Постанова № 6673157, 04.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя першої інстанції – Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2009 року справа №2а-5883/09/0570

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Безруковій В.М. за участю представників: від позивача: Рева І.В. - довіреність від 18.12.2008 року від відповідача: Вовнєнка Ю.І. - довіреність від 30.06.2009 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року у справі №2а-5883/09/0570 (суддя Кошкош О.О .) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Львів» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними рішень,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року по справі №2а-5883/09/0570 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Львів» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції, внаслідок чого визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції від 11.12.2009 року №0000112341/0, №0000122341/0. , № 0000102341/0; визнані недійсними перша податкова вимога Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.03.2009 року №1/75, друга податкова вимога від 27.04.2009 року №2/131; визнано недійсним рішення № 10/24/34782288 від 28.05.2009року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу; зобов'язано Горлівську об'єднану державну податкову інспекцію звільнити активи Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Львів» з податкової застави, що зареєстрована відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 8726634 від 19.05.2009 року В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Горлівська об'єднана державна податкова інспекція просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 13.12.2006 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складений акт від 23.01.2009р. № 159-23-3/34782281 та прийняті оспорені позивачем податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомлення-рішенням № 0000112341/0 від 11.02.2009 року позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 217005 грн., у тому числі основний платіж 14467 грн., штрафні (фінансові) санкції – 7233,50 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Підставою для донарахування наведеної суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.5.1,п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме у 3 кварталі 2007року (липень) безпідставно включене до складу валових витрат вартість товарно-матеріальних цінностей (амофос 12:52 у мішках в кількості 62 тонни) на суму 57 867грн., отриманих від ТОВ "Укрхімтрейд", але які використані не у господарській діяльності перевіряємого підприємства, отже не пов'язані з його господарською діяльністю.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 наведеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ “Укрхимтрейд” був укладений договір № 11/09/07-ХИМ від 11.09.2007р. купівлі-продажу 310 тон аміачної селітри на загальну суму 347200,00 грн., у т.ч. ПДВ 57866,67грн. на умовах поставки “СРТ- перевезення оплачено до ст. Євпаторія- товарна”.

Платіжним дорученням №209 від 12.09.2007р. позивачем було перераховано вартість аміачної селітри на загальну суму 347200,00грн., у т.ч. ПДВ 57866,67грн.

На суму отриманої оплати ТОВ “Укрхімтрейд” було складену відповідну податкову накладну від 12.09.2007р. за №605 на суму 347200,00 грн., у т.ч. ПДВ 57866,67грн.

За видатковою накладною №19-09-07/1 від 19.09.2007р. позивачем було отримано 62 тони аміачної селітри з залізничною доставкою до ст. Євпаторія на загальну суму 69440,00 грн., у т.ч. ПДВ 11573,3 грн.

Позивачем та ТОВ “Тарханкут-Агро” АРКрим (Покупець) 11.09.2007р. був укладений також договір №14АС-0907 купівлі-продажу 310 тон аміачної селітри на загальну суму 366730,00 грн., у т.ч. ПДВ 61121,67 грн. на умовах доставки до ст. Євпаторія- товарна”.

ТОВ “Тарханкут-Агро” 12.09.2007р. вартість аміачної селітри на загальну суму 366730,00 грн., у т.ч. ПДВ 61121,67грн. було перераховано на рахунок позивача.

Позивачем 12.09.2007р. було складено відповідну податкову накладну №33 на загальну суму 366730,00 грн., у т.ч. ПДВ 61121,67 грн.

За накладною №77 від 19.09.2007р. позивачем було передано ТОВ “Тарханкут-Агро” 62 тони аміачної селітри з залізничною доставкою до ст. Євпаторія на загальну суму 366730,00грн., у т.ч. ПДВ 61121,67грн.

З викладеного вбачається, що придбані позивачем у ТОВ “Укрхімтрейд” 62 тони аміачної селітри на загальну суму 69440,00 грн., у т.ч. ПДВ 11573,3 грн. були в подальшому продані ТОВ “Тарханкут-Агро”. За таких обставин, висновок податкового органу про те, що придбання 62 тони аміачної селітри не пов’язане з господарською діяльністю позивача, колегія суддів вважає безпідставним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що понесені позивачем витрати пов’язані з господарською діяльністю та правомірно були включені до складу валових витрат за першою із подій.

