Рішення № 66758703, 26.05.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1141/17

Справа №235/2135/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2017 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі : головуючого судді Хмельової С.М.

за участю: секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 м. Покровськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Покровськ,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Покровськ. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він знаходився у трудових відносинах з відповідачем по справі з 10 січня 1995 року. Працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті. 19 квітня 2016 року, був звільнений за ст. 38 КЗпП України за особистим бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

Під час роботи в шахті позивач отримав професійне захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 23.02.2017 року, в пунктах 16, 17 якого вказано, що професійне захворювання виникло у зв'язку з подовжувальним періодом роботи в шкідливих умовах обумовленим впливом шкідливого фактора - важкість праці, пил переважно фіброгенної дії, виробничий шум. Причиною професійного захворювання є перевищення концентрації пилу повітря робочої зони з містом вільного діоксину кремнію 6,0 % - 196,8 мг/м3 (ГДК 10 мг/м3) протягом 84,00 % часу робочої зміни. Потужність зовнішньої праці при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба 194,4 Вт (ГДР-90 Вт), теж саме, при роботі з переважною участю м'язів плечового поясу 89,0 Вт (ГДР-45 Вт, перебування у вимушеній робочій позі 30 робочої зміни, маса підіймає мого вантажу за зміну сягала 40 кг при (ПДР 30), параметри виробничого шуму становили 83 дБА при ГДР 80 дБА.

Позивачу було встановлено медичний діагноз: «Хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч справа в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим компонентом. Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Захворювання професійні, встановлені вперше.

29.03.2017 року був оглянутий МСЕК і позивау було встановлено 3 групу інвалідності за професійним захворюванням з 22.03.2017 року до 01.04.2018 р.

29.03.2017 року, згідно висновку Обласної профпатологічної медико - соціальної експертної комісії (далі МСЕК) позивачу було встановлено за сукупністю 65 % втрати професійної працездатності по професійним захворюванням, потребу в медикаментозному лікуванні та санаторно-курортному лікуванні, 3 групу інвалідності з 22.03.2017 року до 01.04.2018 р.

Таким чином, у зв'язку із шкідливими умовами праці позивач отримав професійне захворювання на підприємстві і тому відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду. Спричинена моральна шкода полягає у тому, що у зв'язку з професійним захворюванням він почуває себе погано, постійно змушений лікуватися, не має можливості як раніше вести звичайний спосіб життя, що у свою чергу призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Після втрати працездатності у позивача змінилися умови життя, що потягли за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання. В нього стали траплятися дуже сильні напади кашлю, почуття нехватки повітря. Виникають болі в грудній клітці, в попереку, що не дає йому можливості почувати себе повноцінною людиною. Теперішній стан заважає спілкуватися з родиною, оскільки із-за хвороби він став більш дратівливий, знервований. Тривалість також лікування позначилася на загальному стані, він постійно пригнічений через те, що позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому.

Все це разом має вплив на життя позивача та стосунки із близькими, в нього з'явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім, оскільки він ще в тому віці, коли мав би працювати. В даний час чималі кошти родини спрямовані на лікування позивача.

Діями відповідача спричинені моральні страждання, пов'язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 70000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

Позивач до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ПАТ «ШУ «Покровське» до судового засідання не з'явився, надав суду заперечення на позовну заяву та заяву про розгляд справи за відсутністю представника. В запереченнях на позовну заяву зазначено, що судом повинно бути враховано те, що за ас роботи позивача на ПАТ «ШУ «Покровське» не зафіксовано випадків порушення технологічних регламентів виробничого процесу, порушень техніки безпеки гігієни праці з боку адміністрації підприємства, що могло б сприяти виникненню професійного захворювання. Позивачем не надано доказів на підтвердження факту та глибини моральних страждань. Також не виключається можливість відновлення немайнових витрат. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Покровськ, до судового засідання не з'явився, суду надали відзив на позовну заяву в якому зазначили, що просять суд розглядати справу за їх відсутності та винести рішення на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працював у ПАТ «ШУ «Покровське» з 10.01.1995 року по 19.04.2016 року. 19.04.2016р. був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. За весь період роботи позивач працював прохідником підземним з повним робочим днем в шахті (а.с.7-8).

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 29.03.2017 року № 0049047 ОСОБА_1 встановлено 3 (третю) групу інвалідності, огляд проведено первинно. Ступінь втрати працездатності складає за сукупністю 65%, потребу у медикаментозному та санаторному лікуванні (а.с.5).

Згідно повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 від 07.06.2016 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим компонентом - захворювання професійне, встановлене вперше. Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. - захворювання професійне, встановлене вперше. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - захворювання професійні, встановлено вперше.

Найменування факторів виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили професійне захворювання: фізичне навантаження, вимушена робоча поза, нахили тулуба; пил; шум.

Дата встановлення остаточного діагнозу - 07.06.2016р. Діагноз встановлено Клінікою професійних захворювань ДУ «Іститут медицини праці НАМН» (а.с.6).

Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затвердженого 23.02. 2014 року, за формою П-4, ОСОБА_1 має хронічне професійне захворювання: хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим компонентом - захворювання професійне, встановлене вперше. Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. - захворювання професійне, встановлене вперше. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - захворювання професійні, встановлено вперше. Висновок про наявність шкідливих умов праці: за гігієнічною оцінкою умови й характер праці відносяться до 3 класу 3 ступеня шкідливих та важких умов праці. Професійне захворювання виникло у зв'язку з подовжувальним періодом роботи в шкідливих умовах обумовленим впливом шкідливого фактору - важкість праці, пил переважно фібро генної дії, виробничий шум.

Причина професійного захворювання. Згідно лабораторно-інструментальних досліджень. Згідно лабораторно-інструментальних досліджень запиленість повітря робочої зони з вмістом діоксині кремнію 6,0% складала - 196,8 мг/м3 (ГДК 10 мг/м3 ) протягом 84,0 % часу робочої зміни. Потужність зовнішньої праці при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба 194,4 Вт (ПДР-90Вт), теж саме, при роботі з переважною участю м'язів плечового пояс 89,0Вт (ПДР 45Вт, перебування у вимушеній робочій позі 30 робочої зміни, маса підіймає мого вантажу за зміну сягала 40 кг при (ПДР 30). Параметри виробничого шуму становила 83 БА при (ПДР 8 дБА) (а.с.9-10).

Лікувально-профілактичним закладом, який встановив діагноз є Клініка професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці НАМН України (а.с.11).

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз'яснень, наданими в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв'язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов'язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов'язків.

Згідно ст. 38 Гірничого закону України до обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі. Стаття 1168 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, отже нема необхідності встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють моральні та фізичні страждання.

Згода позивача на працю в тяжких умовах праці, не знімає обов'язку та відповідальності з відповідача за забезпечення належних умов праці.

Статтею 160 КЗпП України передбачено, що постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника.

Стаття 173 КЗпП України передбачає, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Також роботодавець здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва,використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці, та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Суд вважає, що саме діями відповідача спричинені моральні страждання, пов`язані з отримання професійного захворювання позивача, оскільки це є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, довідки МСЕК, медичними документами. Сам факт ушкодження здоров'я, що призвело до втрати працездатності, свідчить про наявність моральних страждань.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках. Також, для визначення розміру відшкодування моральної шкоди, визначальним є необхідність у медикаментозному та санаторному лікуванні позивача, якому для відновлення стану здоров'я потрібен певний час та грошові кошти.

Розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, а також можливості відновлення здоров'я позивача.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 50000 гривень 00 копійок.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.

Частина 3 ст.88 ЦПК України, передбачає, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

Отже, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, становить 640,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.153, 233, 234, 237-1 КЗпП України, ст. ст.60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Покровськ, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди 50000 ( п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь держави судовий збір 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

В судовому засіданні 26 травня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст виготовлено протягом п'яти днів.

Суддя