Ухвала суду № 6674912, 13.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-26573/09 Головуючий у І інстанції – Капустинський М.М., Суддя-доповідач – Костюк Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Костюк Л.О. ,

суддів Горяйнова А.М., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Бундукові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» до Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протипраними дій Новоград-Волинської ОДПІ, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Ін вест» звернулося Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними дії Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції та зобов’язати відповідача відновити суму від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 2006 рік в розмірі 1221242,00грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2008 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2008 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Новоград-Волинської ОДПІ було проведено перевірку ТОВ „Церсаніт Інвест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.11.2005 року по 31.12.2006 року.

За результатами перевірки був складений Акт №431/05-53/23-20/33529350 від 31.05.2007 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4 та п.п.7.3.3 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР, товариством не включено до складу валових доходів в декларації з податку на прибуток суму доходу отриману від операційних курсових різниць, яка обліковувалась в бухгалтерському обліку товариства на рахунку 714 та була списана на фінансовий результат бухгалтерською проводкою Дт-714 Кт-79 рахунків в сумі 737418,00 грн., в т.ч. за 3-й квартал 2006 року на суму 9108,00 грн. та за 4-й квартал 2006 року на суму 728310,00 грн..

Дане порушення було встановлено при звірці даних бухгалтерського обліку по рахунку 714 -„Дохід від операційної курсової різниці", даних звіту про фінансові результати за 2006 рік з даними розшифровки валових доходів по декларації з податку на прибуток за 2006 рік. наданих позивачем.

Відповідно до п.п.7.3.3. п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разу продажу (погашення) заборгованості /її частини/, визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості /її частини/ на початок звітного періоду чи дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості /її частини/ на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку _ дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або його касі на дату закінчення звітного періоду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до розшифровки валових доходів стосовно розрахунків в іноземній валюті позивачем включено доходи від продажу валюти в сумі 70425130,41 грн.;

- доходи від продажу валюти в сумі 70425130,41грн.;

- переоцінка по залишках валюти та протермінованих процентах в сумі 9568,00 грн.;

- переоцінка по позиках в сумі 1353579,48грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем зроблено перерахунок балансової вартості іноземної валюти, основної суми (непогашеної частини основної суми) кредиту, суми процентів нарахованих на таку основну суму і не було порушено норми п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств".

Щодо валових витрат пов’язаних з професійною підготовкою працівників, які перебували в трудових відносинах з товариством та підвищували свій професійний рівень необхідно зазначити наступне.

Відповідно до декларації з податку на прибуток за 2006 рік фонд оплати праці склав 271561,00 грн., що підтверджується також і перевіркою.

Розрахунок фонду оплати праці в межах до 3-х відсотків, що відноситься на валові витрати за 2-4-й квартали 2006 року по TOB „Церсаніт Інвест" приведено в додатку №9 акту перевірки і відповідно визначена сума валових витрат в межах п.п.5.4.2 п. 5.4 ст.5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Договору про підвищення професійного рівня (кваліфікації) працівників від 22 червня 2006 року до переліку послуг, що надавалися на Церсаніт 1, м. Краснитав, Польща входили не лише послуги з приводу професійної підготовки працівників товариства.

Таким чином, порушень п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97 - ВР стосовно завищення валових витрат в декларації з податку на прибуток за 2006 рік пов"язаних з професійною підготовкою працівників, які перебували в трудових відносинах з товариством та підвищували свій професійний рівень на Церсаніт 1 м.Краснислав, Польща, згідно договору від 22.06.2006 року „Про підвищення професійного рівня (кваліфікації) працівників в розмірі, що перевищував 3% фонду оплати праці звітного періоду, в сумі 483824,00 грн. позивачем не здійснено.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2008 року року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі..

Головуючий суддя Л. Костюк

Судді: А. Горяйнов

О. Хрімлі