення права вимоги від 29.07.2015 № 29/07/15 між арбітражним керуючим Жураковською Л. В. та ТОВ "Строй Центр"; на підставі п. п. 2.1., 2.2. цього Договору ТОВ "Строй Центр" було перераховано Жураковській Л. В. 20 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 1 Закону поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вже зазначалося вище, згідно з частиною 8 статті 23 Закону поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, вимоги заявника обґрунтовані вищевказаними договорами про надання поворотної безвідсоткової цільової фінансової допомоги та про відступлення права вимоги, та виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому за своєю правовою природою є поточними вимогами.

Оскільки в даній справі триває процедура санації боржника і ліквідаційна процедура банкрута не відкрита, звернення ТОВ "Строй Центр" до боржника із поточними грошовими вимогами є передчасним, вимоги, які є поточними можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури, а тому у задоволенні заяви з кредиторськими вимогами в цій частині слід відмовити.

Що ж стосується кредиторських вимог на загальну суму 172 053,91 грн., які складаються з витрат ініціюючого кредитора по авансуванні грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражному керуючому Жураковській Л.В. за виконання останньою обов'язків розпорядника майна та керуючого санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" у період з 25.02.2015 по 17.11.2015, судова колегія зазначає наступне.

Обґрунтовуючи заявлені кредиторські вимоги у розмірі 172 053,91 грн., ТОВ "Строй Центр" посилається на ухвалу господарського суду м. Києва від 19.12.2014 у даній справі та договір про надання послуг арбітражного керуючого від 19.12.2014 № 910/22119/14-1.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що у п. 6 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 19.12.2014 у даній справі чітко зазначено: «Встановити оплату послуг арбітражного керуючого Жураковської Л.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна». У вказаній ухвалі суду не зазначено про обов'язок боржника відшкодувати заявнику (ТОВ "Строй Центр") оплачені останнім кошти арбітражному керуючому Жураковській Л.В.

Разом з тим, судовою колегією було досліджено наявний в матеріалах справи договір про надання послуг арбітражного керуючого від 19.12.2014 № 910/22119/14-1, який укладений між ТОВ "Строй Центр" та арбітражним керуючим Жураковською Л.В. Предметом вказаного договору є надання послуг арбітражного керуючого у порушеній ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2014 справи № 910/22119/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" про банкрутство. У зазначеному договорі відсутні домовленості сторін та будь-які умови стосовно того, що перераховані ТОВ "Строй Центр" кошти на користь арбітражного керуючого Жураковській Л.В. повинні бути відшкодовані боржником і яким саме способом.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що вимоги ТОВ "Строй Центр" до боржника на загальну суму 172 053,91 грн. не підлягають задоволенню, як такі що необґрунтовані належними доказами у справі та нормами Закону. А тому заяву ТОВ "Строй Центр" з кредиторськими вимогами до боржника в цій частині слід залишити без задоволення.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню в частині, що стосується кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр", із прийняттям нового рішення, за яким слід відмовити у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" від 03.08.2015 № 353 та від 21.10.2015 № 508 про визнання кредитором на загальну суму 4 012 551,49 грн. та на суму 3 974,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалу господарського суду м. Києва від 30.01.2017 у справі № 910/22119/14 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 30.01.2017 у справі № 910/22119/14, що стосується кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" скасувати, прийнявши нове рішення:

«Відмовити у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" від 03.08.2015 № 353 та від 21.10.2015 № 508 про визнання кредитором на загальну суму 4 012 551,49 грн. та на суму 3 974,00 грн. судового збору».

4. Матеріали справи № 910/22119/14 направити до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний 02.06.2017.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді С.В. Сотніков

В.О. Пантелієнко