Рішення № 66862875, 25.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/1672/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Семаніва Ю.В.

справа №759/1494/16-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представника позивача Круглика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником за довіреністю ОСОБА_3, на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИЛА:

В січні 2016 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 59353,60 грн. заборгованості за кредитним договором.

Вимоги обґрунтовує тим, що 16 травня 2013 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №СL134431, відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у сумі 138670,36 грн. на строк до 25 квітня 2018 року, за користування якими він зобов»язався сплатити проценти у розмірі 14% річних.

З метою забезпечення кредитних зобов»язань 16 травня 2013 року між банком та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №СL134431-Р.

У зв»язку із неналежним виконанням зобов»язань банк, використовуючи право достроково вимагати виконання зобов»язання, звернувся до суду з позовом про стягнення простроченої та поточної заборгованості, відсотків та пені. Уточнивши позовні вимоги в сторону зменшення, з підстав виконання зобов»язання за простроченими платежами, банк просить стягнути 59353,60 грн., що складається з 59330,53 грн. - суми дострокового стягнення та 23,07 грн. заборгованості по відсоткам. Прострочена заборгованість відсутня.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість за Кредитним договором №СL134431 в розмірі 59353,60 грн., яка складається з 59330,53 грн. - суми дострокового стягнення та 23,07 грн. заборгованості по відсоткам. Стягнуто солідарно 1378 грн. у рахунок відшкодування витрат по оплаті суми судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі посилається на належне виконання позичальником своїх зобов»язань; ненадання банком підтвердження про направлення боржнику та поручителю повідомлення про зміну строку виконання зобов»язання; не дослідження судом обставини чи припинена порука; зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції, що питання про відстрочення виконання рішення може вирішуватись тільки на стадії виконання рішення.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з установленої законом обов»язковості виконання зобов»язань, та, встановивши порушення позичальником умов кредитного договору, дійшов висновку про стягнення суми заборгованості в судовому порядку.

Проте погодитися з таким висновком колегія суддів не може.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції установлено, що 16 травня 2013 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №СL134431, відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у сумі 138670,36 грн. на строк до 25 квітня 2018 року, за користування якими він зобов»язався сплатити проценти у розмірі 14% річних.

З метою забезпечення кредитних зобов»язань 16 травня 2013 року між банком та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №СL134431-Р.

Розділом 8 Кредитного договору сторонами визначено умову, відповідно до якої у разі прострочення виконання зобов»язання кредитор вправі вимагати виконання зобов»язання достроково. При цьому установлено, що новий строк настає з моменту отримання позичальником вимоги кредитора, у якій встановлюється новий строк виконання зобов»язання, і позичальник повинен виконати її протягом 30 днів.

Відповідно до даних Реєстру рекомендованих поштових відправлень від 30 листопада 2015 року на адресу позичальника направлено вимогу про сплату всієї суми зобов»язання, зокрема і поточної. Проте повідомлення боржнику не вручено, поштове відправлення повернуто на адресу банку. Відомостей про повідомлення поручителя матеріали справи не містять.

Ураховуючи умови кредитного договору, за змістом яких зміна строку виконання основного зобов»язання пов»язується з моментом отримання позичальником вимоги кредитора, за відсутності факту отримання такого повідомлення відсутні підстави уважати про установлення нового строку виконання зобов»язання.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для дострокового стягнення кредитної заборгованості.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги в частині припинення поруки є помилковими та відхиляються колегією суддів.

Порука - цестрокове зобов'язання, інезалежно відтого, встановленийстрок їїдії договоромчи законом, спливцього строкуприпиняє суб'єктивне правокредитора. Цеозначає, щострок порукивідноситься допреклюзивних.

Оскільки колегією установлено відсутність підстав для дострокового стягнення заборгованості, строк виконання основного зобов»язання не настав, відтак відсутні підстави уважати поруки припиненою відповідно до приписів ст.559 ЦК України.

Відповідно до ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником за довіреністю ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов