Ухвала суду № 6675920, 27.10.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 року №22а-15739/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Багрія В.М., Обрізко І.М.

при секретарі судового засідання: Неміш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» на постанову господарського суду Закарпатської області від 16.10.2008 року у справі за позовом комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У червні 2007 року комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 30.01.2007р. вони отримали податкове повідомлення - рішення від 24.01.2007р. №0000301640/0 з вимогою сплатити штраф у розмірі 50% за затримку на 477 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 376424,54 грн.

02.02.2007 року позивач звернувся із скаргою №65 від 02.02.2007 року до відповідача. У результаті розгляду скарга КП „Водоканал м. Ужгорода" була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді залишено без змін, про що підприємство повідомлено рішенням про результат розгляду скарги від 02.04.2007 року вих.9850/10/20-0 та, відповідно, податковим повідомленням №0000301640/1/1133/15-2/03344326/10267 від 02.04.2007р., що надійшло на адресу підприємства 17.04.2007р.

__________________

Суддя 1 інст. Карпинець В.І. Ряд.стат.звіту №2.11.1 Суддя доповідач – Улицький В.З. Справа №14/136/5008 Справа №22а-15739/08/9104.doc

Підприємство оскаржило податкове повідомлення до вищестоящого контролюючого органу - ДПА у Закарпатській області скаргою №256 від 13.04.07р.

Рішенням ДПА у Закарпатській області про результати розгляду скарги від 28.04.07р.№ 731/10/25-055 оскаржуване податкове повідомлення та рішення про розгляд первинної скарги залишені без змін, а повторна скарга - без задоволення.

15.05.2007р. на адресу КП „Водоканал м. Ужгорода" надійшло повідомлення №0000301640/2/1504/15-2/03344326/13194 від 28.04.2007р. за результатами розгляду скарги.

Вважаючи такі рішення відповідача незаконними, позивач звернувся до суду.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 16.10.2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржило комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода». Вважає, що постанова є безпідставною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки дотримання податкового законодавства Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" за актом перевірки від 19.01.2007р., було встановлено порушення останнім граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 752849,08грн. затримкою, що є більшою 90 календарних днів, у зв'язку з чим розраховано штрафну санкцію у розмірі 50% у загальній сумі 376424,54грн. на підставі розрахунку штрафних санкцій, як додатку до вищезазначеного акту перевірки ) та відповідно було прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000301640/0/161/15-2/03344326/1428 про зобов'язання КП „ВУВКГ міста Ужгорода" сплатити штраф у розмірі 50% у загальній сумі 376424,54 грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 752849,08грн. (а.с.9).

Не погоджуючись із висновками органу державної податкової служби, наведеними в акті перевірки щодо порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, КП „ВУВКГ міста Ужгорода" вищенаведене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 24.01.2007р. №0000301640/0/161/15-2/03344326/1428 було оскаржено в апеляційному порядку. За результатами апеляційного розгляду вищезазначених скарг, ДПІ у м. Ужгороді було прийнято повторні податкові повідомлення-рішення від 02.04.2007р №0000301640/1/1133/15-2/03344326/10267 та від 28.04.2007р. 0000301640/2/1504/15-2/03344326/13194 про зобов'язання КП „ВУВКГ міста Ужгорода" сплатити штраф у розмірі 50% у загальній сумі 376424,54грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 752849,08грн., із зазначенням у них нових граничних термінів сплати загальної суми застосованого штрафу. Так,підпунктами 5.1 та 5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 передбачено, що податкове зобов'язання, як самостійно визначене платником податків у податковій декларації, так і нараховане контролюючим органом, вважаються узгодженим податковим зобов'язанням, як з дня подання такої податкової декларації, так і на підставі апеляційного узгодження. Підпунктами 5.3.1 та 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 вищезазначеного Закону передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, як зазначену у поданій ним податковій декларації, так і апеляційно узгоджену, як протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації, так і протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого апеляційного узгодження. Відповідно до п.. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Згідно з п.п. 17.1.7п. 17.1ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Факт несвоєчасного погашення позивачем (платником податків) узгоджених сум податкових зобов"язань по ПДВ за 2005р., на загальну суму 752849,08грн. підтверджується, як датою їх сплати, зазначеною у даному розрахунку штрафних санкцій, так і долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями, тому є правомірним застосування до позивача штрафу у розмірі 50% у загальній сумі 376424,54грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 752849,08грн. за спірними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Ужгороді від 24.01.2007р. №0000301640/0/161/15-2/03344326/1428, від 02.04.2007р. №0000301640/1/1133/15-2/03344326/10267та від 28.04.2007р. №0000301640/2/1504/15-2/03344326/13194. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що податковим органом не могло бути застосовано правило щодо зарахування в оплату податкових зобов'язань позивача за 2005р. по ПДВ наявної дебіторської заборгованості Державного бюджету України перед позивачем, як різниці в тарифах по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, передбачене абз.2 п.п. 7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній у періоді, що перевірявся) з тих підстав, що дія абз.2 п.п. 7.1.1 п.7.1 ст.7 даного Закону була зупинена на 2005р. на підставі Закону України „Про державний бюджет України на 2005р.", тобто у вищенаведеному періоді було заборонено здійснення проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед такими платниками податків. Що стосується строку давності встановленого ст.250 Господарського кодексу України, слід зазначити, що даною статтею визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб"єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб"єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Таким законом є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунктом 17.1 статті 17 якого визначено штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Так, підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Тобто, положення ст.250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки, коли контролюючий орган застосовує фінансові санкції згідно Закону України „Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів - ухвалила: Апеляційну скаргу комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 16.10.2008 року у справі №14/136 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

В. Улицький

В. Багрій

І. Обрізко Головуючий:

Судді: