Ухвала суду № 6674007, 27.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

27.10.2009 р. м. Донецьк

справа № 2-а-9160/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ-ВА” Державної податкової інспекції у Петровському районі м,Донецька визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

головуючого: Ляшенка Д.В. суддів Колеснік Г.А., Ястребової Л.В. при секретарі

за участю представників

відповідача

представників позивача Агейченковій К.О.

Вінділович Т.Г., Калус К.Є., Жиленко Т.О.

Вініченко О.В., Кузьміна В.М., Новикова К.С. розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у Петровському районі м,Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2009 року по справі № 2-а-9160/09/0570 за позовом

до

про Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м,Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2009р. по справі №2-а-9160/09/0570– залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді:

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

27.10.2009 р. м. Донецьк

справа № 2-а-9160/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ-ВА” Державної податкової інспекції у Петровському районі м,Донецька визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

головуючого: Ляшенка Д.В. суддів Колеснік Г.А., Ястребової Л.В. при секретарі

за участю представників

відповідача

представників позивача Агейченковій К.О.

Вінділович Т.Г., Калус К.Є., Жиленко Т.О.

Вініченко О.В., Кузьміна В.М., Новикова К.С. розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у Петровському районі м,Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2009 року по справі № 2-а-9160/09/0570 за позовом

до

про В С Т А Н О В И В: В червні 2009р. Товариство з обмеженою діяльністю "АВ-ВА" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання: недійсним податкового повідомлення-рішення від 3 квітня 2009 року № 0000592342/0, яким позивачу визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 306830 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 153 415 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення товариство вважало протиправним так як позивач надавав паливно-мастильні матеріали приватним підприємцям для надання ними послуг з перевезень за відповідними договорами і це не є поставкою товару. Постановою Донецького окружного адміністративного суду позов задоволений.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

В судовому засіданні представники відповідача скаргу підтримали, а представники позивача проти задоволення скарги заперечували.

Заслухавши доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Товариство з обмеженою діяльністю "АВ-ВА" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32879626, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 08291176.

З 2 лютого по 13 березня 2009 року відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, наслідки якої викладені, в акті перевірки від 20 березня 2009 року № 391/23/32879626 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки заступником керівника податкового органу (відповідача у справі) 3 квітня 2009 року згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок, погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року (надалі - Закон № 2181) прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000592342/0, яким визначене податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 460245 гри., в тому числі за основним платежем, у сумі 306830 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 153415 грн.

Правовою підставою визначення податку спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми пункту 1.4 ст. 1, пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (началі - Закон № 168).

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем визначений підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Перевіркою встановлено, що позивачем, внаслідок порушення вищезазначених норм, занижено податок на додану вартість на загальну суму 306830 гри., у тому числі за липень 2007 року на 24955 грн., за серпень 2007 року на 28670 гри., за вересень 2007 року на 26460 грн., за жовтень 2007 року на 28807 грн., за листопад 2007 року на 20755 грн., за грудень 2007 року на 31496 грн., за січень 2008 року на 22177 гри., за лютий 2008 року на 27611 грн., за березень 2008 року на 25319 грн.. за квітень 2008 року на 22942 грн.. за травень 2008 року на 9563 гри., за червень 2008 року на 8654 грн.. за липень 2008 року на 9203 гри., за серпень 2008 року на 17334 гри., за вересень 2008 року на 12884 грн.

Як вбачається з акту перевірки (підпункт 3.2.1), відповідачем встановлено, що на формування показників, відображених в рядку 1 декларацій з податку на додану вартість позивача, мало вплив здійснення операцій з надання послуг пасажирських перевезень за тарифами, встановленому ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" з урахуванням паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива). Відповідачем на підставі журналів обліку господарських операцій, зворотно-сальдових відомостей, податкових накладних, накладних, рахунків, актів виконаних робіт, актів передачі палива, відомостей аналітичного обліку по рахункам 361, 311, 641, встановлено заниження задекларованих позивачем показників на суму 306830 грн. по вищезазначеним податковим періодам.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими, іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконанім робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права, на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зазначеного Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування, лізингоотримувачу (орендарю).

Підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський, рахунок, платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що піддягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а ДІЮ робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідач у запереченнях наполягає на тому, що у спірних правовідносинах мали місце операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт), а саме передача дизельного палива позивачем приватним підприємцям.

Судом встановлено, що 29 грудня 2006 року між позивачем та ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" був укладений договір № 426/12 про закупівлю послуг з перевезення, пасажирів, укладений з учасником-переможцем процедури закупівлі (тендера). 18 квітня 2008 року між цими ж сторонами був укладений договір № 18/04-7 про надання послуг з перевезення пасажирів. Як вбачається з пунктів 3.1.4 даних договорів, виконавець (позивач у справі) зобов'язаний здійснювати заправку автобусів паливно-мастильними матеріалами на АЗС замовника або за погодженням на іншій АЗС. На виконання даних договорів, ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" були видані податкові накладні, в тому числі щодо поставки дизельного палива, з урахуванням сум податку на додану вартість.

В акті перевірки відповідач зазначає, що позивачем згідно актів передачі палива не було включено до складу об'єкта оподаткування ПДВ операції з передачі приватним підприємцям палива у кількості 392686,11 літрів на суму 1840972,05 грн.. в тому числі податок на додану вартість 306830 грн. У якості додатку № 5 до акту перевірки відповідачем складений реєстр актів передачі, палива, по яких позивачем, не було нараховано податок на додану вартість.

Але відповідно до договорів з приватними підприємцями на відміну від договору з ДП “Вугільна компанія “Кравнолиманська” предметом даних договорів є послуги з перевезення пасажирів, а не поставка товару (дизельного палива).

Позивачем це пальне не придбавалось у приватних підприємців, а надавалось їм для надання послуг з перевезення пасажирів. Тобто не відбулась передача права власності на пальне і в даному випадку не мала місце поставка товару в розумінні абзацу 2 пункту 1.4 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Доказів укладення позивачем договорів з підприємцями на передачу палива відповідачем не надано.

Таким чином суд 1 інстанції правильно не прийняв доводи відповідача щодо наявності підстав для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за актами передачі палива, враховуючи, що дані акти не є документами, що засвідчують факт виконання робіт (послуг) платником податку, і підтверджують дату виникнення податкового зобов'язання відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168.

Таким чином судом справу вирішено правильно із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м,Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2009р. по справі №2-а-9160/09/0570– залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: