Ухвала суду № 6671124, 14.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

головуючий суддя І інстанції – Ушаков Т.С.

суддя – доповідач – Малашкевич С.А.

Донецький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем України

« 14 » жовтня 2009 року справа № 2а-21122/09/1270

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Малашкевича С.А.

суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В.

при секретарі судового засідання Даниловій Д.С.

за участю представників сторін :

від позивача – Мухамєтчин А.Т. – довір. від 12.01.2009 року № 4

від відповідача – Чернобай С.С. – довір. від 02.07.2009 року № 1485/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 22.04.2009 року

у справі № 2а-21122/09/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тітан ЛТД”

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тітан ЛТД” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення від 17.03.2009 року № 00006223400 про застосування суми штрафних санкцій в розмірі 2720 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 року у справі № 2а-21122/09/1270 (суддя Ушаков Т.С.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що рішення суду прийняте при неповному та не всебічному досліджені усіх матеріалів справи та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що під час перевірки податковою інспекцією встановлений факт порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, фінансові санкції застосовані по факту встановленого порушення, тому у суду першої інстанції були відсутні правомірні підстави для задоволення позовної заяви.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила.

Стаханівська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області здійснила перевірку господарської одиниці – гральних автоматів, розташованої за адресою: Луганська область, м.Стаханов, пров. Базарний,2 що належать ТОВ “Титан ЛТД”, з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт від 12.03.2009 року № 0094/12/04/23/21784342.

Під час перевірки встановлене порушення вимог п. 1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, застосування при здійснені розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого та не приведеного у фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій.

За результатами перевірки до суб’єкта господарювання, рішенням від 17.03.2009 року № 00006223400, відповідачем застосовані фінансові санкції на підставі п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за вищевказане порушення – в сумі 2720 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення норм матеріального права та зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняте по встановленому факту порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” о ргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Частиною 7 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" здійснюються шляхом проведення позапланових перевірок , а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України.

Згідно ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу” позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем проведена перевірка дотримання позивачем вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Таким чином, відповідач у справі – орган владних повноважень, на якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо контролю за рухом готівкових коштів та додержання суб’єктами господарювання вимог Закону у цій сфері.

Наряду з викладеним, колегія суддів вважає помилковим висновок відповідача про порушення вимог позивачем п. 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” – застосування під час здійснення розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого та не приведеного у фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надає послуги у сфері грального бізнесу та при здійснені діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах використовує ігрові автомати, які розроблені на підставі державних стандартів за відсутності фіскальних блоків та сертифіковані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, та які за своєю конструкцією є монетними, тобто, приймають банкноти та монети, видають виграш самостійно, без будь – якої участі персоналу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України “«Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” від 07.02.2001 року № 121 був встановлений термін фіскалізації гральних автоматів з 31.12.2006 року.

Відповідно до п.2 цієї Постанови на Мінпромполітики покладався обов'язок забезпечити до 01.02.2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з функціями реєстраторів розрахункових операцій а також фіскальних пристроїв для встановлення у діючі автомати.

Мінекономіки листом від 16.03.2007 року № 91-28/79 щодо виконання Постанови КМУ повідомило, що Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 27.06.2002 року № 13 затверджені та введені в дію з 01.07.2003 року “Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів та гральними автоматами”.

Наряду з викладеним, дія цих вимог поширюється на. гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.

Листом від 05.03.2007 року № 10/7-2-338 Мінпромполітики щодо виконання Постанови КМУ повідомило, що розробити універсальний фіскальний пристрій для більш ніж тридцяти типів гральних апаратів, які використовуються в Україні, практично неможливо.

Таким чином, на теперішній час Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 Міністерством промислової політики України не виконана та у Єдиному державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, відповідно, не зареєстровано жодного грального автомату з функціями РРО або пристрою для встановлення у вже діючі автомати.

Статтею 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Оскільки на час розгляду справи чинним законодавством України не врегульоване питання щодо обладнання фіскальною пам’яттю гральні автомати, які за своєю конструкцією є монетними та видають виграш самостійно, та які використовува у своїй діяльності позивач, у відповідача були відсутні підстави для застосування фінансових санкцій за застосування при здійснені розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого та не приведеного у фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем законодавства про обіг готівки в Україні відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовної заяви, постанова суду прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 року у справі № 2а-21122/09/1270 – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 року у справі № 2а-21122/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Титан ЛТД” до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення про нарахування суми штрафних санкцій – залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 14.10.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 19.10.2009 року.

Головуючий С.А.Малашкевич

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко