Постанова № 66862619, 29.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2017 р. Справа№ 911/2328/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

третьої особи 1: не з'явився;

третьої особи 2: ОСОБА_2 за довіреністю №15 від 12.01.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.04.2017

у справі №911/2328/14 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

та до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне "Бюро технічної інвентаризації",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

1) Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та

2) Фонд державного майна України,

про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2017 Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 б/н, б/д (вх. № 11/17 від 15.03.2017 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Київської області у справі № 911/2328/14 від 28.07.2015 р. залишено без змін.

Не погодившись із вказаною ухвалою Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, скасувати рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скарга мотивована тим, що скаржник не погоджується із висновками господарського суду, оскільки матеріали інвентаризаційної справи позивача, які знаходяться в архіві Фонду державного майна України, не були предметом дослідження у справах №12/204-11, №911/2328/14, та є належними і допустимими доказами, на підставі яких можливо ідентифікувати спірне майно.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Зубець Л.П., Ткаченка Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 10.05.2016.

04.05.2017 від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги, у яких він вказав, що матеріали інвентаризаційної справи судами не досліджувались та просить витребувати їх від Фонду держмайна України.

10.05.2017 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.

12.05.2017 від відповідача 2 (КП "Бориспільської районної ради Бориспільське районне "Бюро технічної інвентаризації") надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 розгляд справи призначено на 29.05.2017.

24.05.2017 від відповідача 1 (ФОП ОСОБА_3.) надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та підтримання доводів апеляційної скарги і доповнень до неї.

Представники позивача, відповідачів та третьої особи 1 у судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду.

Суд вважає, що неявка в судове засідання представників позивача, відповідачів та третьої особи 1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник третьої особи 2 (Фонду державного майна України) у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника третьої особи 2, розглянувши мотиви апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2016 р., було частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне "Бюро технічної інвентаризації", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Фонду державного майна України. За позивачем ПАТ "Племінний завод "Бортничі" було визнано право власності на будинок-контору, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який має реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 16859503, та на столярно-зварювальний цех, розташований за адресою: АДРЕСА_2, який має реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 16859730, а також витребувано із незаконного володіння ФОП ОСОБА_3 на користь позивача вищезазначене нерухоме майно.

15.03.2017 р. до господарського суду Київської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14, відповідно до якої заявник просив суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ПАТ "Племінний завод "Бортничі" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне "Бюро технічної інвентаризації", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та 2) Фонду державного майна України, про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з незаконного володіння.

У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач 1 вказував, що істотною обставиною у даній справі є той факт, що до переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Племінний завод "Бортничі", об'єкти під назвою - будинок-контора, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та столярно-зварювальний цех, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, не входили, що спростовує доводи позивача про передачу до статутного фонду ВАТ "Племінний завод "Бортничі" індивідуально визначених об'єктів нерухомого майна під такою назвою на виконання наказу Фонду державного майна України від 13 лютого 1996 року № 23-АТ "Про затвердження плану приватизації і перетворення державного племінного заводу "Бортничі" с. Щасливе у відкрите акціонерне товариство".

Заявник зазначав, що даний факт встановлений з відповіді Фонду державного майна України № 10-21-3036 від 16.02.2017 р. на адвокатський запит № 17 від 02.02.2017 р. При цьому, у вказаній відповіді зазначено, що під час підготовки державного племінного заводу "Бортничі" до приватизації проводилась повна інвентаризація майна підприємства станом на 1 лютого 1995 року, що було передбачено Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств і організацій, яке передано в оренду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року № 158, матеріали якої зберігаються в архіві Фонду державного майна України.

На думку відповідача 1, факт проведення повної інвентаризації майна державного племінного заводу "Бортничі" станом на 1 лютого 1995 року та існування даних матеріалів в архіві Фонду також є нововиявленими обставинами, які не були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, і дані обставини приховувались позивачем, незважаючи на те, що за наслідком перевірки матеріалів інвентаризації можливо ідентифікувати майно, на яке позивачем заявлено право власності та вирішити даний спір на підставі належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим заявник також просив суд для перевірки доводів про існування нововиявлених обставин витребувати з архіву Фонду державного майна України матеріали повної інвентаризації майна державного племінного заводу "Бортничі" станом на 1 лютого 1995 року.

