Постанова № 66761842, 28.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 р. Справа № 804/6085/16 ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" (далі-ПАТ «ДМЗ», підприємство, платник, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2016 року за №0000791502 та №0000801502.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, мотивуючи тим, що висновки податкового органу, відображені в акті камеральної перевірки є необєктивними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки період своєчасності сплати земельного податку ПАТ «ДМЗ» згідно ст. 102 Податкового кодексу України не може перевищувати період з 15.04.2013р. по 15.04.2016р. При цьому, на думку позивача, розрахунки наведені контролюючим органом в акті перевірки не відповідають дійсності та є суперечливими між собою.

Позиція відповідача відображена у запереченнях на позов та аргументована правомірністю дій та рішень контролюючого органу, а також безпідставністю заявлених ПАТ «ДМЗ» позовних вимог. Так, на думку відповідача, період несвоєчасності сплати узгоджених зобовязань платника відповідає вимогам ст. 102 Податкового кодексу України. Окрім того, відповідач звертає увагу суду, що оскаржуване податкове повідмолення-рішення №0000791502 від 18.05.2016р. є відкликаним. При цьому, відповідач зауважує, що окрім посилань на невідповідність періоду перевірки вимогам ст. 102 Податкового кодексу України, позивачем не наведено жодних інших доводів, які спростовують встановлені в ході перевірки порушення платника.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 14313332) зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності юридичну особу від 02.02.1996р.

Підприємство перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі- ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, податковий орган, контролюючий орган, відповідач).

15.04.2016р. фахівцями ДПІ у Красногвардійському районі ОСОБА_1 проведено камеральну перевірку ПАТ «ДМЗ» з питань своєчасності сплати земельного податку, за результатами якої відповідачем складено Акт «Про результати перевірки своєчасності сплати земельного податку» №452/12-02/14313332 від 15.04.2016р. (далі акт перевірки).

Зі змісту даного акту вбачається, що за підсумками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про порушення позивачем п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, п.287.3 ст.287, п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України у вигляді несвоєчасної сплати ПАТ «ДМЗ» суму податкового зобов'язання з плати за землю (земельного податку), зазначеного у поданій ним податковій звітності з плати за землю. Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-\Т "Порушення правил сплати (перерахування) податків" із змінами та доповненнями".

На підставі акту перевірки в порядку ст. 126 Податкового кодексу України ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська сформовано:

- податкове повідомлення рішення №0000801502 від 18.05.2016 року, яким збільшено грошове зобовязання підприємства по сплаті земельного податку шляхом застосування до платника штрафних санкцій (10%) у розмірі 1637, 23 грн.;

- податкове повідомлення рішення №0000791502 від 18.05.2016 року, яким збільшено грошове зобовязання підприємства по сплаті земельного податку шляхом застосування до платника штрафних санкцій (20%) у розмірі 234 097, 65 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу, ПАТ «ДМЗ» оскаржило вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача за №92/63 від 02.06.2016р. (вх.№7601/10 від 06.06.2016р.) Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №4513/10/04-30-10-07-09 від 20.07.2016р., яким скаргу ПАТ «ДМЗ» задоволено частково, а саме: скасовано на 1819, 57 грн. суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків сплати узгоджених податкових зобовязань по земельному податку з юридичних осіб, визначену за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №0000791502 від 18.05.2016р. Згідно із даним рішенням оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000801502 від 18.05.2016р. залишено без змін, а скаргу платника у даній частині залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням позивач звернувся із скаргою №92/106 від 10.08.2016р. (вх.№20342/6 від 15.08.2016р.) до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду вказної скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення №18695/6/99-99-11-03-01-25 від 30.08.2016р., яким скаргу ПАТ «ДМЗ» - залишено без змін, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення за №0000801502 та №0000791502 від 18.05.2016р. без змін з урахуванням рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №4513/10/04-30-10-07-09 від 20.07.2016р.

Правомірність винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень за №0000801502 та №0000791502 від 18.05.2016р. є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України - власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. (п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу України - не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податку.

Згідно з п.57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в результаті проведеної фахівцями камеральної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ПАТ «ДМЗ» термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку, що не спростовано позивачем в ході розгляду адміністративної справи.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом визначених строків, то відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при Затримці до 30 календарних днів включно, наступних за остані. м днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. При затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зважаючи на приписи зазначеної норми, ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська сформовані:

-податкове повідомлення-рішення №0000801502 від 18.05.2016 року, яким донараховано підприємству штрафні санкції в сумі 1637, 23 грн. (10 % від суми несвоєчасної сплати);

-податкове повідомлення-рішення №0000791502 від 18.05.2016 року, яким донараховано підприємству штрафні санкції в сумі 234 907,65 грн. (20 % від суми несвоєчасної сплати).

Щодо твердження позивача про порушення періоду проведення перевірки, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днём граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Судом встановлено, що перевірка несвоєчасності сплати грошових зобов'язань проведена за період з 29.04.2013р. (перший термін несвоєчасної сплати) по 05.04.2016 р.

Тобто, саме із дати несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання, у позивача виникає дата порушення вимог Податкового кодексу України щодо термінів, що в свою чергу спростовує твердження ПАТ «ДМЗ» про порушення періоду проведення перевірки.

Водночас, судом також встановлено, що оскаржене підприємством податкове повідомлення-рішення №0000791502 від 18.05.2016 року є відкликання, з огляду на таке.

За результатами адміністративного оскарження ПАТ «ДМЗ» податкового повідомлення-рішення №0000791502 від 18.05.2016 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області рішення за №4513/10/04-36-10-01-09 від 29.07.2016р., яким зазначене рішення відповідача є скасованим внаслідок зменшення суми нарахованого грошового зобов'язання на 1819, 57 грн.

На виконання вимог Податкового кодексу України ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було сформовано нове податкове повідомлення-рішення на зменшену суму за №0007021520 від 14.09.2016 року, яке направлене на адресу ПАТ «ДМЗ» 16.09.2016 року та отримано позивачем - 20.09.2016 року.

Відповідно до вимог ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №0000791502 від 18.05.2016 року вважається відкликаним.

Оцінюючи докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000801502 від 18.05.2016 року, прийняте відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством, а інше оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №0000791502 від 18.05.2016р. на момент розгляду даної адміністративної справи є відкликаним.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач діяв в порядку, в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у звязку з чим підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0000801502 від 18.05.2016 року - відсутні, а інше оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0000791502 від 18.05.2016р. на момент розгляду даної адміністративної справи є відкликаним.

З огляду на вищевикладене, позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_2