Ухвала суду № 66879024, 02.06.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16198/14-ц Провадження №22-ц/773/685/17 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Категорія:27 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про визнання неподаною і повернення апеляційної скарги

02 червня 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, ознайомившись з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2014 року відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з ухвалою судді суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на цю ухвалу, яка не була оплачена судовим збором в розмірі ставки, встановленої законом ( 320, 00 грн.).

Ухвалою судді Апеляційного суду Волинської області від 24 квітня 2017 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2014 року в даній справі була залишено без руху і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали сплатити судовий збір в розмірі 320, 00 гривень.

Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлена відповідачу 25 квітня 2017 року, повторно 04 травня 2017 року, 25 травня 2017 року для виконання за вказаною відповідачем в апеляційній скарзі адресою.

Проте копія ухвали апеляційного суду не була вручена відповідачу, оскільки направлені конверти повертались у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а також що адресат за даною адресою відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

На підставі наведеного та враховуючи, що за вказаною ОСОБА_2 адресою місця проживання вона не отримує судових рішень, не повідомила суд про зміну місця проживання, приходжу до висновку про можливість застосування норми статті 77 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні в справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідач ОСОБА_2, яка подала апеляційну скаргу на ухвалу судді суду першої інстанції, протягом тривалого часу не вжила будь-яких заходів для виконання ухвали апеляційного суду від 24 квітня 2017 року про залишення її апеляційної скарги без руху, не цікавилась станом провадження в даній справі, а тому це є усвідомленими вольовими систематичними вчинками, що лише формально ґрунтуються на положеннях процесуального права і не мають за мету захист порушених, невизнаних чи оспорюваних її прав, а навпаки такі вчинки та діяльність переслідують іншу мету, що в свою чергу порушує передбачене Конвенцією право позивача на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ст.т.121,297 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без оплати судового збору, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення скарги без руху, про що повідомляє апелянта і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання апелянтом ухвали. Якщо апелянт відповідно до ухвали суду у встановлений строк сплатить суму судового збору, апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання. Інакше апеляційна скарга вважається неподаною і повертається апелянту.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, а також з метою забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, дотримання засад і принципів міжнародного права, вважаю, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 слід визнати неподаною і повернути апелянту у зв'язку з невиконанням вимог ухвали судді Апеляційного суду Волинського суду від 24 квітня 2017 року.

Керуючись ст.ст.121, 297 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2014 року в даній справі визнати неподаною і повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя: