Постанова № 6685954, 16.11.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2009 року Справа №2а-5899/09/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі Куцеволі В.В., Шевченко Ю.В.

за участю представників:

позивача Шевченко І.М.

відповідача Козлюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу

за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Новомосковський завод залізобетонних виробів», смт. Меліоративний Новомосковського району Дніпропетровської області

до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про скасування рішення в певній частині, -

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Новомосковський завод залізобетонних виробів» звернулось до Новомосковської обєднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області із позовом про скасування рішення від 06.04.2009 року №0000062200 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15 292, 71 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що момент здійснення експорту (імпорту) це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Термін момент перетину товаром митного кордону України визначено Митним кодексом України, «ввезення в Україну та вивезення з України» означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Іншою подією, з якою Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» також пов'язує момент здійснення імпорту, є перехід права власності на імпортований товар. Виходячи з положень Цивільного кодексу України контрагент позивача повністю виконав власні обов'язки за договором з моменту передання майна перевізнику і саме з цього моменту до позивача перейшло право власності на товар. Оскільки імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД, отже, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив наступне. Якщо раніше під поставкою розумілася «дата виконання нерезидентом усіх зобовязань щодо поставки, покладених на нього за договором», то в подальшому визнано здійснення поставки визначено як оформлення ВМД. За наявності у резидента лише товаросупровідних документів із відбитком штампа «Під митним контролем» та за відсутності належним чином оформленої ВМД з нього повинна стягуватись пеня. Це підтверджує і поняття «поставка», наведене в оновленому підпункті 1.1. Інструкції №136, де зазначено що здійснення поставки це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України).

Представники сторін у судовому засіданні підтвердили обрані правові позиції, пояснили, що не мають спору щодо розрахунку сум пені, спір точиться навколо того що є датою поставки з метою валютного регулювання - дата перетину митного кордону за позицією позивача або дата оформлення вантажної митної декларації, отже, чи є підстави для нарахування пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.03.2009 року на підставі листа ЗАТ «КБ ПриватБанк» №0.0.с.0/2-10 від 09.01.09 року ревізор-інспектором сектору контролю за фінансовими установами та операціями в сфері зовнішньоекономічної діяльності Новомосковської обєднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області податковим Карнаух Н.М. здійснено перевірку ВАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів» за період з 10.06.08 року по 17.12.2008 року з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 30.03.2009 року №75/220/01033409, яким встановлено, що ВАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів» з ЗАО «Вибропресс», РФ 12.05.2008 року укладений контракт №303 на постачання обладнання та виконання пуско-наладочних та шеф-монтажних послуг. Сума контракту: 25 639898,00 руб. РФ, з яких 21 079352, 00 руб. РФ вартість обладнання, 4 560546,00 руб. РФ. Вартість послуг. Валюта платежу - руб. РФ. Умови поставки РСА - м. Бологоє. На виконання умов договору ТОВ «Новомосковський завод ЗБВ» здійснив передплату згідно б/в від 10.06.2008 року на загальну суму - 3 871 916,0 руб. РФ. Граничний термін отримання продукції - 07.12.2008 року.

Товар надійшов згідно ВМД № 7576 від 12.12.08 на загальну суму 3868114,00 руб. (1036847,96 грн.), також відбулось повернення грошових коштів згідно б/в № 93 від 16.12.08 року на суму 3802,0 руб. РФ. (1046,16 грн.) з порушенням термінів розрахунків передбачених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Додатком № 1 до акту перевірки є наступний розрахунок пені:

- сума заборгованості - 3 871 916, 44 руб. РФ;

- прострочено днів - 5 (з 08.12.2008 року по 12.12.2008 року включно) та 4 дні (з 13.12.2008 року по 16.12.2008 року включно);

- курс НБУ на 07.12.2008 року - 0,26331 грн./руб. РФ;

- розмір пені - 0,3 % за 1 день;

- розрахунок пені по контракту № 303 від 12.05.2008 року укладеного з ЗАО «Вибропресс», РФ, сума пені: 3 871 916,44 х 0,26331 х 0,3% х 5=15 292, 71 грн. Сума пені: 3 802, 0 х 0,26331 х 0,3% х 4 = 12, 01 грн.;

- всього нарахованої пені - 15 292, 71 + 15 = 15 307, 71 грн.

На підставі акту перевірки Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області винесене оскаржуване рішення від 06.04.09 № 0000062200 про застосування до ВАТ ««Новомосковський завод залізобетонних виробів» штрафних санкцій у розмірі 15 307, 71 грн., яка позивач оскаржив у частині нарахованої пені в розмірі 15 292,71 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку встановлених Законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валют» встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 вказаного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми не одержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

На виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» інших нормативно-правових актів Національний банк України визначав порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями, затвердивши постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (далі Інструкція №136).

Інструкція №136 встановлює порядок надання інформації державним органам. Так дана інструкція передбачає надання банком податковим органам інформації про виявлені у звітному місяці факти порушень в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки, товарів або об'єкта лізингу.

Згідно пункту 1.1. вказаної Інструкції №136 здійснення поставки це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках). День виникнення порушення це перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Митним оформленням, відповідно до пункту 14 статті 1 Митного кодексу України є виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщується через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Згідно частини 4 статті 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Таким фактом, який має юридичне значення в даному випадку, є факт здійснення поставки товарів за імпортним контрактом, що підтверджується вантажною митною декларацією (ВМД).

В статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» мова йде саме про відстрочення поставки, строк якої не повинен перевищувати 180 днів. Тобто, порушення вказаних термінів триває до моменту здійснення поставки. З урахуванням положень частини 1 статті 4 вказаного Закону стягнення пені здійснюється за кожен день прострочення. Закон прямо ставить момент припинення стягнення пені в залежність від здійснення факту поставки або досягнення вартості недопоставленого товару.

У зв'язку з цим, суд доходить висновку про безпідставність посилання позивача на норми Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Митного кодексу України, в частині визначення моменту здійснення експорту (імпорту), переміщення товарів через митний кордон України та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з метою визначення поняття «момент закінчення нарахування пені», оскільки в розглянутих правовідносинах мають застосовуватись спеціальні норми Інструкції №136, а Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»регулює основні засади та загальні правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Новомосковський завод залізобетонних виробів» до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішення в певній частині відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) І.О. Верба

Постанову складено у повному обсязі 18 листопада 2009 року

З оригіналом згідно Суддя І.О.Верба