За змістом ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, в основу твердження про наявність у даній справі нововиявлених обставин відповідачем 1 покладено той факт, що до статутного фонду ВАТ "Племінний завод "Бортничі" не були включені об'єкти з найменуваннями, що відповідали б назвам спірних об'єктів, щодо яких судом у даній справі визнане право власності за позивачем, а саме - будинок-контора, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та столярно-зварювальний цех, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що наказом Фонду державного майна України від 13.02.1996 р. № 23-ПТ було затверджено план приватизації державного племінного заводу "Бортничі" та доручено директору департаменту реформування власності перетворити державний племінний завод "Бортничі" у відкрите акціонерне товариство.

Склад майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Племінний завод "Бортничі", визначений у Переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі" від 24.07.2006 р., який підписаний заступником голови Фонду державного майна України, належним чином засвідчену копію якого долучено до матеріалів справи з відповідними поясненнями Фонду державного майна України.

У вказаному переліку під порядковими номерами 16 та 37 зазначені об'єкти - склад тари в с. Щасливому (інвентарний номер 129) та контора цеху садовод в с. Щасливому (інвентарний помер 150), які за найменуванням не збігаються з найменуванням майна, право на яке визнане судом у даній справі за позивачем, а саме - будинок-контора, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та столярно-зварювальний цех, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Факт відповідності майна, зазначеного у Переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі" від 24.07.2006 р., майну, що становить предмет спору у даній справі, раніше вже було встановлено господарським судом Київської області в іншій справі № 12/204-11, за позовом ФОП ОСОБА_3 до ВАТ "Племінний завод "Бортничі", за участю третьої особи, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", про визнання права власності на вищезазначене майно.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 27.12.2011 р. у справі № 12/204-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р., у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 відмовлено, зокрема, з огляду на те, що спірне майно входить до складу цілісного майнового комплексу ВАТ "Племінний завод "Бортничі", який переданий останньому за наказом Фонду державного майна України "Про затвердження плату приватизації і перетворення державного племінного заводу "Бортничі" у відкрите акціонерне товариство" від 13.02.1996 р. № 23-ПТ та на виконання плану приватизації майна державного племінного закону "Бортничі", затвердженого заступником Голови Фонду державного майна України 05.02.1996 р.

Зазначені обставини, відповідно до ст. 35 ГПК України, не потребують повторному доказуванню.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що подання відповідачем 1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 911/2328/14 фактично спрямоване на переоцінку обставин, встановлених судом у іншій справі № 12/204-11, які не потребують повторного доведення у справі № 911/2328/14 в силу приписів статті 35 ГПК України.

Також місцевий господарський суд вірно зазначив, що Фонд державного майна України, до якого у лютому 2017 року звернувся із запитом щодо майна, яке є предметом спору, адвокат ФОП ОСОБА_3, є учасником даної справи в якості третьої особи з березня 2015 року. При цьому, заявником не обґрунтовано причин своєчасного невжиття можливих і залежних від нього заходів забезпечення доказування в судовому процесі, у тому числі - щодо витребування доказів від Фонду державного майна України.

За наведених обставин господарський суд Київської області дійшов вірного висновку, що зазначені в заяві доводи відповідача 1 не можуть вважатись нововиявленими обставинами у даній справі, оскільки не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Зазначені висновки місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами процесуального права, які судом правильно застосовані.

Клопотання заявника про витребування додаткових доказів від Фонду державного майна України відхилено колегією суддів, оскільки не відповідає приписам ст. 38 ГПК України.

Статтею 104 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами місцевим господарським судом повно з'ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, і судом не порушені норми матеріального чи процесуального права, а доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 №01-8/1427).

При цьому відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 10.04.2017 у справі №911/2328/14 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 10.04.2017 у справі № 911/2328/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/2328/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Л.П. Зубець