Податковим повідомлення-рішенням № 0000122341/0 від 11.02.2009 року, позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 17359,50 грн., у тому числі основний платіж 11373 грн., штрафні (фінансові) санкції – 5786,50 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Підставою для донарахування наведеної суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення вимог п.п. 7.2.3. п.7.2 ст. 7, п.п.7.4.1, 7.4.4.п.7.4 ст. 7, п.п.7.5.1 п.7.5. ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту у вересні 2007 року суму податку на додану вартість від придбаного товару, отриманого від ТОВ "Укрхімтрейд" у вересні 2007 року на суму 11573 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю.

За вимогами п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, у тому числі з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 цього Закону забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За приписами п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Судом встановлено, що придбання позивачем у ТОВ “Укрхімтрейд” 62 тони аміачної селітри на загальну суму 69440,00 грн., у т.ч. ПДВ 11573,3 грн. пов’язано з господарською діяльністю, а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності включення позивачем сплаченої суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Податковим повідомлення-рішенням № 0000102341/0 від 11.02.2009 року, позивачеві згідно підпункту “а” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з комунального податку в розмірі 341,70 грн., у тому числі основний платіж 1,70 грн., штрафні (фінансові) санкції – 340 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.1, 17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Підставою для донарахування наведеної суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення вимог ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори» п.5 «Положення про комунальний податок», затвердженого рішенням Горлівської міської Ради народних депутатів від 22.01.1998р. № ХХІІ/12-5 із змінами та доповненнями, підприємством не надано до Горлівської ОДПІ розрахунок по комунальному податку та не нарахований комунальний податок за IV квартал 2006 року в сумі 1.70грн.

Статтею15 Декрету Кабінету міністрів України «Про місцеві податки і збори» встановлено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Наведеною нормою не визначено обов’язок нарахування комунального податку в залежності від отримання прибутку.

Згідно до ст.23 зазначеного Декрету комунальний податок сплачується юридичними особами за рахунок доходу (прибутку), що залишається в їх розпорядженні, але не більше 10 відсотків оподаткованого доходу (прибутку).

У декларації з податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2006р. позивачем було задекларовано прибуток, який підлягає оподаткуванню.

Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За приписами п.п.17.1.2 зазначеної норми у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102341/0 від 11.02.2009 року

Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст.5 наведеного Закону встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За приписами п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

У п.6.2. ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу ( п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону) .

З матеріалів справі вбачаться, що на дату складання відповідачем першої податкової вимоги 05.03.2009р. за № 1/75 процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 11.02.2009 року № 0000112341/0, № 0000122341/0 та № 0000102341/0 була завершена, а тому нарахована сума податкового зобов’язання вважалася узгодженою.

У зв’язку з тим, що на дату складання відповідачем першої податкової вимоги №1/75 від 05.03.2009р. позивач не звертався до суду з позовом про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень, а узгоджена сума податкового зобов’язання не була сплачена позивачем в установлені строки, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було складено першу податкову вимогу №1/75 на узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 17357,22 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 10.04.2009р. звернувся до суду з позовом щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 11.02.2009 року №0000112341/0, №0000122341/0., № 0000102341/0, тобто на дату складання другої податкової вимоги №2/131 від 27.04.2009р. та прийняття рішення № 10/24/34782288 від 28.05.2009р.про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, зазначена в них сума податкового зобов’язання вважається неузгодженою, а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009року по справі №2а-5883/09/0570– задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року по справі №2а-5883/09/0570 в частині визнання недійсними податкового повідомлення - рішення від 11.02.2009 року №0000102341/0 та першої податкової вимоги від 05.03.2009р. за № 1/75.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Львів» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення від 11.02.2009 року №0000102341/0 та першої податкової вимоги від 05.03.2009р. за № 1/75 – відмовити.

В інший частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року по справі №2а-5883/09/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 09 листопада 2009 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.