Ухвала суду № 66706885, 23.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/24370/16-а

Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Загороднюк В.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому заявлено вимоги управлінню Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, а саме: визнання протиправними дій щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 86% на 80% від заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді; зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, у розмірі 86% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, згідно наданої довідки.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2017 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як згідно рішення Конституційного суду України № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року, грошове утримання суддям виплачується у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що перед виходом у відставку позивач працював на посаді судді Одеського окружного адміністративного суду.

В свою чергу, з жовтня 2010 року позивач знаходиться у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, розмір якого з моменту призначення складав 86 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27 жовтня 2016 року № 03.4.19-29949/16, заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 24 650,00 грн.

При цьому, 31 жовтня 2016 року позивач звернувся до УПФУ у Приморському районі м. Одесі із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду № 03.4.19-29949/16 від 27 жовтня 2016 року.

В свою чергу, листом УПФУ у Приморському районі м. Одесі № 608/Х-11 від 14 листопада 2016 року позивачу повідомлено, що його звернення від 31 жовтня 2016 року розглянуто та розпорядженням управління від 01 листопада 2016 року йому проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 08 червня 2016 року (дати рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016) на підставі довідки Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року.

Внаслідок чого, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 08 червня 2016 року складає 19720 грн.

В свою чергу, позивач звернувся із заявою до УПФУ у Приморському районі м. Одесі про надання йому розрахунку довічного грошового утримання та копії розпорядження від 01 листопада 2016 року.

Листом УПФУ у Приморському районі м. Одесі № 649/Х-11 від 30 листопада 2016 року позивачу повідомлено, що його щомісячне довічне утримання судді у відставці складає 80 % від заробітної плати працюючого судді. Також пенсійним органом зазначено, що його загальний стаж враховано по 26 жовтня 2010 року та він складає 31 рік 09 місяців 17 днів, з яких на посадах судді - 17 років 08 місяців 19 днів.

Згідно розпорядження № 827390 від 01 листопада 2016 року позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, в розмірі 80 % від заробітної плати судді відповідного суду, а тому розмір його утримання становить 19 720,00 гривень.

При цьому, згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 грудня 2016 року № 03.4.19-35078/16, заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці склала 27 200,00 гривень.

У зв'язку з чим позивач звернувся до УПФУ у Приморському районі м. Одесі із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду № 03.4.19-35078/16 від 07 грудня 2016 року.

Листом УПФУ у Приморському районі м. Одесі № 719/Х-11 від 06 січня 2017 року повідомлено позивача, що його щомісячне довічне утримання складає 80 % від заробітної плати працюючого судді, а розмір пенсії з 05 січня 2017 року становить 21 760,00 гривень.

За наслідком встановлених обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок щодо протиправного зменшення пенсійним органом відсотку від заробітної плати працюючого судді, з якого обраховується довічне утримання позивача, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 43 ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII (в редакції, що діяла на день набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 07 липня 2010 року № 2453-VI), до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

В свою чергу, пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Крім того, згідно абзацу другого пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (в редакції, що діяла на день набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 07 липня 2010 року № 2453-VI), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій пенсійного органу щодо виключення зі стажу роботи позивача, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботі на прокурорських посадах, а також відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі наданої останнім довідки.

Так, із зібраних матеріалів справи вбачається, що позивач починаючи з жовтня 2010 року знаходиться у відставці, внаслідок чого отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці, у розмірі 86 % від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (з урахуванням 23 року стажу позивача).

В свою чергу, пенсійним органом 01 листопада 2016 року проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, починаючи з 08 червня 2016 року, на підставі рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, внаслідок чого щомісячне грошове утримання позивача склало 80 % від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (з розрахунку 17 років стажу позивача).

При цьому, колегія суддів не погоджується зі вказаними висновками пенсійного органу, з огляду на наступне.

Так, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI та виходу позивача у відставку, передбачалось право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періоду роботи на прокурорських та слідчих посадах.

Внаслідок чого, період позивача на прокурорських посадах (05 років 07 місяць 13 днів) підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача суддею.

Тому, враховуючи зазначений період, а також стаж роботи позивача на посаді судді, на момент виходу його у відставку, загальний стаж роботи надає йому право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 86 % суддівської винагороди працюючого судді відповідного суду.

Більш того, даний перерахунок грошового утримання позивача, на думку колегії суддів, є відновленням порушеного права особи на отримання належної виплати у встановленому законодавством розмірі, який був гарантований під час її призначення.

Тому, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що в спірних правовідносинах наявні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу, а як наслідок, вважає протиправними оскаржувані дії пенсійного органу.

Крім того, посилання пенсійного органу на рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, як на підставу для перерахунку пенсії позивача є протиправним, так як вказаним рішенням суду розглянуто подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, у редакціях 2015 року, що жодним чином не створює обов'язку для пенсійного органу у перерахунку раніше призначених пенсій.

В свою чергу, Конституційний Суд України у Рішенні від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Також, Конституційним Судом України у Рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначено, що ним вже визнавались неконституційними положення законів України щодо зниження розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позбавлення суддів можливості подальшого перерахунку розміру такого утримання; припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання на період роботи суддів у відставці на певних посадах, а також встановлення максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, а також зауважено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло