Ухвала суду № 6673918, 10.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

головуючий суддя І інстанції- Ісаєнко Ю.А.

суддя – доповідач – Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 10 » листопада 2009 року справа № 2а-8836/09/0570

м. Донецьк, б. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лях О.П.

суддів апеляційного суду ГорбенкоК.П., Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання Барбаш Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахтарськантрацит»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 01 липня 2009 року

у справі № 2а- 8836/09/0570

за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит»

до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську Донецької області

про визнання недійсною вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарськ Харцизьку Донецької області про визнання недійсною вимоги про сплату боргу.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем надіслано вимогу №Ю-248/50 від 5.05.2009 року про стягнення недоїмки в сумі 497270-02 грн. Вважає зазначену вимогу незаконною, оскільки страхові внески за березень 2009 року підприємством сплачено частково, заборгованість дорівнює 4435,65 грн., недоїмка по страховим внескам за березень складає 4416,31 грн. , але відповідач безпідставно сплачену суму страхових внесків зарахував у рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Апелянт надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши доклад судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів частини З статті 106 Закону України „Про загальнообов’ язкове державне пенсійне страхування", територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003 року, включено до ЄДРПОУ за № 32299510, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м.Шахтарську.

Станом на 5 травня 2009 року позивач мав недоїмку по страхових внесках у сумі 497080,11 грн., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника.

7 травня 2009 року відповідачем на адресу позивача направлено вимогу про сплату боргу за № Ю-248/50 від 05.05.2009 року, предметом якої є недоїмка зі страхових внесків та фінансових санкцій у загальній сумі 497 270,02 грн.

Спірна вимога за формою відповідає встановленому додатку 9 до п. 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’зкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Порядок винесення вимоги у справі позивачем не оскаржено.

Сума боргу, зазначена у вимозі, утворилась із наступних сум: 479819 грн. - недоїмка зі страхових внесків станом на 5.05.2009 року підтверджується витягом з особового рахунку; 17261,11 грн. - недоїмка зі страхових внесків станом на 5.05.2009 року (1-5%), що підтверджується витягом із особового рахунку; 189,91 грн.- фінансові санкції (застосовані на підставі рішень УПФ> м.Шахтарська від 13.01.2009 року № 6,7 за подання недостовірна відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, у сум 19,91 грн. та 170 грн. відповідно; дані рішення позивачем не оскаржувались том}' фінансові санкції є узгодженими). Таким чином, загальна сума (до сплати ) дорівнювала (479819 грн. + 17261,1: грн. + і 89.91 грн.) = 497270,02 грн.

Під час розгляду справи в судом першої інстанції представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що зазначені рішенні про застосування фінансових санкцій були визнані підприємством та у встановленому законом порядку не оскаржувались.

Відповідно до приписів частини 5 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове держави пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмка пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач як суб’єкт владних повноважень, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом.

Відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного керуючись ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахтарськантрацит» – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року у справі у справі № 2а- 8836/09/0570 – залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили. .

Колегія суддів