Постанова № 66850086, 01.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 711/431/17 Головуючий у 1-й інстанції: Дунаєв С.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40108667) призначити і виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку із втратою працездатності в сумі 290 000 (двісті дев'яносто тисяч) гривень.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 23.10.2003 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та звільнений 06.11.2015 року наказом №311 о/с згідно Закону України «Про Національну поліцію» за п.64 «з» у зв'язку з переходом на роботу в центральні органи влади.

07.11.2015 року позивач відповідно до наказу № 1о/с був прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції в Черкаській області області із цього часу на нього розповсюджуються вимоги Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 16 о/с від 05.02.2016 року року ОСОБА_2 звільнений зі служби в поліції у запас Збройних Сил України за п. 2 ст. 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію".

05.01.2014 року під час виконання службових обов'язків із забезпечення охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму, про що в подальшому було складено відповідний акт форми Н-1 та Н-5.

12.05.2016 року за результатами проходження огляду МСЕК позивачеві було встановлено 2 групу інвалідності безтерміново, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Після отримання виписок МСЕК ОСОБА_2 08.06.2016 року звернувся із заявою до відповідача про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності.

Проте, листом від 07.07.2016 року № 29/Г-66 відповідачем було надано відповідь проте те, що не встановлена законодавчо можливість колишньому поліцейському провести виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності чи захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач вважаючи такі дії протиправними, відмову необґрунтованою, а свої законні права порушеними звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 23 Закону України "Про міліцію", постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі - Порядок №850).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 850 від 21.10.2015 року цей Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

12.05.2016 року за результатами проходження огляду МСЕК позивачеві було встановлено 2 групу інвалідності безтерміново, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію».

Згідно пункту 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв на час набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" та на час виникнення спірних правовідносин.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Згідно п.3 ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України

Відповідно до ч.2 ст. 97 вищевказаного Закону, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом МВС України № 916 від 12 вересня 2016 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи наведені вимоги законодавства, доводи позивача в позовній заяві щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень Порядку № 4, зі змінами, внесеними наказом МВС України № 916 від 12 вересня 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки на час звернення ОСОБА_2 за призначенням одноразової грошової допомоги Порядок №4 не містив положень, які регулювали порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги особам, яким установлено групу інвалідності чи визначено втрату працездатності, що пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 15 травня 2017 року справа №806/1589/16 (К/800/10988/17).

Задовольняючи позовні вимоги, суд попередньої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Порядку № 4 від 11.01.2016 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок Придніпровського районного суду м. Черкаси про задоволення позовних вимог щодо визнати протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити і виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку із втратою працездатності в сумі 290 000 (двісті дев'яносто тисяч) гривень.

Разом з тим, відповідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.

Частинами 1 та 2 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Аналіз наведених нормативно-правових актів свідчить, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №565-ХІІ, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850.

Позивачем належним чином дотримано вимог Порядку №850 та подано відповідачу заяву з додатками для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до п.7 Порядку №850. Натомість відповідач всупереч вимог п.8 Порядку №850 не склав та не направив до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги, а повідомив позивача про неможливість призначення та виплати допомоги, тобто вчинив протиправні дії. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що

Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 від 21.10.2015 року МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цього Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне з метою повного захисту порушеного права вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи, а тому постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 160, 183-2, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову наступного змісту.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.